Постанова від 03.12.2025 по справі 910/6287/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2025 р. Справа№ 910/6287/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Чорний І.В., посвідчення ПС № 182016 від 15.01.2024;

від відповідача: Гаврилюк М.В., ордер АА № 1380700 від 03.12.2023;

від третьої особи-1: Луцький Я.І., копія виписки з ЄДР від 05.03.2024;

від третьої особи-2: Васьовчик О.В., посвідчення ПС № 171250 від 01.06.2023;

від третьої особи-3: Лобачов Г.І., дов. від 13.11.2025;

від третьої особи-4: Коркунець В.О., дов. від 09.10.2024;

від третьої особи-5: Ледоховський А.Д., дов. від 11.09.2025;

від третьої особи-6: Скрипка О.О., дов. від 24.12.2022;

від прокуратури: Цимбал М.А., посвідчення № 081071 від 10.06.2025,

розглянувши матеріали апеляційних скарг фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі №910/6287/23 (суддя - Демидов В.О.)

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

до фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) військова частина НОМЕР_2

2) військова частина

НОМЕР_3 ) військова частина НОМЕР_4

4) військова частина

НОМЕР_5 ) військова частина

НОМЕР_6 ) військова частина НОМЕР_7

за участі Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону

про стягнення 6 021 138,94 грн,-

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина (далі - ВЧ) НОМЕР_1 ) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Сапожнікова Леоніда Євгенійовича про стягнення 6 021 138,94 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 14/12928-23-вих від 26.09.2023; а.с. 168-181 том 4).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.09.2022 між ВЧ НОМЕР_1 , як замовником, та ФОП Сапожніковим Л.Є., як постачальником, укладено договір № 518-22 (ЦЗ) про закупівлю брикету з торфу та вуглецю (далі - договір), на виконання умов якого замовником здійснено попередню оплату у розмірі 30 % від загальної вартості товару за договором (9 132 000,00 грн) у розмірі 2 739 600,00 грн (фактично сплачено 30.09.2022), однак, за твердженням позивача, у строк, як до 20.11.2022, так і до 12.12.2022 (згідно додаткової угоди № 1 від 14.10.2022 до договору щодо продовження строку поставки товару) товар не було поставлено постачальником, у зв'язку з чим сторонами укладено додаткову угоду № 2-22 від 24.12.2022 до договору, якою погоджено його розірвання. Водночас постачальником отриману від замовника попередню оплату за договором разом з нарахованими санкціями не було сплачено у добровільному порядку, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6 021 138,94 грн, а саме:

- 2 739 600,00 грн попередньої оплати;

- 301 356,00 грн пені, на підставі пункту 7.2 договору, а саме: 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання з поставки товару за кожний день прострочення, на суму 9 132 000,00 грн, за період з 21.11.2022 до 23.12.2022;

- 756 129,60 грн пені, на підставі пункту 7.2 договору, а саме: 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання з поставки товару за кожний день прострочення, на суму 2 739 600,00 грн, за період з 24.12.2022 до 25.09.2023);

- 639 240,00 грн штрафу, на підставі пункту 7.2 договору, а саме: у розмірі 7 % вартості товару за прострочення поставки товару понад 30 днів, на суму 9 132 000,00 грн, за період з 21.11.2022 до 23.12.2022;

- 1 324 465,25 грн пені, на підставі пункту 7.7 договору, а саме: у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ) від суми передоплати за весь час користування чужими коштами - з моменту отримання передоплати і до моменту отримання замовником зазначених грошових коштів, на суму 2 739 600,00 грн, за період з 30.09.2022 до 25.09.2023;

- 81 287,31 грн 3 % річних, на підставі п. 7.7 договору, а саме: за користування чужими коштами, на суму 2 739 600,00 грн, за період з 30.09.2022 до 25.09.2023;

- 179 060,78 грн інфляційних втрат, на підставі п. 7.7 договору, а саме: за користування чужими коштами, на суму 2 739 600,00 грн, за період з жовтня 2022 року до серпня 2023 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі № 910/6287/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 287 205,00 грн неповернутої суми попередньої оплати, 38 745,89 грн інфляційних втрат, 29 094,36 грн 3 % річних, 470 658,57 грн пені (подвійної облікової ставки), а також відповідно до п. 7.2 договору 317 245,68 грн пені та 191 772,00 грн штрафу, 35 020,82 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що постачальником було поставлено товар за договором на суму 1 452 395,00 грн, тож з урахуванням попередньої оплати у сумі 2 739 600,00 грн, невикористаний залишок суми попередньої оплати складає 1 287 205,00 грн. Встановивши, що користування відповідачем грошовими коштами у розмірі 1 287 205,00 грн мало місце з 25.12.2022 до 25.09.2023, тому відповідно до вимог пункту 7.7 договору, було стягнуто з відповідача 38 745,89 грн інфляційних втрат, 29 094,36 грн 3 % річних та 470 658,57 грн пені (подвійна облікова ставка). Щодо вимог позивача про стягнення пені, яку сторони погодили у пункті 7.2 договору у розмірі 0,1 % вартості товарів на суму 9 132 000,00 грн (за період з 21.11.2022 до 23.12.2022) та на суму 2 739 600,00 грн (за період з 24.12.2022 до 25.09.2023), з яких допущено прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, та штрафу у розмірі 7 % за прострочення поставки товару понад 30 днів, суд першої інстанції, перевіривши розрахунок позивача, встановив правильність його виконання, а тому позовні вимоги в частині стягнення 301 356,00 грн пені та 756 129,60 грн пені (всього 1 057 485,60 грн), 639 240,00 грн штрафу, - визнав обґрунтованими, проте дійшов висновку про наявність правих підстав для їх зменшення на 70 %, а саме: пеню до 317 245,68 грн та штраф до 191 772,00 грн.

Частково не погоджуючись з вказаним рішенням ФОП Сапожніков Л.Є. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити частково позовні вимоги у сумі 135 032,00 грн боргу, 4 064,57 грн інфляційних втрат та 3 063,19 грн 3 % річних, а в іншій частині - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що судом першої інстанції не було враховано наявні в матеріалах справи докази стосовно того, що на виконання умов договору постачальником поставлено товар замовнику на суму 2 604 568,00 грн, а тому сума попередньої оплати, яка має бути повернута позивачу, складає 135 032,00 грн. Разом з цим інфляційні втрати та 3 % річних мають нараховуватися саме на цю суму і за період з 24.12.2022 по 25.09.2023, у зв'язку із чим їх розмір становить 4 064,57 грн та 3 063,19 грн. Водночас нарахування позивачем штрафних санкцій є безпідставним, оскільки згідно п. 9.1 договору та виданого постачальнику сертифікату Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати (далі - ТПП) про форс-мажорні обставини № 3200-22-1624 від 02.12.2022, відповідач звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором.

Також з вказаним рішення частково не погодилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_1 ) та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в позовних вимогах та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення 6 021 138,94 грн задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції помилково зменшено розмір штрафних санкцій до 70 %, з посиланням на несвоєчасно поданий та у невстановленому договором порядку сертифікат Київської ТПП, замість визначеної договором ТПП України. Матеріали справи не містять доказів своєчасного письмового повідомлення відповідачем позивача про настання обставин непереборної сили з моменту їх настання в межах 10 днів (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення), а також в межах даного строку надання документу (сертифікату), виданого ТПП України. При цьому направлення на електронні адреси вказаного документу, не визначалося сторонами договору, що суперечить п. 9.2 договору та має наслідки визначені п. 9.3 договору. За твердженням скаржника, господарським судом не взято до уваги визначений ним період користування відповідачем грошовими коштами позивача, а також необґрунтовано відмовлено в клопотанні позивача про залучення товароодержувачів, у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, перелік яких визначено додатком № 1 до договору; необґрунтовано відмовлено у витребуванні у відповідача оригіналів документів для огляду в судовому засіданні, які повинні підтверджувати поставку товарів у відповідності до вимог п. 5.6 договору. При цьому копії актів, які містяться в матеріалах справи, містять істотні недоліки (відсутні дати у графі товароодержувача та відсутні усі підписи сторін).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 910/6287/23 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_1 ) залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ФОП Сапожнікова Л.Є. задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі № 910/6287/23 змінено та викладено п. 2 резолютивної частини рішення у такій редакції: "Стягнути з ФОП Сапожнікова Л.Є. на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_1 ) 135 032,00 грн основного боргу, 4 064,57 грн інфляційних витрат, 3 052,09 грн 3 % річних та 2 130,07 грн судового збору". Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_1 ) на користь ФОП Сапожнікова Л.Є. 135 475,64 грн судового збору за перегляд рішення судом апеляційної інстанції. Витрати по сплаті судового збору покладено на ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_1 ). Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 910/6287/23 (про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на всіх його рахунках, та на майно, яке йому належить, в межах суми попередньої оплати - 2 739 600,00 грн).

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постачальником було поставлено товар за договором на загальну суму 2 604 568,00 грн, тож з урахуванням попередньої оплати у сумі 2 739 600,00 грн, невикористаний постачальником залишок суми попередньої оплати складає 135 032,00 грн. Здійснивши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних на суму 135 032,00 грн за період з 25.12.2022 по 25.09.2023, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 4 064,57 грн інфляційних втрат та 3 052,09 грн 3 % річних. Дослідивши обставини, на які посилався відповідач, як на підставу для звільнення його від відповідальності, з урахуванням поданих ним доказів (зокрема, сертифікатів ТТП), якими підтверджено такі обставини, апеляційним господарським судом встановлено, що відповідачем дотримано умови договору щодо своєчасного та належного повідомлення позивача про наявність та дію форс-мажорних обставин, які завадили йому своєчасно та в повному обсязі виконати умови договору щодо поставки товару, тобто доведено наявність підстав для звільнення його від відповідальності за вказане порушення, у зв'язку з чим відмовлено у задоволені позову щодо стягнення з відповідача пені (у розмірі 0,1 % вартості несвоєчасно поставлених товарів), пені (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за користування коштами) та штрафу у розмірі 7 % за прострочення поставки товару понад 30 днів.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2025 касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_1 ) задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 910/6287/23 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду Верховний Суд зазначив, що змінюючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач здійснив поставку товару на загальну суму 2 604 568,00 грн, а тому, враховуючи, що платіжним дорученням № 2040 від 28.09.2022 позивачем було перераховано відповідачу 2 739 600,00 грн, сума боргу становить 135 032,00 грн. Однак, роблячи відповідні висновки, суд апеляційної інстанції не навів мотивів, з огляду на які вважав, що відповідні докази є належними та допустимими. Суд апеляційної інстанції не зазначив жодних мотивів в контексті доводів, які наводились позивачем у його апеляційній скарзі, щодо:

- належності і допустимості зазначених доказів (враховуючи істотні недоліки таких актів, про які зауважував позивач, зокрема: за накладною (вимогою) № 22-012404 на поставку брикетів з торфу, за повідомленням авізо № 22-012404/3403 та за актом про приймання матеріалів № 38 замовником було прийнято 1,26 т брикету з торфу на загальну суму 8 379,00 грн, а не на загальну суму 146 300,00 грн, як зазначено судом апеляційної інстанції;

- у акті приймання-передавання товару для перевезення № 22-012213 взагалі відсутні дата його оформлення, підписи, печатки постачальника та товароодержувача тощо);

- щодо відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотання позивача про витребування у відповідача доказів поставки в оригіналі для огляду в судовому засіданні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції фактично не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині розгляду відповідного клопотання.

Аналогічно, суд апеляційної інстанції не зазначив жодних мотивів в контексті доводів, які наводились позивачем у його апеляційній скарзі щодо відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотання позивача про залучення товароодержувачів, у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, перелік яких визначено додатком № 1 до договору.

Верховний Суд, також, звернув увагу на те, що у своїй апеляційній скарзі, позивач, як довід, зазначав, що матеріали даної справи не містять доказів, направлених відповідачем на адресу позивача, щодо своєчасного письмового повідомлення про настання обставин непереборної сили з моменту їх настання в межах 10 днів, шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення, а також в межах даного строку надання документу (сертифікату), виданого ТПП України, а направлення на електронні адреси вказаного документу, не погоджувалося сторонами договору, що суперечить пункту 9.2 договору та має наслідки визначені пунктом 9.3 договору. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що 02.12.2022 відповідач направив на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 (яка зазначена в договорі) сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 3200-22-1624, виданий 02.12.2022 Київською обласною (регіональною) ТПП, дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано умови договору щодо своєчасного та належного повідомлення позивача про наявність та дію форс-мажорних обставин. Однак, судом апеляційної інстанції жодним чином не спростовано (не наведено будь-якого мотиву) доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі про те, що пунктом 9.2 договору визначено інший порядок повідомлення про настання обставин непереборної сили, а саме: шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення, а у пункті 9.3 договору визначено наслідки недотримання відповідного порядку.

З огляду на викладене Верховний Суд вважав, що суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив питання щодо поставки відповідачем товару за договором та, відповідно, припустився недотримання вимог Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.

Також Верховний Суд зазначив, що судом апеляційної інстанції було порушено приписи ч. 9 ст. 145 ГПК України при прийнятті оскаржуваної постанови в частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 910/6287/23, оскільки за наслідками апеляційного розгляду позов було задоволено частково - стягнуто 135 032,00 грн основного боргу (суму попередньої оплати), то в такому разі повної відмови у задоволенні позову, у розумінні ч. 9 ст. 145 ГПК України, не відбулось, а тому заходи забезпечення позову продовжували діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами та призначено розгляд справи на 06.05.2025.

06.05.2025 судове засідання не відбулося, в зв'язку з перебуванням колегії суддів у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 розгляд апеляційних скарг призначено на 27.05.2025.

27.05.2025 до апеляційного суду надійшла заява позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ВЧ НОМЕР_2 .

27.05.2025 до апеляційного суду надійшли клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено справу на 24.06.2025.

28.05.2025 до апеляційного суду надійшла заява позивача щодо повідомлення заінтересованої особи - ВЧ НОМЕР_2 .

30.05.2025 до апеляційного суду надійшла заява про вступ у справу як третьої особи ВЧ НОМЕР_2 , в якій представник зазначав, що на тимчасовому зберіганні у ВЧ НОМЕР_2 знаходяться брикети вуглецю в кількості 37,590 т на загальну суму 486 144,00 грн. 27.09.2023 постачальник звертався з вимогою до ВЧ НОМЕР_2 щодо повернення цього товару. У зв'язку з тим, що під час розгляду цієї справи права, обов'язки та законні інтереси товароодержувача (ВЧ НОМЕР_2 ) можуть бути порушені та вплинути на результат розгляду справи, - просив залучити ВЧ НОМЕР_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ВЧ НОМЕР_2 та розгляд справи відкладено на 02.09.2025.

02.09.2025 судове засідання не відбулося, в зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 розгляд апеляційних скарг призначено на 23.09.2025.

22.09.2025 до апеляційного суду надійшла заява позивача про залучення третіх осіб та витребування документів, в якій представник зазначав, що під час розгляду справи права, обов'язки та законні інтереси товароодержувачів - ВЧ НОМЕР_4 , НОМЕР_8, НОМЕР_10, НОМЕР_9, НОМЕР_7 можуть бути порушені та вплинути на результат розгляду судової справи, тож просив залучити їх до участь у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Також з метою проведення звірки щодо наявності оригіналів доказів, з урахуванням зауважень, викладених в постанові Верховного Суду у цій справі, просив витребувати у залучених третіх осіб та у відповідача оригінали документів, що повинні підтверджувати поставку та отримання товару згідно умов п. 5.6 договору, для огляду у судовому засіданні.

22.09.2025 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення ВЧ НОМЕР_2 , в яких представник апеляційну скаргу позивача підтримав та зазначив, що поставлений відповідачем товар знаходиться на тимчасовому зберіганні через невідповідність якості товару умовам договору. В матеріалах справи наявні два різних (суперечливі) сертифікати якості однієї і тієї ж установи, яка проводила дослідження. Згідно наданого відповідачем сертифікату аналізу № 10761 від 03.03.2023 нижча теплота згорання становить 30,25 МДж/кг, що не відповідає погодженим сторонами у додатку № 2 до договору технічним показникам. Апеляційну скаргу позивача ВЧ НОМЕР_2 підтримало, а апеляційну скаргу відповідача просило залишити без задоволення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ВЧ НОМЕР_8 , НОМЕР_4, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_7 ; витребувано у третіх осіб та відповідача оригінали документів, що повинні підтверджувати поставку та отримання товару згідно умов п. 5.6 договору, для огляду у судовому засіданні; розгляд справи відкладено на 21.10.2025.

13.10.2025 до апеляційного суду надійшов відзив ВЧ НОМЕР_2 , в якому представник зазначав, що брикети з вуглецю у кількості 37,59 т не відповідають додатку № 2 до договору згідно наданого відповідачем сертифікату, а протокол дослідження зразків паливних брикетів від 01.11.2022 було надано відповідачем 12.07.2023, тобто у ВЧ вже було підтвердження, що товар не відповідає якісним показникам.

15.10.2025 до апеляційного суду від ВЧ НОМЕР_9 надійшли документи на виконання ухвали суду, а саме: акт № 22-010622 приймання-передавання товару від 17.11.2022; накладна (вимога) № 22-010622 від 17.11.2022; повідомлення авізо № 22-010622 від 17.11.2022.

20.10.2025 до апеляційного суду від ВЧ НОМЕР_10 надійшли документи на виконання ухвали суду, а саме: акт № 22-010616 приймання-передавання товару від 17.11.2022; накладна (вимога) № 22-010616 від 17.11.2022; повідомлення авізо № 22-010616 від 17.11.2022.

20.10.2025 до апеляційного суду від ВЧ НОМЕР_7 надійшли документи на виконання ухвали суду, зокрема: накладна (вимога) № 22-009407 від 21.10.2022; акт № 22-009407 приймання-передавання товару для перевезення; накладна (вимога) № 22-009408 від 21.10.2022; акт № 22-009408; накладна (вимога) № 22-010624 від 17.11.2022; акт № 22-010624.

21.10.2025 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення у справі ВЧ НОМЕР_7 , в яких представник підтримав апеляційну скаргу позивача та зазначав, що оригінали доказів отримання товару направлено до суду, які після огляду просив повернути до ВЧ.

21.10.2025 до апеляційного суду надійшли письмові пояснення відповідача, в яких представник вказував про наявність документів у справі стосовно поставки товару на загальну суму 2 604 568,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 розгляд справи відкладено на 10.11.2025.

31.10.2025 до апеляційного суду надійшла заява про виконання ухвали суду від ВЧ НОМЕР_4 , в якій представник зазначав про направлення оригіналів документів про підтвердження поставки та отримання ВЧ НОМЕР_4 за договором товару.

04.11.2025 до апеляційного суду від ВЧ НОМЕР_4 надійшли документи, а саме: акт № 22-008792 приймання-передавання товару від 19.10.2022; накладна № 22-010618 від 17.11.2022; акт про приймання матеріалів № 13266 від 15.12.2022.

10.11.2025 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

10.11.2025 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення ВЧ НОМЕР_2 .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено на 02.12.2025. Визнано явку представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у судове засідання обов'язковою.

21.11.2025 до апеляційного суду надійшла заява ВЧ НОМЕР_10 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 задоволено вищевказану заяву.

24.11.2025 до апеляційного суду надійшла заява ВЧ НОМЕР_7 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 задоволено вищевказану заяву.

25.11.2025 до апеляційного суду надійшла заяви ВЧ НОМЕР_4 , НОМЕР_9 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 задоволені вказані заяви.

26.11.2025 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів та письмова позиція щодо заборони проведення судового засідання в режимі відеоконференції, за наявності визнання судом обов'язкової явки учасника справи. Позивач просив апеляційний суд витребувати:

- у відповідача докази щодо перевезення товару іншими уповноваженими особами, які не є стороною договору та документи, що підтверджують вказані дії (договір, довіреність/доручення, товаро-транспортні накладні, маршрутні листи та/або інші документи, які можуть бути підтвердженням залучених відповідачем осіб до перевезення товару з підтверджуючими повноваженнями) та докази передачі документів, які підтверджують поставку товару у вигляді повернення четвертого оригінального примірника акту приймання-передавання товару для перевезення, передбаченого п. 5.6 договору на адресу позивача;

- у третіх осіб (товароодержувачів) докази передачі до відповідача оригінальних примірників актів приймання-передавання товару для перевезення, передбачених п. 5.6 договору та/або письмові пояснення, у якому порядку відбувалась передача відповідних оригіналів документів, а також якими доказами підтверджується така передача документів.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у випадку, якщо характер правовідносин, що склалися між сторонами, а також викладені позивачем у процесуальних документах обставини, свідчать, що такі докази мали б бути наявні у позивача, а також якщо позивачем не обґрунтовано належним чином, з яких підстав такі докази були у нього відсутні чи з яких підстав він не може самостійно надати докази, які просить витребувати відповідним клопотанням (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.04.2019 у справі № 910/6381/18).

Позивачем не зазначено, яких заходів ним було вжито для отримання доказів, перелічених у клопотанні, не надано доказів неможливості самостійного отримання таких доказів та не зазначено причин неможливості отримати докази самостійно, а отже клопотання про витребування доказів не підлягає задоволенню.

Також слід зазначити, що особиста явка сторін та учасників справи до приміщення суду в судове засідання є обов'язковою лише тоді, коли суд прямо і однозначно зазначив про таке в ухвалі про призначення дати та розгляду справи та повідомив належним чином зобов'язану особу про дату та час проведення відповідного судового засідання. Тож, явка у судове засідання може бути як за викликом до приміщення суду на підставі ухвали, так і в режимі відеоконференції на підставі відповідного клопотання заявника.

28.11.2025 до апеляційного суду надійшла заява ВЧ НОМЕР_4 , в якій представник просив викликати у судове засідання, яке відбудеться 02.12.2025 в режимі відеоконференції з приміщення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області для допиту у якості свідка заступника начальника відділу - начальника житлово-експлуатаційної служби відділу тилового забезпечення ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Проте матеріали справи не містять заяви такої особи, яку ВЧ НОМЕР_4 просив викликати в судове засідання, тому відсутні підстави для задоволення такої заяви.

01.12.2025 до апеляційного суду надійшла заява позивача щодо виправлення часу судового засідання зазначеного ним у клопотанні від 26.11.2025.

01.12.2025 до апеляційного суду надійшло клопотання ВЧ НОМЕР_4 про долучення доказів щодо отримання ВЧ НОМЕР_4 брикетів з торфу та його використання.

01.12.2025 до апеляційного суду надійшли письмові пояснення відповідача.

02.12.2025 до апеляційного суду надійшла заява ВЧ НОМЕР_8 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

02.12.2025 судове засідання не відбулося, в зв'язку з відсутністю можливості авторизації в особистому кабінеті електронного суду та неможливості технічної фіксації судового засідання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 розгляд справи призначено на 03.12.2025.

В судовому засіданні, яке відбулось 03.12.2025, позивач, треті особи та прокуратура просили скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в позовних вимогах та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення 6 021 138,94 грн задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги відповідача заперечували.

Відповідач просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити частково позовні вимоги у сумі 135 032,00 грн боргу, 4 064,57 грн інфляційних втрат та 3 063,19 грн 3 % річних, а в іншій частині - відмовити. Доводи апеляційної скарги позивача заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2022 між ВЧ НОМЕР_1 , як замовником, та ФОП Сапожніковим Л.Є., як постачальником, укладено договір № 518-22 (ЦЗ) на закупівлю брикету з торфу та вуглецю (далі - договір; а.с. 17-24 том 1), за умовами якого постачальник зобов'язався у 2022 році поставити замовнику (товароодержувачу) товари, зазначені в специфікації (додаток №1), а замовник (товароодержувач) - прийняти і оплатити такі товари.

Згідно пунктів 1.2, 1.4 договору найменування (номенклатура, асортимент) товару: брикет з торфу та брикет з вуглецю, код ДК 021:2015-09110000-3 "Тверде паливо". Кількість товарів в асортименті та цінами згідно специфікації (додаток № 1). Товароодержувач - уповноважена особа ВЧ за місцем поставки товару згідно з специфікацією (додаток № 1).

За умовами пунктів 2.1, 2.2 договору товари повинні бути поточного року випуску, а їх якість відповідати технічному опису (додаток № 2) та вимогам діючих державних стандартів на вид товарів, та підтверджуватись відповідними документами (декларація виробника та/або посвідчення про якість та/або сертифікат якості та/або протоколом випробування та/або експлуатаційний дозвіл та/або паспорт та/або експертний висновок на дослідження тощо). Постачальник гарантує якість товару, яка повинна відповідати найвищому рівню технологій і стандартів, існуючих в країні виробника на аналогічні товари. При прийманні товару за кількістю і якістю сторони керуються Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.1965, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.1966, та іншими нормативними документами чинними на території України.

Згідно пунктів 3.1-3.3 договору загальна сума договору складає 9 132 000,00 грн, без ПДВ. Ціна на товар зазначається у специфікації (додаток № 1) із врахуванням тари, упаковки, транспортних та інших витрат. Підставою для оплати вважається рахунок (рахунок-фактура) та накладна постачальника, підписана сторонами. Загальна сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

У пунктах 4.3-4.5 договору передбачено, що датою розрахунків за цим договором вважають день надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника. До кожної партії товару що постачається, постачальник обов'язково надає замовнику (товароодержувачу) накладні (у двох примірниках) та рахунки-фактури, завірені представником постачальника, уповноваженим на підписання господарських та фінансових документів. Товар, що поставляється постачальником, оплачується замовником за попередньо узгодженою обома сторонами ціною відповідно до п. 3.2 цього розділу ІІІ договору.

Відповідно до п. 4.6 договору оплата товару здійснюється у такому порядку:

- попередня оплата у розмірі 30 % від загальної вартості товарів у сумі 2 739 600,00 грн без ПДВ, здійснюється на підставі рахунку-фактури на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дня підписання договору сторонами на строк визначений пунктом 5.1 даного договору;

- перерахування 70 % від загальної вартості товарів у сумі 6 392 400,00 грн без ПДВ, замовником здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товару за фактично поставлений товар, якщо сума поставки перевищує суму попередньої оплати.

Згідно з п. 4.7 договору у разі порушення постачальником зобов'язань за договором понад 2 календарні дні, постачальник зобов'язується повернути суму попередньої оплати у повному обсязі протягом 5 календарних днів з моменту направлення замовником вимоги (листа, претензії).

За умовами пунктів 5.1, 5.2 договору відвантаження та поставка товару до замовника (товароодержувача) проводиться на підставі документів, оформлених замовником з подальшим його перевезенням в місця, визначені специфікацією (додаток № 1), проводиться за рахунок коштів (або транспортом) постачальника в строки, передбачені п. 5.2 цього договору. Поставка товару за цим договором складає до 14 календарних днів за заявкою замовника з моменту її надсилання. Заявка замовника подається шляхом надсилання її на електронну пошту постачальника - ІНФОРМАЦІЯ_3. На підтвердження отримання заявки постачальник надсилає протягом однієї робочої доби на електронну адресу замовника - ІНФОРМАЦІЯ_2 лист-підтвердження про отримання такої заявки. У разі відсутності такого листа у зазначений строк, заявка замовника вважається прийнятою постачальником у повному обсязі і підлягає виконанню. Доказом, що свідчить про отримання постачальником заявки замовника вважати лист-підтвердження про направлення заявки від адміністратора поштового домену dpsu.gov.ua (провайдера). Кінцева дата поставки товару повинна бути не пізніше 20.11.2022.

Згідно з п. 5.3 договору місце поставки (передачі) товарів: поставка товару здійснюється транспортом постачальника. Поставка та передача товарів замовнику (товароодержувачу) на умовах DDP (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010) за адресою товароодержувачів (додаток № 1).

Пунктом 5.4 договору сторони погодили, що до кожної партії товару що постачається, постачальник обов'язково надає замовнику видаткові накладні (не менше двох примірників замовнику), рахунки-фактури (не менше одного примірника замовнику), завірені підписами уповноваженої особи (осіб) постачальника.

Відповідно до п. 5.5 договору для перевезення товару до товароодержувача, уповноваженими особами замовника оформляється накладна на товар (в чотирьох примірниках), акт приймання-передавання товару для перевезення (в чотирьох примірниках) (додаток № 3 до договору, який є невід'ємною частиною договору), повідомлення-авізо (в двох примірниках). Акт приймання-передавання товару для перевезення складається в чотирьох примірниках: перший залишається у замовника, другий передається товароодержувачу, третій - постачальнику, четвертий після оформлення товароодержувачем повертається до замовника.

Разом з четвертим примірником акту приймання-передавання товару для перевезення до замовника постачальником в термін не пізніше 5 календарних днів з дня прийняття товару товароодержувачем повертаються оформлені належним чином два примірники накладної замовника, з підписами матеріально-відповідальних осіб товароодержувача, оригінал доручення на отриманий товар від товароодержувача, повідомлення-авізо (1 примірник), та копії якісних документів, що підтверджують якість поставленого товару від постачальника, завірених належним чином. Датою прийняття та передачі у власність товару вважати дату, вказану уповноваженою особою товароодержувача та представника постачальника при отриманні товару в акті приймання-передавання товару для перевезення. Документи, що підтверджують факт постачання товару постачальником до товароодержувача, які оформлені з порушеннями вимог щодо їх оформлення (виправлення, відсутність дат, тощо) будь-якою із сторін в процесі поставки товару прийматися не будуть. Всі витрати, пов'язані з оформленням документів на перевезення, а також з передачі (надсилання) документів після оформлення приймання-передавання покладаються на постачальника (п. 5.6 договору).

Відповідно до п. 5.7 договору замовник (товароодержувач) не здійснює приймання-передавання товару, у разі, якщо постачальник не надав відповідні підтверджуючі (кількість та якість товару) документи.

Присутність представника постачальника під час приймання товару замовником (товароодержувачем) є обов'язковою. Представник постачальника повинен мати підтверджуючий документ (доручення, довіреність), який уповноважує його на участь в прийманні товару. У разі відсутності підтверджуючих документів, які уповноважують представника постачальника на участь в прийманні замовником (товароодержувачем) товару, приймання товару замовником (товароодержувачем) не проводиться (п. 5.8 договору).

Зі змісту пунктів 5.9-5.12 договору вбачається, що приймання товару за кількістю і якістю проводиться уповноваженими особами сторін у день поставки товару. У випадку, якщо в ході приймання товару буде встановлено порушення якості товару або нестача будь-якої його кількості, товароодержувач спільно з представником постачальника складає акт і залежно від причин і недоліків пред'являє претензію постачальнику. Постачальник зобов'язаний у строк не більше 2 календарних днів від дати отримання такої претензії поставити замовнику (товароодержувачу) недопоставлену частину товару або усунути виявлені недоліки. Замовник (товароодержувач) може відкласти приймання товару за кількістю та якістю до моменту коли постачальник надасть документи, які підтверджують кількість та якість товару, що постачається.

Згідно з пп. 6.1.1 п. 6.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Відповідно пп. 6.3.1, пп. 6.3.5, пп. 6.3.6 п. 6.3 договору постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; нести всі ризики, які можуть зазнати товари до моменту їх передачі замовнику; повернути суму попередньої оплати у повному обсязі протягом 5 календарних днів з моменту направлення замовнику вимоги (листа, претензії), у разі порушення зобов'язань за договором понад 2 календарні дні.

У пункті 7.2 договору зазначено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник (відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу (далі - ГК) України) сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

У випадку перерахування замовником коштів на умовах передоплати та невиконання постачальником своїх зобов'язань за договором, що призвело до його розірвання замовником, сума коштів, на яку невиконане зобов'язання, повертається замовнику протягом 5 робочих днів з дня повідомлення замовником постачальника про розірвання договору. У цьому випадку сторони погоджуються, що у постачальника виникає перед замовником відповідне грошове зобов'язання (п. 7.6 договору).

Відповідно до п. 7.7 договору постачальник у відповідності до ч. 6 ст. 231 ГК України за весь час користування чужими коштами - з моменту отримання передоплати і до моменту отримання замовником зазначених грошових коштів, сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати, а також, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, зобов'язаний сплатити зазначену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період та 3 % річних від простроченої суми.

Цей договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 11.1 договору).

Згідно специфікації (додаток № 1 до договору; а.с. 25-27 том 1) сторони погодили товар, кількість, ціну та товароодержувачів товару, а саме: брикет з торфу у кількості 1 200 т, вартістю 6 650,00 за т, всього 7 980 000,00 грн без ПДВ; брикет з вуглецю у кількості 120 т, вартістю 9 600,00 за т, всього 1 152 000,00 грн. Загальна вартість товару складає 9 132 000,00 грн без ПДВ, товароодержувач брикету вуглецю - ВЧ НОМЕР_2 - 120 т; товароодержувачі брикету з торфу: ВЧ НОМЕР_11 ; ВЧ НОМЕР_4 - 72 т; ВЧ НОМЕР_7 - 278 т; ВЧ НОМЕР_8 - 255 т; ВЧ НОМЕР_9 - 238 т; ВЧ НОМЕР_10 - 257 т.

Додатком № 2 до договору (а.с. 28 том 1) сторонами підписано технічний опис брикетів з торфу та вуглецю.

14.10.2022 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 30 том 1), відповідно до якої виклали п. 5.2 договору у наступній редакції: "Постачальник зобов'язаний поставити всю кількість товару у розпорядження замовника (товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору в термін не пізніше 20.11.2022. У разі продовження строку дії правового режиму воєнного стану - не пізніше 12.12.2022", за умови виконання абз. 1 п. 4.6 договору до 20.11.2022.

Додатковою угодою № 2-22 від 24.12.2022 до договору (а.с. 31 том 1) сторони дійшли згоди розірвати договір № 518-22 (ЦЗ) від 27.09.2022, укладений між замовником та постачальником. З моменту набрання чинності цією додатковою угодою зобов'язання сторін, що виникли з договору, припиняються окрім відповідного грошового зобов'язання постачальника перед замовником, передбаченого п. 4.6 розділу ІV договору.

Постачальник виставив замовнику рахунок-фактуру № 26 від 27.09.2022 (а.с. 32 том 1) на оплату товару на загальну суму 2 739 600,00 грн, який оплачений позивачем згідно платіжного доручення № 2040 від 28.09.2022 на суму 2 739 600,00 грн (з відміткою казначейства фактично сплачено 30.09.2022; а.с. 33 том 1), що є попередньою оплатою товару в розмірі 30 % від загальної вартості товару за договором.

Позивач зазначав, що у строк, як до 20.11.2022, так і до 12.12.2022 (згідно додаткової угоди № 1 від 14.10.2022 до договору щодо продовження строку поставки товару) товар не було поставлено постачальником, тож сторони розірвали договір згідно додаткової угоди № 2-22 від 24.12.2022 до договору, однак відповідачем отриману від позивача попередню оплату за договором разом з нарахованими санкціями не було сплачено.

Разом з цим замовник звертався до постачальника з вимогами: щодо повернення суми попередньої оплати № 702/1187-23 від 30.01.2023 (а.с. 37-41; 164-168 том 1); щодо надання якісних документів № 702/1291-23-вих від 31.01.2023, що підтверджують якість поставленого товару товароодержувачу (а.с. 42; 163 том 1); щодо сплати штрафних санкцій за договором № 702/1573-23-вих від 06.02.2023 (а.с. 43-44 том 1); щодо надання якісних документів або повернення товару (брикету з вуглецю) в кількості 37,59 т, який поставлено протягом листопада-грудня 2022 року до ВЧ НОМЕР_2 № 702/1574-23-вих від 06.02.2023 (а.с. 45 том 1).

Враховуючи наведене, позивачем подано даний позов до господарського суду щодо стягнення з відповідача 6 021 138,94 грн (а.с. 180-181 том 4).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що постачальником було поставлено товар за договором на суму 1 452 395,00 грн, тож з урахуванням попередньої оплати у сумі 2 739 600,00 грн, невикористаний залишок суми попередньої оплати складає 1 287 205,00 грн. Встановивши, що користування відповідачем грошовими коштами у розмірі 1 287 205,00 грн мало місце з 25.12.2022 по 25.09.2023, тому відповідно до вимог пункту 7.7 договору, було стягнуто з відповідача 38 745,89 грн інфляційних втрат, 29 094,36 грн 3 % річних та 470 658,57 грн пені (подвійна облікова ставка). Щодо вимог позивача про стягнення пені, яку сторони погодили у пункті 7.2 договору у розмірі 0,1 % вартості товарів на суму 9 132 000,00 грн (за період з 21.11.2022 по 23.12.2022) та на суму 2 739 600,00 грн (за період з 24.12.2022 по 25.09.2023), з яких допущено прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, та штрафу у розмірі 7 % за прострочення поставки товару понад 30 днів, суд першої інстанції, перевіривши розрахунок позивача, встановив правильність його виконання, а тому позовні вимоги в частині стягнення 301 356,00 грн пені та 756 129,60 грн пені (всього 1 057 485,60 грн), 639 240,00 грн штрафу визнав обґрунтованими, проте дійшов висновку про наявність правих підстав для їх зменшення на 70 %, а саме: пеню до 317 245,68 грн та штраф до 191 772,00 грн.

Переглядаючи спір колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ст. 662 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Зі змісту ст. 664 ЦК України вбачається, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

За приписами статті 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

У відповідності до ч. 1 ст. 670 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно ч.ч. 1, 2 до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 525 та ч. 1 ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженнями позивача відповідачем не було поставлено оплачений замовником товар, проте з матеріалів справи вбачається, що наступні товароодержувачі отримали товар за договором:

1) ВЧ НОМЕР_2 отримано товару на суму 360 864,00 грн вагою 37,59 т, згідно наявних в матеріалах справи копій документів і такі обставини підтверджувались ВЧ НОМЕР_2 під час перегляду справи апеляційним судом, а саме:

- накладної (вимога) № 22-010067 від 05.11.2022, яка містить підписи та печатку позивача, про передачу брикетів з вуглецю вагою 22 т на суму 211 200,00 грн (а.с. 48 том 3); акт приймання-передавання товару для перевезення № 22-010067 вагою 22 т на суму 211 200,00 грн, який підписаний та скріплений печатками замовника та постачальника (а.с. 50 том 3); повідомлення авізо № 22-010067/2263 від 05.11.2022 на суму 211 200,00 грн, яке підписано замовником та скріплено його печаткою (а.с. 49 том 3);

- накладної (вимога) № 22-010680 від 17.11.2022, яка містить підписи та печатку позивача, про передачу брикетів з вуглецю вагою 22 т на суму 211 200,00 грн (а.с. 42 том 3); акт приймання-передавання товару для перевезення № 22-010680 на суму 211 200,00 грн, який підписаний та скріплений печатками замовника та постачальника (а.с. 41 том 3); повідомлення авізо № 22-010680/2603 від 17.11.2022 на суму 211 200,00 грн, яке підписано замовником та скріплено його печаткою (а.с. 40 том 3);

- накладної (вимога) № 22-010623 від 17.11.2022, яка містить підписи та печатку позивача, про передачу брикетів з вуглецю вагою 6,640 т на суму 63 744,00 грн (а.с. 45 том 3); акт приймання-передавання товару для перевезення № 22-010623 на суму 63 744,00 грн, який підписаний та скріплений печатками замовника та постачальника (а.с. 44 том 3); повідомлення авізо № 22-010623/2583 від 17.11.2022 на суму 63 744,00 грн, яке підписано замовником та скріплено його печаткою (а.с. 46 том 3);

В матеріалах справи також наявні копії:

- актів ВЧ НОМЕР_2 (складені у складі призначеної комісії ВЧ та представника постачальника) на тимчасове зберігання майна відділення житлово-експлуатаційного забезпечення до моменту постачання відповідачем повного комплекту документів, а саме: № 588 від 07.11.2022 (а.с. 47 том 3) щодо прийняття брикетів з вуглецю в кількості 22,000 т на тимчасове зберігання; № 591 від 14.11.2022 (а.с. 43 том 3) щодо прийняття брикетів з вуглецю в кількості 6,640 т на тимчасове зберігання; № 44 від 26.12.2022 (а.с. 39 том 3) щодо прийняття брикетів з вуглецю в кількості 8,95 т на тимчасове зберігання;

- листа ВЧ НОМЕР_2 № 14/942-23-Вих від 29.05.2023 щодо отримання 37,59 т брикетів вуглецю, який знаходиться на тимчасовому зберіганні (а.с. 37 том 3).

2) ВЧ НОМЕР_7 отримано товару на суму 391 153,00 грн вагою 58,82 т, згідно наданих ВЧ НОМЕР_7 оригіналів документів, а саме:

- накладної (вимога) № 22-009407 від 21.10.2022, яка містить підписи ВЧ та печатку позивача, про передачу брикетів з торфу вагою 22,00 т на суму 146 300,00 грн; акт приймання-передавання товару для перевезення № 22-009407 від 25.10.2022 брикетів з торфу вагою 22 т на суму 146 300,00 грн, який містить підписи та печатки замовника, постачальника, товароодержувача (а.с.150,151 том 8);

- накладної (вимога) № 22-009408 від 21.10.2022, яка містить підписи ВЧ та печатку позивача, про передачу брикетів з торфу вагою 22 т на суму 146 300,00 грн; акт приймання-передавання товару для перевезення № 22-009408 від 31.10.2022 брикетів з торфу вагою 22 т на суму 146 300,00 грн, який містить підписи та печатки замовника, постачальника, товароодержувача (а.с.148,149 том 8);

- накладної (вимога) № 22-010624 від 17.11.2022, яка містить підписи ВЧ та печатку позивача, про передачу брикетів з торфу вагою 14,82 т на суму 98 553,00 грн; акт приймання-передавання товару для перевезення № 22-010624 від 11.11.2022 брикетів з торфу вагою 14,82 т на суму 98 553,00 грн, який містить підписи та печатки замовника, постачальника, товароодержувача (а.с.146,147 том 8);

Також в матеріалах справи наявні копії:

- повідомлення авізо № 22-009407/1944 від 21.10.2022 (за накладною № 009407 від 21.10.2022) щодо передачі матеріальних цінностей на суму 146 300,00 грн на відповідальне зберігання та взяття їх на облік від ВЧ НОМЕР_1 до ВЧ НОМЕР_7 , яке містить підписи та печатку вказаних ВЧ, підписано 03.11.2022 (а.с. 215 том 2);

- повідомлення авізо № 22-009408/1945 від 21.10.2022 (за накладною № 009408 від 21.10.2022) щодо передачі матеріальних цінностей на суму 146 300,00 грн на відповідальне зберігання та взяття їх на облік від ВЧ НОМЕР_1 до ВЧ НОМЕР_7 , яке містить підписи та печатку вказаних ВЧ, підписано 03.11.2022 (а.с. 216 том 2);

- повідомлення авізо № 22-010624/2584 від 17.11.2022 (за накладною № 010624 від 17.11.2022) щодо передачі матеріальних цінностей на суму 98 553,00 грн на відповідальне зберігання та взяття їх на облік від ВЧ НОМЕР_1 до ВЧ НОМЕР_7 , яке містить підписи та печатку вказаних ВЧ, підписано 01.12.2022 (а.с. 217 том 2);

- листа ВЧ НОМЕР_7 № 702/3743-23-Вих від 15.05.2023 про отримання брикетів з торфу загальною кількістю 58,82 т (а.с. 208 том 2);

3) ВЧ НОМЕР_8 отримано товару на суму 504 070,00 грн вагою 75,8 т, згідно наявних в матеріалах справи копій документів, оригінали яких перевірені у судовому засіданні, яке відбулось 21.10.2025, а саме:

- накладної (вимога) № 22-011262 від 02.12.2022, яка містить підписи ВЧ та печатку позивача, про передачу брикетів з торфу вагою 22 т на суму 146 300,00 грн (а.с. 165 том 3); акт приймання-передавання товару для перевезення № 22-011262 брикетів з торфу вагою 22 т на суму 146 300,00 грн, який містить підписи та печатки замовника та товароодержувача (а.с. 164 том 3); повідомлення авізо № 22-011262/2860 від 02.12.2022 щодо передачі матеріальних цінностей на суму 146 300,00 грн на відповідальне зберігання та взяття їх на облік від ВЧ НОМЕР_1 до ВЧ НОМЕР_8 , яке містить підписи та печатку вказаних ВЧ, підписано 26.12.2022 (а.с. 166 том 3);

- накладної (вимога) № 22-009564 від 25.10.2022, яка містить підписи та печатку позивача, про передачу брикетів з торфу вагою 22 т на суму 146 300,00 грн (а.с. 169 том 3); акт приймання-передавання товару для перевезення № 22-009564 брикетів з торфу вагою 22 т на суму 146 300,00 грн, який містить підписи та печатки замовника та постачальника (а.с. 168 том 3); повідомлення авізо № 22-009564/2057 від 25.10.2022 щодо передачі матеріальних цінностей на суму 119 700,00 грн на відповідальне зберігання та взяття їх на облік від ВЧ НОМЕР_1 до ВЧ НОМЕР_8 , яке містить підписи та печатку вказаних ВЧ, підписано 10.01.2023 (а.с. 170 том 3); акт про приймання матеріалів № 504 від 27.12.2022 щодо прийняття цінностей від ВЧ НОМЕР_1 по накладній № 22-009564 від 25.10.2022 брикетів з торфу у кількості 18 т на суму 119 700,00 грн (а.с. 167 том 3);

- накладна (вимога) № 22-012404 від 23.12.2022, яка містить підписи та печатку позивача, про передачу брикетів з торфу вагою 1,26 т (а.с. 172 том 3); повідомлення авізо № 22-012404/3403 від 23.12.2022 щодо передачі матеріальних цінностей на суму 8 379,00 грн на відповідальне зберігання та взяття їх на облік від ВЧ НОМЕР_1 до ВЧ НОМЕР_8 , яке містить підписи та печатку вказаних ВЧ (а.с. 173 том 3); акт про приймання матеріалів № 38 від 24.01.2023 щодо прийняття цінностей від ВЧ НОМЕР_1 по накладній № 22-012404 від 23.12.2022 брикетів з торфу у кількості 1,26 т на суму 8 379,00 грн (а.с. 171 том 3);

- накладна (вимога) № 22-010614 від 17.11.2022, яка містить підписи ВЧ та печатку позивача, про передачу брикетів з торфу вагою 18,7 на суму 124 355,00 грн (а.с. 175 том 3); акт приймання-передавання товару для перевезення № 22-010614 брикетів з торфу вагою 18,7 т на суму 124 355,00 грн, який містить підписи та печатки замовника, постачальника та товароодержувача (а.с. 174 том 3); повідомлення авізо № 22-010614/2579 від 17.11.2022 щодо передачі матеріальних цінностей на суму 124 355,00 грн на відповідальне зберігання та взяття їх на облік від ВЧ НОМЕР_1 до ВЧ НОМЕР_8 , яке містить підписи та печатку вказаних ВЧ, підписано 25.11.2022 (а.с. 176 том 3);

- накладна (вимога) № 22-012213 від 22.12.2022, яка містить підписи та печатку позивача, про передачу брикетів з торфу вагою 22 т на суму 146 300,00 грн (а.с. 179 том 3); акт приймання-передавання товару для перевезення № 22-012213 брикетів з торфу вагою 22 т на суму 146 300,00 грн, який підписаний замовником та скріплений його печаткою (а.с. 178 том 3); повідомлення авізо № 22-012213/3298 від 22.12.2022 щодо передачі матеріальних цінностей на суму 105 336,00 грн на відповідальне зберігання та взяття їх на облік від ВЧ НОМЕР_1 до ВЧ НОМЕР_8 , яке містить підписи та печатку вказаних ВЧ, підписано 10.01.2022 (а.с. 180 том 3); акт про приймання матеріалів № 505 від 27.12.2022 щодо прийняття цінностей від ВЧ НОМЕР_1 по накладній № 012213 від 22.12.2022 брикетів з торфу у кількості 15,84 т на суму 105 336,00 грн (а.с. 177 том 3);

- лист ВЧ НОМЕР_8 № 702/2866-23-Вих від 19.05.2023 про отримання брикетів з торфу у кількості 75,8 т (а.с. 224 том 2);

4) ВЧ НОМЕР_4 отримано товару на суму 140 315,00 грн вагою 21,1 т, згідно наданих ВЧ НОМЕР_4 оригіналів документів, а саме:

- накладної (вимога) № 22-010618 від 17.11.2022, яка містить підписи ВЧ та печатку позивача, про передачу брикетів з торфу вагою 21,1 т на суму 140 315,00 грн (а.с.207 том 8);

- акту приймання-передавання товару для перевезення № 22-008792 від 19.10.2022 брикетів з торфу вагою 21,1 т, який містить підписи та печатки замовника, постачальника, товароодержувача (а.с.206 том 8);

- акту про приймання матеріалів № 13266 від 15.12.2022 від ВЧ НОМЕР_1 до ВЧ НОМЕР_4 про передачу брикетів з торфу вагою 21,1 т на суму 140 315,00 грн, який містить підписи ВЧ та печатку позивача (а.с.208 том 8);

5) ВЧ НОМЕР_9 отримано товару на суму 95 361,00 грн вагою 14,34 т, згідно наданих ВЧ НОМЕР_9 оригіналів документів, а саме:

- накладної (вимога) № 22-010622 від 17.11.2022, яка містить підписи ВЧ та печатку позивача, про передачу брикетів з торфу вагою 14,34 т на суму 95 361,00 грн (а.с.134 том 8);

- акту приймання-передавання товару для перевезення № 22-010622 брикетів з торфу вагою 14,34 т на суму 95 361,00 грн, який містить підписи замовника, постачальника, товароодержувача, а також печатки замовника, постачальника (а.с.133 том 8);

- повідомлення авізо № 22-010622 від 17.11.2022 щодо передачі матеріальних цінностей на суму 95 361,00 грн на відповідальне зберігання та взяття їх на облік від ВЧ НОМЕР_1 до ВЧ НОМЕР_9 , яке містить підписи та печатки вказаних ВЧ (а.с.135 том 8);

6) ВЧ НОМЕР_10 отримано товару на суму на суму 131 670,00 грн вагою 19,8 т, згідно наданих ВЧ НОМЕР_10 оригіналів документів, а саме:

- накладної (вимога) № 22-010616 від 17.11.2022, яка містить підписи ВЧ та печатку позивача, про передачу брикетів з торфу вагою 19,8 т на суму 131 670,00 грн (а.с.140 том 8);

- акту приймання-передавання товару для перевезення № 22-010616 від 17.11.2022 брикетів з торфу вагою 19,8 т на суму 131 670,00 грн, який містить підписи замовника, постачальника, товароодержувача, а також печатки замовника, постачальника (а.с.139 том 8);

- повідомлення авізо № 22-010616/2580 від 17.11.2022 щодо передачі матеріальних цінностей на суму 131 670,00 грн на відповідальне зберігання та взяття їх на облік від ВЧ НОМЕР_1 до ВЧ НОМЕР_10 , яке містить підписи та печатку вказаних ВЧ (а.с.138 том 8).

Колегія суддів звертає увагу, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18).

У відповідності до правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17, відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

При цьому, колегія суддів відносно доводів представника позивача про те, що візуально підписи у первинних бухгалтерських документах позивача та відповідача є нетотожними, зазначає, що на зазначені підстави нездійснення поставки товару позивач в апеляційній скарзі не вказував, також під час розгляду даного спору позивачем клопотання про проведення експертизи щодо виявлення ознак підробки вищевказаних документів, зокрема, в частині проставлення підписів/печатки сторін позивачем не заявлялись, у відповідності до ст. 101 ГПК України висновок експерта складений на замовлення позивача не надавався.

За приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1, 2 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, матеріалами справи підтверджується отримання від постачальника товароодержувачами за договором 37,59 т (9 600,00 грн за т) брикетів з вуглецю вартістю 360 864,00 грн та 189,86 т (6 650,00 грн за т) брикетів з торфу вартістю 1 262 569,00 грн, а отже відповідачем поставлено позивачу товар на загальну суму 1 623 433,00 грн.

При цьому постачальник стверджував про підписані примірники товаросупровідних документів позивачем та товароодержувачами, які не були повернуті йому, а отже недоліки оформлення документації не спростовують фактичне отримання встановленої апеляційним судом кількості товару товароодержувачами згідно наданих ними документів та пояснень у цій справі.

Відхиляючи твердження позивача та ВЧ НОМЕР_2 про неможливість прийняття від постачальника брикету з вуглецю в кількості 37,59 т, оскільки документи, що підтверджують якість товару під час його прийняття були відсутні, колегія суддів виходить з того, що в матеріалах справи наявні протокол випробувань № 1603-ХТС/2021 від 16.03.2021 випробувальної інтерактивної лабораторії "АвіаТЕСТ" (а.с. 151-153 том 1) щодо дослідження твердопаливних брикетів з технічного вуглецю та протокол дослідження зразків паливних брикетів ТОВ "АКС Мінерал" від 30.11.2022 (а.с. 121 том 4; отриманий 12.07.2023 ВЧ НОМЕР_2 від постачальника), згідно яких за результатами випробувань/дослідження зразків паливних брикетів з технічного вуглецю була встановлена його нижча теплота згоряння у розмірі 33,30 Мдж/кг, що відповідає умовам договору, а саме: додатку № 2 до договору де сторонами погоджено технічний опис товару (зокрема, нижня теплота згорання брикету з вуглецю не менше 33,3 МДж/кг; а.с. 28 том 1). Окрім того відповідно до п. 5.7 договору замовник (товароодержувач) не здійснює приймання-передавання товару, у разі, якщо постачальник не надав відповідні підтверджуючі (кількість та якість товару) документи, однак всупереч таким положенням договору товар (брикет з вуглецю в кількості 37,59 т) згідно вищезазначених актів ВЧ НОМЕР_2 був прийнятий та переданий на тимчасове зберігання.

Враховуючи, що доказів отримання вказаного товару з недоліками якості матеріали справи не містять, як і повернення ВЧ НОМЕР_2 товару на вимогу постачальника від 27.09.2023 (а.с. 207-213 том 4), колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для знаходження у ВЧ НОМЕР_2 товару на тимчасовому зберіганні, що свідчить про неналежне виконання товароодержувачем зобов'язання з прийняття поставленого постачальником брикету з вуглецю в кількості 37,59 т.

Окрім того, колегія суддів, вкотре, звертає увагу, що товар поставлений ВЧ НОМЕР_2 не був повернутий відповідачу ані на його вимогу, ані за власною ініціативою. При цьому посилання представника ВЧ НОМЕР_2 на те, що товар не повертався у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки зазначена обставинами не надає йому можливості на притримання товару.

Таким чином, вищевказаними доказами підтверджено факт поставки відповідачем замовнику товару на загальну суму 1 623 433,00 грн, а враховуючи, що платіжним дорученням № 2040 від 28.09.2022 позивачем було перераховано відповідачу 2 739 600,00 грн, тому сума невикористаної відповідачем попередньої оплати позивача складає 1 116 167,00 грн, а оскільки доказів повернення вказаної суми матеріали справи не містять, то позов про стягнення з відповідача неповернутої попередньої оплати підлягає задоволенню в цій частині.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу нарахованих на підставі пункту 7.2 договору (за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару).

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Як вже зазначалось, 14.10.2022 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 30 том 1), відповідно до якої виклали п. 5.2 договору у наступній редакції: "Постачальник зобов'язаний поставити всю кількість товару у розпорядження замовника (товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору в термін не пізніше 20.11.2022. У разі продовження строку дії правового режиму воєнного стану - не пізніше 12.12.2022", за умови виконання абз. 1 п. 4.6 договору до 20.11.2022.

Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 21.11.2022 строком на 90 діб.

Додатковою угодою № 2-22 від 24.12.2022 до договору (а.с. 31 том 1) сторони дійшли згоди розірвати договір № 518-22 (ЦЗ) від 27.09.2022, укладений між замовником та постачальником. Також зазначено, що з моменту набрання чинності цією додатковою угодою зобов'язання сторін, що виникли з договору, припиняються окрім відповідного грошового зобов'язання постачальника перед замовником, передбаченого п. 4.6 розділу ІV договору.

Позивач зазначав, що у відповідності до умов додаткової угоди № 1 від 14.10.2022 до договору строк правового режиму воєнного стану на території України було продовжено та замовником було виконано абз. 1 п. 4.6 договору (внесено попередню оплату згідно платіжного доручення № 2040 від 28.09.2022 на суму 2 739 600,00 грн), у зв'язку з чим постачальник мав поставити товар до 12.12.2022, однак постачальник не здійснив поставку товарів та додатковою угодою № 2-22 від 24.12.2022 до договору сторони дійшли згоди розірвати договір.

Разом з цим позивачем були нараховані та заявлені до стягнення з відповідача:

- 301 356,00 грн пені, на підставі пункту 7.2 договору, а саме: 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання з поставки за кожний день прострочення, на суму 9 132 000,00 грн, за період з 21.11.2022 до 23.12.2022;

- 639 240,00 грн штрафу, на підставі пункту 7.2 договору, а саме: у розмірі 7 % вартості товару за прострочення поставки товару понад 30 днів, на суму 9 132 000,00 грн за період з 21.11.2022 до 23.12.2022;

З такими розрахунками суд апеляційної інстанції не може погодитись, оскільки прострочення з поставки товару мало місце саме з 13.12.2022 до 23.12.2022 і на суму 7 974 202,00 грн (враховуючи умови додаткової угоди № 1 від 14.10.2022 щодо продовження поставки товару та вже встановлені обставини стосовно часткової поставки товару, згідно яких товар на суму 1 157 798,00 грн був поставлений не пізніше 12.12.2022), що складає 87 716,22 грн пені.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 87 716,22 грн пені (0,1 % вартості товарів) за несвоєчасну поставку товару за період з 13.12.2022 до 23.12.2022, а у задоволенні штрафу слід відмовити, оскільки прострочення поставки товару відбулось менше 30 днів.

Також позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 756 129,60 грн пені, нарахованої на підставі пункту 7.2 договору, а саме: 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання з поставки товару за кожний день прострочення, на суму 2 739 600,00 грн, за період з 24.12.2022 до 25.09.2023.

Враховуючи, що додатковою угодою № 2-22 від 24.12.2022 сторонами було розірвано договір, у зв'язку з чим зобов'язання постачальника перед замовником з поставки товару припинились (про що також зазначено в цій додатковій угоді), тому нараховані позивачем 756 129,60 грн пені за період прострочення поставки товару після розірвання договору (з 24.12.2022 до 25.09.2023) є безпідставними і в цій частині вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо решти вимог позивача про стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі пункту 7.7 договору (за несвоєчасне повернення грошових коштів (невикористаної попередньої оплати)).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що умови п. 7.7 договору в частині періоду користування чужими грошовими коштами, необхідно розглядати в контексті умов п. 7.6 договору, враховуючи, що сторонами було розірвано договір, у зв'язку з неналежним виконанням постачальником зобов'язань з поставки, а отже у відповідача виникло зобов'язання з повернення суми коштів, на яку було невиконане зобов'язання, з наступного дня після укладення сторонами додаткової угоди № 2-22 від 24.12.2022 до договору (а.с. 31 том 1) про його розірвання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме сплата суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи наведене, оскільки відповідач у повному обсязі не виконав свого зобов'язання щодо поставки товару та сторони дійшли згоди розірвати договір додатковою угодою № 2-22 від 24.12.2022, тому у нього з 25.12.2022 виник обов'язок повернути замовнику суму невикористаної попередньої оплати у розмірі 1 116 167,00 грн, тож користування постачальником грошовими коштами мало місце з 25.12.2022 до 25.09.2023, тому саме за цей період підлягають нарахуванню пеня, інфляційні втрати та 3 % річних на суму 1 116 167,00 грн, що спростовує твердження позивача про вірно визначений ним період користування відповідачем грошовими коштами позивача.

Здійснивши розрахунок пені, інфляційних втрат та 3 % річних на суму 1 116 167,00 грн за період з 25.12.2022 до 25.09.2023, апеляційний суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 33 597,51 грн інфляційних втрат, 25 228,43 грн 3 % річних та 408 119,58 грн пені за несвоєчасне повернення грошових коштів.

Щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини колегія суддів зазначає наступне.

Так, у відзиві на позов від 17.05.2023 постачальник зазначав (а.с. 120 том 1), що звертався до ВЧ НОМЕР_1 з листом № 2022/11 від 19.11.2022 (а.с. 184 том 1; вказаний лист був направлений позивачу 19.11.2022 електронною поштою; а.с. 185 том 1), в якому вказував про те, що у зв'язку з плановими, позаплановими та аварійними відключеннями постачання електроенергії на виробництві, технологічний та виробничий процес не може виконуватися у заплановані обсяги та терміни виробництва. Повідомив, що звернувся із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) до Київської ТПП, надавши підтверджуючі документи і вказав, що після отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) його буде відразу надіслано замовнику.

Зі змісту сертифікату Київської обласної (регіональної) ТПП № 3200-22-1624 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого № 236/03.23 від 02.12.2022 (а.с. 186-187 том 1; 02.12.2022 направлений відповідачем на електронну адресу позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2; а.с. 185 том 1) вбачається, що військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою введення воєнного стану, ракетні обстріли та повітряні тривоги в зв'язку з цим, тривале аварійне, позапланове відключення електроенергії внаслідок пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури у м. Києві та Київській області, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час, ФОП Сапожнікову Л.Є. щодо обов'язку (зобов'язання) поставити товари: брикету з торфу та брикет з вуглецю, код ДК 021:2015-09110000-3 "Тверде паливо" у термін до 20.11.2022 за договором на закупівлю брикету з торфу та вуглецю № 518-22 (ЦЗ) від 27.09.2022, укладеним з ВЧ НОМЕР_1 , які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 10.10.2022, дата закінчення - тривають на 02.12.2022.

Відповідач у відзиві також посилався на графіки виключення світла (а.с. 189-196 том 1), які унеможливлювали виконання зобов'язань за договором у період з 10.10.2022 по 24.12.2022. Також вказував, що звернувся до Київської обласної (регіональної) ТПП із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин у період з 02.12.2022 до 24.12.2022 (а.с. 184-193 том 2).

Зі змісту сертифікату Київської обласної (регіональної) ТПП № 3200-23-3285 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого № 334/03.23 від 19.07.2023 (а.с. 236-237 том 3) вбачається, що військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою введення воєнного стану, ракетні обстріли та повітряні тривоги в зв'язку з цим, тривале аварійне, позапланове відключення електроенергії внаслідок пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури у м. Києві та Київській області, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час, ФОП Сапожнікову Л.Є. щодо обов'язку (зобов'язання) поставити товари: брикету з торфу та брикет з вуглецю, код ДК 021:2015-09110000-3 "Тверде паливо" у термін до 20.11.2022 за договором на закупівлю брикету з торфу та вуглецю № 518-22 (ЦЗ) від 27.09.2022, укладеним з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_1 ), які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 10.10.2022, дата закінчення - 24.12.2022.

Враховуючи наведене відповідач зазначав, що з огляду на планові, позапланові та аварійні відключення постачання електроенергії на виробництві, технологічний та виробничий процес не може виконуватись у заплановані обсяги та терміни виробництва, що в свою чергу негативно впливає на виконання зобов'язань за договором, а саме унеможливило їх належне виконання не з волі постачальника у період з 10.10.2022 до 24.12.2022.

У пункті 9.1 договору сторони передбачили, що вони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.

Пунктом 9.2 договору сторони погодили, що сторона, для якої склались обставини непереборної сили, зобов'язана не пізніше десяти днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення) інформувати іншу сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така сторона зобов'язана надати іншій стороні документ, виданий ТПП України, яким засвідчене настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Аналогічні умови застосовуються стороною в разі припинення дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та їх наслідків.

Неповідомлення/несвоєчасне повідомлення стороною, для якої склались обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), іншу сторону про їх настання або припинення веде до втрати права сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором (п. 9.3 договору).

Згідно із п. 9.4 договору у разі існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) понад 30 днів, будь-яка сторона вправі в односторонньому порядку відмовитися від цього договору, шляхом його розірвання. У такому разі сторона повинна письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення) проінформувати іншу сторону про свою відмову від договору. Разом з письмовим повідомленням така сторона зобов'язана надати іншій стороні документ, виданий ТПП України, яким засвідчене існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) понад 30 днів.

Таким чином, сторонами у договорі було погоджено порядок та спосіб повідомлення про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а також визначено наслідки недотримання відповідного порядку.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про настання вищезазначених обставин не пізніше десяти днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення) та про їх наслідки, разом з вищенаведеними сертифікатами ТПП, тому постачальником недотримано погоджений у договорі порядок повідомлення замовника та, відповідно, він не може посилатися на такі обставини як на підставу, що звільняє його від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. Окрім того сторони у пункті 12.7 договору погодили, що військова агресія Російської Федерації проти України не може бути підставою для невиконання договору.

Також слід зазначити про відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій, оскільки договір № 518-22 (ЦЗ) від 27.09.2022 сторонами укладено під час дії правового режиму воєнного стану, а тому відповідач усвідомлював можливість несприятливих обставин ведення господарської діяльності у воєнний стан, так як самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та несе господарський ризик, у зв'язку з чим посилання постачальника на графіки відключення світла (а.с. 189-196 том 1), що унеможливлювало виконання зобов'язань за договором у період з 10.10.2022 по 24.12.2022, не приймаються апеляційним судом до уваги. При цьому, сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 14.10.2022 щодо продовження строку дії поставки товару та відповідач також зазначав, що ним вчинялись дії щодо покупки та налагодження генератора для потреб виробництва з метою регулярного постачання продукції (а.с. 120 том 1).

Таким чином враховуючи обізнаність відповідача про запровадження воєнного стану на території України, укладення договору з позивачем під час дії правового режиму воєнного стану та розуміння пов'язаних з цим всіх негативних ризиків, слід дійти висновку, що застосування заявленої позивачем відповідальності за порушення відповідачем зобов'язань, як за несвоєчасну поставку товару, так і за несвоєчасне повернення грошових коштів, відповідає умовам договору та чинному законодавству України.

Підсумовуючи встановлене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача:

- 1 116 167,00 грн неповернутої суми попередньої оплати,

- 87 716,22 грн пені (0,1 % вартості товарів, відповідно до вимог п. 7.2 договору) за несвоєчасну поставку товару за період з 13.12.2022 до 23.12.2022;

- 33 597,51 грн інфляційних втрат, 25 228,43 грн 3 % річних, 408 119,58 грн пені (подвійна облікова ставка, відповідно до вимог п. 7.7 договору) за несвоєчасне повернення невикористаної попередньої оплати за період з 25.12.2022 до 25.09.2023.

У задоволенні решти позову слід відмовити.

Стосовно тверджень позивача про відкрите кримінальне провадження за ознаками вчинення відповідачем кримінального правопорушення, слід зазначити наступне.

Приписами ч. 6 ст. 75 ГПК України передбачено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже вчинення кримінального правопорушення може бути підтверджено лише обвинувальним вироком, однак позивачем не долучено до матеріалів справи вироку суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Нормами ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а отже колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення; апеляційну скаргу відповідача - задовольнити частково, а оскаржуване рішення змінити.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У відповідності до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 11 ст. 129 ГПК України).

Здійснивши новий розрахунок судових витрат пропорційно задоволеним вимогам, суд апеляційної інстанції зазначає, що: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25 062,43 грн судового збору за подання позову; з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 11 739,00 грн за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення в задоволеній судом апеляційної інстанції частині.

Враховуючи положення ч. 11 ст. 129 ГПК України суд апеляційної інстанції вважає за можливе зарахувати судовий збір за подання апеляційної скарги в судовий збір за подання позову, а отже судовий збір, який за наслідками розгляду справи слід стягнути з відповідача на користь позивача, становить 13 323,43 грн (25 062,43 грн за подання позову - 11 739,00 грн за подання апеляційної скарги).

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі № 910/6287/23 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича на рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі № 910/6287/23 задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі № 910/6287/23 змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_12 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_4 ; ЄДРПОУ НОМЕР_13 ) 1 116 167 грн 00 коп. неповернутої попередньої оплати, 87 716 грн 22 коп. пені (за несвоєчасну поставку товару), 33 597 грн 51 коп. інфляційних втрат, 25 228 грн 43 коп. 3 % річних, 408 119 грн 58 коп. пені (за несвоєчасне повернення коштів) та 13 323 грн 43 коп. судового збору.

Відмовити у задоволенні решти позову".

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 910/6287/23 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.12.2025.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук