Житомирський апеляційний суд
Справа №279/1515/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/852/25
Категорія ст.537 КПК України Доповідач ОСОБА_2
01 грудня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника ОСОБА_8 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 серпня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України,-
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 серпня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про зарахування йому строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Суд прийшов до висновку, що строк попереднього ув'язнення до ОСОБА_7 у період з 27.07.2017 по15.08.2018 , з 18.08.2020 по 24.01.2021 та з 24.07.2019 по 24.02.2024 застосовувався за злочини вчинені після 21.06.2017 року, затриманий 27.07.2017 (вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 13.06.2023), тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», яким скасовано дію Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання"№838-VIII від 26 листопада 2015 року, передбачених законом, а тому підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_7 про перерахунок строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання судом не встановлено.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду, зарахувати ОСОБА_7 в строк відбування покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2024 строк попереднього ув'язнення з 27.07.2017 - 15.08.218, 24.07.2019 - 24.02.2024, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Звільнити його від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку призначеного покарання.
Вважає, що ухвала є незаконною, необґрунтованою та такого, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що покарання ОСОБА_7 за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2024 призначене за правилами ч.4 ст. 70 КК України є по суті призначенням покарання в одному кримінальному провадженні у справі №761/31038/16-к, в якому ОСОБА_7 вчинив злочин до 20 червня 2017 року, а тому щодо нього підлягає застосуванню ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII).
На думку захисника, слід взяти до уваги норми ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIIІ), правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 29.08.2018 (справа №663/537/17), та зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 27.07.2017 по 15.08.2018 та з 24.07.2019 по 24.02.2024, коли він утримувався під вартою як попередньо ув'язнений у межах розгляду справи №761/31038/16-к до ухвалення вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2024.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду, зарахувати йому в строк відбування покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2024 строк попереднього ув'язнення з 27.07.2017 - 15.08.218, 24.07.2019 - 24.02.2024, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Звільнити його від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку призначеного покарання.
Вважає, що судом було порушено норми матеріального права, не застосовано закон, який підлягає застосуванню, та було прийнято помилкове рішення в зв'язку з неправильним тлумаченням закону, яке суперечить його змісту.
Доводи засудженого є аналогічні доводам апеляційної скарги захисника.
Заслухавши доповідь судді, заперечення прокурора на апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинне бути законним, тобто ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; обґрунтованим, тобто ухваленим судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України та вмотивованим, тобто таким, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У ч.ч. 1, 2 ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» (зі змінами і доповненнями) зазначено, що попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується до підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Порядок попереднього ув'язнення визначається цим Законом та КПК України.
Частиною четвертою ст.532 КПК України встановлено, що судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх проголошення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 13.01.2020 року ОСОБА_7 , засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, враховуючи покарання за даним вироком та вироком Подільського райсуду м. Києва від 09.01.2018 року, остаточно до відбуття призначено 1 рік позбавлення волі, які виконувати самостійно.
Строк покарання вирішено рахувати з 13.01.2020 року. На підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано в строк покарання попереднє ув'язнення з 18.10.2016 року до 21.10.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вирок вступив в законну силу 18.02.2020 року.
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2022 року ОСОБА_7 засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Шевченківського райсуду м. Києва від 13.01.2020 року більш суворим за даним вироком, остаточно до відбуття призначено 3 роки позбавлення волі.
Строк покарання вирішено рахувати з 19.10.2022 року. На підставі ст. 72 КК України зараховано у строк покарання попереднє ув'язнення з 05.08.2016 року по 07.08.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а також на підставі ч.4 ст. 70 КК України відбуте покарання за попереднім вироком з розрахунку день за день.
Вирок вступив в законну силу 21.11.2022 року.
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.01.2023 року ОСОБА_7 засуджений за ч.3 ст. 15, ч.3 186 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 09.01.2018 року у виді 1 місяця позбавлення волі і остаточно призначено до відбуття покарання 5 років 1 місяць позбавлення волі.
Строк покарання вирішено рахувати з моменту прибуття в установу виконання покарань. Зараховано в строк покарання попереднє ув'язнення з 18.08.2020 року по 24.01.2021 року.
Вирок вступив в законну силу 29.05.2023
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 09.02.2023 року ОСОБА_7 засуджений за ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185, ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк покарання вирішено рахувати з 24.07.2019 року.
Вирок вступив в законну силу 31.10.2023 року.
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 13.06.2023 року за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та вироками Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2022 та Києво-Святошинського райсуду Київської області від 24.01.2023 року, остаточно до відбуття призначено 6 років позбавлення волі.
Строк покарання вирішено рахувати з 13.01.2020 року.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано в строк покарання попереднє ув'язнення з 18.10.2016 року до 21.10.2016 року та з 05.08.2016 року по 07.08.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 27.07.2017 року по 15.08.2018 року включно з розрахунку день за день.
Вирок вступив в законну силу 12.10.2023 року
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2024 року ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироками Шевченківського райсуду м. Києва від 09.02.2023 року та Солом'янського райсуду м. Києва від 13.06.2023 року, остаточно до відбуття призначено 7 років 4 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна. Строк покарання вирішено рахувати з 24.07.2019 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк покарання попереднє ув'язнення з 05.08.2016 року по 07.08.2016 року та з 18.10.2016 року до 21.10.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а також з 27.07.2017 року по 15.08.2018 року включно з розрахунку день за день.
Ухвалою Київського Апеляційного суду від 23.01.2025 року вирок Шевченківського райсуду м. Києва від 09.02.2023 року за ч.ч.3,5 ст. 185 КК України змінено. Виключено з обвинувачення за ч.3 ст. 185 КК України по викраденню майна, належного майна потерпілому ОСОБА_9 ..
В іншій частині вирок залишено без змін.
Вирок набрав законної сили 24.02.2024 року.
Відмовляючи у задоволенні клопотання засудженого про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2024 враховано всі періоди попереднього ув'язнення у строк відбування покарання, а саме: з 05.08.2016 року по 07.08.2016 року та з 18.10.2016 року до 21.10.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а також з 27.07.2017 року по 15.08.2018 року включно з розрахунку день за день.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. У разі засудження особи до покарання у вигляді позбавлення волі, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання за правилами, встановленими ч. 5 ст. 72 КК України.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у п. 104 постанови від 29 серпня 2018 року (справа №663/537/17; провадження №13-31кс18), якщо особа вчинила злочин у період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII (зворотна дія Закону №838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України №838-VIII від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Таким чином, попереднє ув'язнення означає перебування особи за умов ізоляції від суспільства до набрання вироком законної сили.
Питання зарахування строку попереднього ув'язнення вирішено при винесенні вироку Шевченківського районного суду Житомирської області від 15.01.2024 року, в якому було вирішено, зарахувати ОСОБА_7 всі періоди попереднього ув'язнення у строк відбування покарання, а саме: з 05.08.2016 року по 07.08.2016 року та з 18.10.2016 року до 21.10.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а також з 27.07.2017 року по 15.08.2018 року включно з розрахунку день за день.
Як встановлено апеляційним судом, засуджений ОСОБА_7 утримувався під вартою в межах розслідування інших кримінальних проваджень за злочини, вчинені ним після 21.06.2017 року та вироками судів, які набрали законної сили.
Затриманий 27.07.2017, згідно вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 13.06.2023.
Інший період з 27.07.2017 по 15.08.2018 та з 24.07.2019 по 24.02.2024 року задоволенню не підлягає оскільки на час вчинення ним діяння, за яке він засуджений, попередня редакція ч.5 ст. 72 КК України втратила чинність, а відповідно не підлягає застосуванню, також перебування особи в СІЗО вже після набрання вироком чинності, не є попереднім ув'язненням. Після набрання вироком законної сили припинилося і попереднє ув'язнення, як запобіжний захід.
Таким чином, в період з 27.07.2017 по 15.08.2018 року та з 24.07.2019 по 24.02.2024 ОСОБА_7 відбував покарання за вироками, які набрали законної сили, а не утримувався в слідчому ізоляторі в межах розслідування та розгляду справи №761/31038/16-к, за яким постановлений вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2024, а тому зазначений строк, з огляду на вимоги ч.5 ст.72 КК України (у редакції ЗУ №838- VIII) та ЗУ "Про попереднє ув'язнення", не є попереднім ув'язненням у даному кримінальному провадженні і правових підстав для його зарахування у строк покарання з розрахунку день за два не має.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке зміні або скасуванню з викладених в апеляційних скаргах мотивів не підлягає.
Всі вищенаведені обставини щодо тривалості періоду попереднього ув'язнення засудженого ОСОБА_7 були предметом детального аналізу суду першої інстанції і отримали належну правову оцінку, з якою суд апеляційної інстанції погоджується.
Інших строків попереднього ув'язнення, які б підлягали зарахування в строк покарання під час розгляду апеляційної скарги не встановлено.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування ухвали суду колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405 407, 418 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 серпня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: