вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" листопада 2025 р. Справа№ 910/1556/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання Нечасний О.Л.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 10.11.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 (повний текст складено та підписано 05.06.2025)
у справі №910/1556/25 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 159 627 668,36 грн,-
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Чернівецька ОЕК") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") 221 095 557,54 грн, з яких: 210 866 049,47 грн - основний борг, 8 659 056,08 грн - інфляційні втрати, 1 570 451,99 грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №0285-09021 від 01.07.2019 у частині своєчасної оплати вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зауважив, що кошти у розмірі 267995,59 грн були сплачені до моменту звернення позивача до суду, відтак і нараховані на дану суму коштів 3% річних та інфляційні втрати також не підлягають стягненню;
- неможливість виконання зобов'язань зумовлена відсутністю вини відповідача, оскільки спірна сума коштів перевищує витрати на виконання спеціальних обов'язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затверджених у структурі тарифу на 2024 рік;
- у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційні необхідно відмовити у зв'язку з складним майновим станом та нестійким фінансово-економічним становищем ПрАТ "НЕК "Укренерго".
Також у своєму відзиві ПрАТ "НЕК "Укренерго" просило суд закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 48 028 900,88 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору.
У зв'язку з вищезазначеними запереченнями 21.03.2025 через систему "Електронний суд" ПрАТ "НЕК "Укренерго" подало контррозрахунок 3% річних та інфляційні втрат.
26.03.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "Чернівецька ОЕК" подало відповідь на відзив, в якій позивач не погодився із запереченнями відповідача через те, що відсутність бюджетного фінансування не може звільняти від виконання зобов'язань щодо оплати вартості послуг.
17.04.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "Чернівецька ОЕК" подало заяву, в якій просило суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу до 149 102 508,29 грн, яка виникла у період з липня 2024 року по листопад 2024 року, а також збільшити розмір компенсаційних виплат, стягнувши з відповідача 8 956 317,02 грн інфляційних втрат та 1 568 843,05 грн 3% річних.
Оскільки подана ТОВ "Чернівецька ОЕК" заява від 17.04.2025 є заявою про зменшення розміру позовних вимог, що є процесуальним правом позивача, і вищезазначена заява відповідає вимогам статті 46 ГПК України, судом прийнята вказана заява до розгляду.
Таким чином, розгляд справи здійснювався з урахуванням позовних вимог про стягнення 159 627 668,36 грн, з яких: 149 102 508,29 грн - основний борг, 1 568 843,05 грн - 3% річних, 8 956 317,02 грн - інфляційні втрати.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/1556/25 закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 13 174 541 (тринадцять мільйонів сто сімдесят чотири тисячі п'ятсот сорок одна) грн 10 коп.
В іншій частині позов задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" 135 927 967 (сто тридцять п'ять мільйонів дев'ятсот двадцять сім тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн 19 коп. основного боргу, 1 565 833 (один мільйон п'ятсот шістдесят п'ять тисяч вісімсот тридцять три) грн 76 коп. 3% річних, 8 956 317 (вісім мільйонів дев'ятсот п'ятдесят шість тисяч триста сімнадцять) грн 02 коп. інфляційних втрат та 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
На підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України (у зв'язку з відсутністю предмета спору), закрито провадження у справі №910/1556/25 (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) у частині стягнення основного боргу у розмірі 13 174 541,10 грн (149 102 508,29 грн - 135 927 967,19 грн), оскільки ПрАТ "НЕК "Укренерго" у добровільному порядку погасило частину суми основної заборгованості.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо повної оплати вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за Договором №0285-09021 від 01.07.2019, а також враховуючи часткове погашення основної суми заборгованості, судом першої інстанції встановлено настання строку для оплати основної суми заборгованості, у зв'язку з чим стягнуто 135 927 967,19 грн боргу.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з власного перерахунку розміру 3% річних, який складає 1 565 833,76 грн, в той же час розрахунки позивача інфляційних втрат в розмірі 8 956 317,02 грн судом визнані обгрунтованими.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 25.06.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 25.06.2025) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
НЕК «Укренерго» вважає рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі № 910/1556/25 про стягнення з НЕК «Укренерго» на користь ТОВ «ЧОЕК» 135 927 967,19 грн основного боргу, 1 565 833,76 грн три проценти річних, 8 956 317,02 грн інфляційних втрат, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 847 840,00 грн незаконним, необґрунтованим, оскільки судом не з'ясовано обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, також судом першої інстанції порушенні норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного.
Судом не враховано, що витрати оператора системи передачі (яким є НЕК «Укренерго»), які здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, включені законодавцем до тарифу на послуги з передачі електричної енергії, як окрема складова.
Вказує, що місцевим судом не взято до уваги, що законодавство забороняє Відповідачу оплачувати придбані послуги (в даному випадку позивачу) за рахунок коштів, які призначені згідно зі структурою тарифів, затвердженою НКРЕКП, на інші цілі і отримані, зокрема, в оплату послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Тобто відповідач першочергово обмежений не недодержанням своїх обов'язків власних контрагентів, а положеннями пп. 15, 43, п. 2.3, абз. 12 п. 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 09.11.2017 № 1388.
Не погоджується з порядком проведення позивачем нарахувань інфляційних втрат, посилаючись на те, що при проведенні нарахувань інфляційних втрат Позивачем при визначені сукупного індексу інфляції не здійснювалось заокруглення до десяткового числа після коми.
За розрахунком відповідача, різниця між нарахуваннями інфляційних втрат Позивача та Відповідача за періоди 10,12,15 - складає 6 967,04 грн.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Мальченко А.О., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
11.07.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 11.07.2025) через підсистему «Електронний суд» представником апелянта подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію №АУ-5340 від 10.07.2025 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 059 800 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/1556/25, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.09.2025.
В судовому засіданні 22.09.2025 представник відповідача приймав участь в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду, представник позивача приймав участь в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів, представники сторін надали пояснення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи, у справі оголошено перерву на 10.11.2025.
До матеріалів справи представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній категорично заперечує доводи апелянта.
Явка представників сторін
В судовому засіданні апеляційної інстанції 10.11.2025 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 10.11.2025 заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, оскаржуване рішення просив залишити без змін.
В судовому засіданні 10.11.2025 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Судом встановлено, що 01.07.2019 між ТОВ "Чернівецька ОЕК" (за текстом договору - Постачальник) та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є ПрАТ "НЕК "Укренерго" (за текстом договору - Замовник), було укладено договір №0285-09021, відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат Постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає Замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - Послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим Договором. Замовник сплачує Постачальнику послуг вартість наданих Послуг відповідно до умов цього Договору.
Згідно з пунктом 2.1. Договору вартість та порядок оплати Послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом Постачальником послуг.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Постачальник послуг зобов'язаний, зокрема:
- здійснювати розрахунок вартості Послуги виходячи з фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до Порядку;
- затверджувати вартість Послуги у Регулятора відповідно до глав 11 та 12 Порядку;
- надавати Послугу.
За умовами пункту 3.3. Договору Замовник зобов'язаний, зокрема:
- у повному обсязі здійснювати оплату вартості Послуги, розрахованої Постачальником послуг та затвердженої Регулятором;
- повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі наданих Послуг (додаток 2 до цього Договору) протягом 5 днів з дня їх отримання;
- проводити оплату вартості Послуги виключно у грошовій формі.
У спірний період ТОВ "Чернівецька ОЕК" було надано ПрАТ "НЕК "Укренерго" послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел загальною вартістю 489 594 374,56 грн (разом із ПДВ), що підтверджується актами приймання-передачі:
№4 від 30.04.2024 (за квітень 2024 року) на суму 73 426 489,15 грн;
№7 від 31.07.2024 (за липень 2024 року) з урахуванням акту коригування від 11.10.2024 на суму 52 033 248,06 грн;
№11 від 30.11.2023 (за листопад 2023 року) на суму 10 273 036,62 грн;
№11 від 30.11.2024 (за листопад 2024 року) на суму 21 593 430,84 грн;
№8 від 31.08.2024 (за серпень 2024 року) на суму 67 701 358,46 грн;
№5 від 31.05.2024 (за травень 2024 року) на суму 80 891 383,13 грн;
№6 від 30.06.2024 (за червень 2024 року) на суму 65 786 744,75 грн;
№9 від 30.09.2023 (за вересень 2023 року) на суму 26 942 469,04 грн;
№9 від 30.09.2024 (за вересень 2024 року) на суму 51 173 874,61 грн;
№10 від 31.10.2024 (за жовтень 2024 року) на суму 39 772 339,90 грн.
Вказані акти підписані уповноваженими представниками ТОВ "Чернівецька ОЕК" та ПрАТ "НЕК "Укренерго" без жодних претензій та/або зауважень.
Вищезазначена заборгованість була сплачена ПрАТ "НЕК "Укренерго" частково, що підтверджується, зокрема, платіжними інструкціями, копії яких містяться в матеріалах даної справи, та становила 210 866 049,47 грн.
У зв'язку з несплатою ПрАТ "НЕК "Укренерго" у повному обсязі вартості наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за договором №0285-09021 від 01.07.2019, ТОВ "Чернівецька ОЕК" звернулося з даним позовом до суду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.
Як було встановлено судом, 01.07.2019 між ТОВ "Чернівецька ОЕК" (за текстом договору - Постачальник) та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є ПрАТ "НЕК "Укренерго" (за текстом договору - Замовник), було укладено договір №0285-09021 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі (ОСП) - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55); постачальник універсальної послуги (ПУП) - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги (пункт 67); регулятор - НКРЕКП (пункт 72).
Частиною 1 статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
До спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, включаючи забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за механізмом ринкової премії (пункт 1 частини 2 статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" крім обов'язків, визначених статтею 57 цього Закону, постачальник універсальних послуг зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує величину, визначену для відповідних категорій генеруючих установок приватних домогосподарств відповідно до частини двадцять третьої статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", за зеленим тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості.
Отже, на позивача та відповідача Законом покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема: спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Абзацом 1 частини 6 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов'язку щодо купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств, величина встановленої потужності генеруючих установок яких не перевищує 50 кВт, надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Така послуга надається постачальником універсальних послуг виходячи з фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств (абзац 2 частини 6 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Абзацами 3-5 частини 6 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку "на добу наперед". Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, з урахуванням доходу постачальника універсальних послуг від продажу гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
Постачальник універсальних послуг щомісяця у порядку, визначеному Регулятором, оприлюднює на офіційному веб-сайті відомості щодо обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств, величина встановленої потужності генеруючих установок яких не перевищує 50 кВт, за минулий місяць; щодо стану розрахунків за ці обсяги з такими приватними домогосподарствами; щодо вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої таким постачальником універсальних послуг оператору системи передачі за минулий місяць, та щодо стану розрахунків оператора системи передачі за таку послугу.
Оператор системи передачі щомісяця у порядку, визначеному Регулятором, оприлюднює на офіційному веб-сайті відомості щодо вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої йому кожним з постачальників універсальних послуг за минулий місяць, та щодо стану розрахунків за таку послугу з кожним з таких постачальників універсальних послуг.
Згідно з пунктом 2.1. Договору вартість та порядок оплати Послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом Постачальником послуг.
За умовами пункту 3.3. Договору Замовник зобов'язаний, зокрема:
- у повному обсязі здійснювати оплату вартості Послуги, розрахованої Постачальником послуг та затвердженої Регулятором;
- повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі наданих Послуг (додаток 2 до цього Договору) протягом 5 днів з дня їх отримання;
- проводити оплату вартості Послуги виключно у грошовій формі.
Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 затверджено Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом (далі - Порядок).
Водночас, судом враховано, що постановою НКРЕКП №178 від 24.01.2024 Порядок №641 був викладений у новій редакції.
Розрахунок вартості та порядок оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що надається постачальником універсальних послуг, визначено у розділі 13 Порядку (у редакції постанови НКРЕКП №46 від 15.01.2021) та у розділі 15 Порядку (у редакції постанови НКРЕКП №178 від 24.01.2024).
Згідно з розділом 13 Порядку (у редакції постанови НКРЕКП №46 від 15.01.2021) протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, ПУП направляє ОСП акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП, протягом трьох робочих днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони (пункт 13.2.);
протягом двох робочих днів після отримання від ОСП підписаного акта приймання-передачі ПУП надає Регулятору розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та копію акта приймання-передачі для затвердження (пункт 13.3.);
Згідно з розділом 15 Порядку (у редакції постанови НКРЕКП №178 від 24.01.2024) протягом перших 12 днів календарного місяця, наступного за розрахунковим, ПУП направляє ОСП акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП протягом п'яти календарних днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони, або надає до нього обґрунтовані зауваження, що містять вичерпні пояснення та документальне підтвердження причин непогодження розрахунку вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. Після усунення наданих ОСП обґрунтованих зауважень, ПУП повторно направляє до ОСП підписані зі своєї сторони акти приймання-передачі послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та відповідні розрахунки вартості послуги (пункт 15.2.);
протягом двох робочих днів після отримання від ОСП підписаного акта приймання-передачі ПУП надає Регулятору розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та копію акта приймання-передачі для затвердження (пункт 15.3.).
Як було раніше встановлено судом, ТОВ "Чернівецька ОЕК" було надано ПрАТ "НЕК "Укренерго" послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел загальною вартістю 489 594 374,56 грн (разом із ПДВ), що підтверджується актами приймання-передачі:
№4 від 30.04.2024 (за квітень 2024 року) на суму 73 426 489,15 грн;
№7 від 31.07.2024 (за липень 2024 року) з урахуванням акту коригування від 11.10.2024 на суму 52 033 248,06 грн;
№11 від 30.11.2023 (за листопад 2023 року) на суму 10 273 036,62 грн;
№11 від 30.11.2024 (за листопад 2024 року) на суму 21 593 430,84 грн;
№8 від 31.08.2024 (за серпень 2024 року) на суму 67 701 358,46 грн;
№5 від 31.05.2024 (за травень 2024 року) на суму 80 891 383,13 грн;
№6 від 30.06.2024 (за червень 2024 року) на суму 65 786 744,75 грн;
№9 від 30.09.2023 (за вересень 2023 року) на суму 26 942 469,04 грн;
№9 від 30.09.2024 (за вересень 2024 року) на суму 51 173 874,61 грн;
№10 від 31.10.2024 (за жовтень 2024 року) на суму 39 772 339,90 грн.
Вказані акти підписані уповноваженими представниками ТОВ "Чернівецька ОЕК" та ПрАТ "НЕК "Укренерго" без жодних претензій та/або зауважень.
Вищезазначена заборгованість була сплачена ПрАТ "НЕК "Укренерго" частково, що підтверджується, зокрема, платіжними інструкціями, копії яких містяться в матеріалах даної справи, та становила 210 866 049,47 грн.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями пункту 13.4. Порядку (у редакції постанови НКРЕКП №46 від 15.01.2021) та пункту 15.4. Порядку (у редакції постанови НКРЕКП №178 від 24.01.2024) встановлено, що ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акту приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.
Судом встановлено, що постановою НКРЕКП від 29.11.2023 №2272 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у липні 2023 року, зокрема, для ТОВ "Чернівецька ОЕК" у розмірі 30 269 006,07 грн (без ПДВ), сума з ПДВ складає 36 322 807,28 грн.
Постановою НКРЕКП від 29.11.2023 №2272 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у серпні 2023 року, зокрема, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 23 429 206,47 грн (без ПДВ)., сума з ПДВ складає 28 115 047,76 грн.
Постановою НКРЕКП від 29.11.2023 №2272 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у вересні 2023 року, зокрема, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у розмірі - 22 452 057,53 грн (без ПДВ)., сума з ПДВ складає 26 942 469,04 грн.
Постановою НКРЕКП від 05.12.2023 №2278 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у жовтні 2023 року, зокрема, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у розмірі - 20 164 248,77 грн (без ПДВ)., сума з ПДВ складає 24 197 098,52 грн.
Постановою НКРЕКП від 27.12.2023 №2617 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у листопаді 2023 року, зокрема, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у розмірі - 8 560 863,85 грн (без ПДВ), сума з ПДВ складає 10 273 036,62 грн.
Постановою НКРЕКП від 30.01.2024 №230 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у грудні 2023 року, зокрема, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 6 767 058,05 грн (без ПДВ), сума з ПДВ складає 8 120 469,66 грн.
Постановою НКРЕКП від 20.03.2024 №578 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у січні 2024 року, зокрема, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 12 254 712,29 грн (без ПДВ), сума з ПДВ 14 705 654,75 грн.
Постановою НКРЕКП від 27.03.2024 №616 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у лютому 2024 року, зокрема, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 21 917 216,14 грн (без ПДВ), сума з ПДВ 26 300 659,37 грн.
Постановою НКРЕКП від 23.04.2024 №801 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у березні 2024 року, зокрема, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 34 798 572,82 грн (без ПДВ), сума з ПДВ 41 758 287,38 грн.
Постановою НКРЕКП від 28.05.2024 №1057 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у квітні 2024 року, зокрема, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 61 188 740,96 грн (без ПДВ), сума з ПДВ 73 426 489,16 грн.
Постановою НКРЕКП від 26.06.2024 №1210 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у травні 2024 року, зокрема, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 67 409 485,94 грн (без ПДВ), сума з ПДВ 80 891 383,13 грн.
Постановою НКРЕКП від 31.07.2024 №1409 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у червні 2024 року, зокрема, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 54 822 287,29 грн (без ПДВ), сума з ПДВ 6 5 786 744,75 грн.
Постановою НКРЕКП від 03.09.2024 №1573 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у липні 2024 року, зокрема, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 43 358 121,33 грн (без ПДВ), сума з ПДВ 52 029 745,60 грн.
Постановою НКРЕКП від 01.10.2024 №1702 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у серпні 2024 року, зокрема, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 56 417 798,72 грн (без ПДВ), сума з 67 701 358,46 грн.
Постановою НКРЕКП від 05.11.2024 №1902 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у вересні 2024 року, зокрема, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 42 644 895,51 грн (без ПДВ), сума з 51 173 874,61 грн.
Постановою НКРЕКП від 04.12.2024 року №2057 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у жовтні 2024 року, зокрема, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 33 143 616,58 грн (без ПДВ), сума з 39 772 339,90 грн.
Постановою НКРЕКП від 09.01.2025 року №25 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у листопаді 2024 року, зокрема, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у розмірі 17 994 525,70 грн (без ПДВ), сума з 21 593 430,84 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що строк для оплати вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії у спірний період є таким, що настав.
Як вбачається з матеріалів справи, після відкриття провадження у справі, відповідачем було сплачено 48 028 900,88 грн, що підтверджується платіжними інструкціями:
№ПУП008342 від 21.02.2025 на суму 1 194 980,84 грн;
№ПУП008554 від 25.02.2025 на суму 2 941 047,64 грн;
№ПУП008627 від 26.02.2025 на суму 20 645 425,88 грн;
№ПУП008681 від 28.02.2025 на суму 155 539,26 грн;
№ПУП008762 від 07.03.2025 на суму 23 091 907,26 грн.
Разом із цим, 17.04.2025 ТОВ "Чернівецька ОЕК" було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з ПрАТ "НЕК "Укренерго" 149 102 508,29 грн: 5 153 752,90 грн - за липень 2024 року, 54 161 086,77 грн - за серпень 2024 року, 40 939 099,69 грн - за вересень 2024 року, 31 817 871,92 грн - за жовтень 2024 року, 17 030 697,01 грн - за листопад 2024 року.
Водночас, позивачем не враховано, що до звернення з даним позовом до суду відповідачем було сплачено 267 995,59 грн: 3 502,46 грн згідно платіжної інструкції №ПУП006435 від 25.10.2024 та 264 493,13 грн згідно платіжної інструкції №ПУП007981 від 30.12.2024.
Оскільки вищезазначена заява була прийнята судом до розгляду, доводи відповідача про неврахування оплати у розмірі 267 995,59 грн не враховані судом при прийнятті рішення у даній справі.
Після подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідачем додатково було сплачено 26 641 185,81 грн:
№ПУП008841 від 19.03.2025 на суму 6 624 909,27 грн;
№ПУП009948 від 19.05.2025 на суму 6 579 241,76 грн;
№ПУП009324 від 23.04.2025 на суму 1 430 422,43 грн;
№ПУП008742 від 07.03.2025 на суму 11 124,00 грн;
№000009124 від 28.03.2025 на суму 244 047,66 грн;
№ПУП009323 від 23.04.2025 на суму 5 153 752,90 грн;
№ПУП009192 від 04.04.2025 на суму 6 597 687,79 грн.
З урахуванням вищезазначеного, на момент вирішення спору у цій справі, сума основного боргу становить 135 927 967,19 грн (210 866 049,47 грн - 267 995,59 грн - 48 028 900,88 грн - 26 641 185,81 грн).
Оскільки ПрАТ "НЕК "Укренерго" у добровільному порядку погасило частину суми основної заборгованості, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі №910/1556/25 (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) у частині стягнення основного боргу у розмірі 13 174 541,10 грн (149 102 508,29 грн - 135 927 967,19 грн) на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України (у зв'язку з відсутністю предмета спору).
При цьому посилання апелянта на неврахування судом того, що витрати оператора системи передачі (яким є НЕК «Укренерго»), які здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, включені законодавцем до тарифу на послуги з передачі електричної енергії, як окрема складова, колегією суддів відхиляються, з підстав необґрунтованості, оскільки місцевим господарським судом враховано, що за укладеним між сторонами Договором саме відповідач взяв на себе обов'язок своєчасно проводити оплату вартості послуги відповідно до умов договору та Порядку № 641; при цьому, ні умови договору, ні Порядку № 641, не ставлять в залежність своєчасність здійснення оплати замовником за отриману послугу від включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони Регулятора.
У зв'язку з отримання відповідачем послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел у відповідності до укладеного між сторонами договору №0285-09021 від 01.07.2019, підписання актів уповноваженими представниками ТОВ "Чернівецька ОЕК" та ПрАТ "НЕК "Укренерго" без жодних претензій та/або зауважень, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків щодо повної оплати вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за Договором №0285-09021 від 01.07.2019, а також враховуючи часткове погашення основної суми заборгованості, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено настання строку для оплати основної суми заборгованості, у зв'язку з чим правомірно стягнуто 135 927 967,19 грн боргу.
Внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів за Послугу, позивачем з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог нараховано до стягнення 3% річних у загальному розмірі 1 568 843,05 грн та 8 956 317,02 грн інфляційних втрат, з яких:
2 214,45 грн 3% річних, нарахованих за період з 05.12.2023 по 05.12.2023 на суму боргу у розмірі 26 942 469,04 грн (за вересень 2023 року);
60 185,65 грн 3% річних та 807 691,38 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 31.05.2024 по 19.06.2024 на суму боргу у розмірі 36 713 244,57 грн (за квітень 2024 року);
3 315,22 грн 3% річних, нарахованих за період з 02.07.2024 по 02.07.2024 на суму боргу у розмірі 40 445 691,56 грн (за травень 2024 року);
133 730,43 грн 3% річних та 315 776,37 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 06.08.2024 по 05.09.2024 на суму боргу у розмірі 52 629 395,80 грн (за червень 2024 року);
51 227,38 грн 3% річних та 493 400,59 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 06.09.2024 по 24.09.2024 на суму боргу у розмірі 32 893 372,37 грн (за червень 2024 року);
70 256,79 грн 3% річних та 571 421,86 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 25.09.2024 по 21.10.2024 на суму боргу у розмірі 31 745 658,75 грн (за червень 2024 року);
4 639,93 грн 3% річних, нарахованих за період з 22.10.2024 по 23.10.2024 на суму боргу у розмірі 28 303 585,88 грн (за червень 2024 року);
45 616,03 грн 3% річних, нарахованих за період з 24.10.2024 по 12.11.2024 на суму боргу у розмірі 27 825 780,16 грн (за червень 2024 року);
87 555,55 грн 3% річних та 846 047,62 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 13.11.2024 по 24.12.2024 на суму боргу у розмірі 25 432 802,78 грн (за червень 2024 року);
10 264,73 грн 3% річних, нарахованих за період з 25.12.2024 по 29.12.2024 на суму боргу у розмірі 25 045 947,49 грн (за червень 2024 року);
69 241,15 грн 3% річних та 297 377,45 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 30.12.2024 по 01.02.2025 на суму боргу у розмірі 24 781 454,36 грн (за червень 2024 року);
505 243,54 грн 3% річних та 2 815 548,47 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 07.09.2024 по 01.02.2025 на суму боргу у розмірі 41 623 796,48 грн (за липень 2024 року);
5 549,29 грн 3% річних, нарахованих за період з 07.10.2024 по 07.10.2024 на суму боргу у розмірі 67 701 358,46 грн (за серпень 2024 року);
519 802,91 грн 3% річних та 2 809 053,28 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 08.10.2024 по 01.02.2025 на суму боргу у розмірі 54 161 086,77 грн (за серпень 2024 року).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
Отже, передумовою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов'язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов'язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.
Зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунки 3% річних, надані позивачем разом із заявою про зменшення розміру позовних вимог, з урахуванням контррозрахунку відповідача, судом визнано розрахунок позивача необґрунтованим в частині нарахування за квітень 2024 року.
Як було раніше зазначено судом, ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акту приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці (пункту 15.4. Порядку (у редакції постанови НКРЕКП №178 від 24.01.2024).
Оскільки розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у квітні 2024 року було затверджено постановою НКРЕКП №1057 28.05.2024, тому останнім днем для здійснення оплати було 31.05.2024, відтак першим днем прострочення вважається 01.06.2024.
У зв'язку з викладеним, позивачем неправомірно було включено до періоду нарахування останній день оплати.
За правильним розрахунком суду, з яким погоджується колегія суддів, обґрунтований розмір 3% у вказаній частині становить 57 176,36 грн, нарахованих за період з 01.06.2024 по 19.06.2024 на суму боргу у розмірі 36 713 244,57 грн (за квітень 2024 року). Відтак у задоволенні позову в частині стягнення 3 009,29 грн обгрунтовано відмовлено (60 185,65 грн - 57 176,36 грн), у зв'язку з чим загальний обґрунтований розмір 3% річних складає 1 565 833,76 грн.
Матеріали апеляційної скарги не містять доводів на спростування рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3% річних.
Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, надані позивачем разом із заявою про зменшення розміру позовних вимог, з урахуванням контррозрахунку відповідача, судом розрахунки позивача визнані арифметично правильними та обґрунтованими, такими, що відповідають положенням договору та приписам чинного законодавства, відтак загальний обґрунтований розмір інфляційних втрат складає 8 956 317,02 грн.
В той же час, апелянт (відповідач) не погоджується з порядком проведення позивачем нарахувань інфляційних втрат, посилаючись на те, що при проведенні нарахувань інфляційних втрат Позивачем при визначені сукупного індексу інфляції не здійснювалось заокруглення до десяткового числа після коми.
За розрахунком відповідача, різниця між нарахуваннями інфляційних втрат Позивача та Відповідача за періоди 10,12,15 - складає 6 967,04 грн.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що нарахування інфляційних втрат було проведено за допомогою калькулятора «Ліга-Закон», що спростовує доводи апелянта про нездійснення заокруглення до десяткового числа після коми.
Фактично, доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам заперечень на позов та зводяться до відсутності вини відповідача у порушенні грошового зобов'язання щодо оплати вартості послуг у зв'язку з відсутністю достатньої кількості коштів (невключення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони Регулятора) та скрутне матеріальне становище.
Згідно з частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Водночас, за частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім цього, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України).
Між сторонами виникли господарські відносини, а приписи ГК України, що були чинними на день прийняття рішення, не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов'язань.
Факт відсутності бюджетного фінансування, в тому числі через ненадходження коштів в будь якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати послуг оскільки, такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання.
За укладеним між сторонами Договором саме відповідач взяв на себе обов'язок своєчасно проводити оплату вартості послуги відповідно до умов договору та Порядку № 641; при цьому, ні умови договору, ні Порядку № 641, не ставлять в залежність своєчасність здійснення оплати замовником за отриману послугу від включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони Регулятора.
Відсутність бюджетних асигнувань чи будь яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що, зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".
В постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.03.2023 у справі № 910/1193/22, де розглядались правовідносини щодо наявності/відсутності підстав для стягнення нарахованих сум штрафу, пені, відсотків річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, було висловлено наступну правову позицію, а саме у «п. 8.48.2, Верховний Суд підтримав висновки попередніх інстанцій та відхилив посилання відповідача на відсутність його вини у простроченні виконання зобов'язань, з огляду на те, що:
- відповідач є юридичною особою, яка самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається;
- між сторонами виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов'язань;
- факт відсутності бюджетного фінансування не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати послуг;
- відсутність бюджетних асигнувань чи будь яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання;
- сторони були вільними у підписанні договору, при цьому, ані умови договору, ані Порядку N 641, не ставлять в залежність своєчасність здійснення оплати замовником за отриману послугу від включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони Регулятора».
Отже, відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією та не вимагає наявність/відсутність вини боржника.
З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з урахуванням закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 13 174 541,10 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 135 927 967,19 грн основного боргу, 1 565 833,76 грн 3% річних та 8 956 317,02 грн інфляційних втрат.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
Доводи апелянта про ухвалення господарським судом рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та неповним встановленням обставин, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість викладених в оскаржуваному рішенні висновків суду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позову.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/1556/25 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/1556/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
4. Матеріали справи №910/1556/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 10.12.2025 після виходу судді Скрипки І.М. з лікарняного (12.11.2025-14.11.2025), проходження підготовки в Національній школі суддів України суддів Скрипки І.М. та Мальченко А.О. (17.11.2025-21.11.2025), повернення судді Тищенко А.І. з відрядження (19.11.2025-03.12.2025).
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко