Справа №760/27904/25 2/760/15134/25
04 грудня 2025 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Ішуніній Л. М.
Вирішуючи питання щодо визначення територіальної підсудності даного позову, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Виконуючи вимоги частини шостої, восьмої статті 187 ЦПК України, суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до відповіді №2087308 від 04 грудня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру на запит суду щодо місця реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було отримано інформацію, згідно з якою місце реєстрації останнього - АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Такий же висновок зробив Верховний Суд у постанові від 14.08.2024 у справі №607/5535/22.
Відповідно до відповіді від 04 грудня 2025 року № 2087336 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб згідно довідки ВПО №3223-7001111796, що видана УСЗН Фастівської РДА від 03 травня 2022 року, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Оскільки місцем проживання відповідача ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщеної особи, є АДРЕСА_2 , указана справа не підсудна Солом'янському районному суду міста Києва.
Згідно з частиною дев'ятою статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
За правилами пункту частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Дотримання правил підсудності є гарантією права на справедливий суд, тобто на суд, встановлений законом. Адже «суд, встановлений законом» (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.
Таким чином, судом встановлено, що справа належить до підсудності Києво-Святошинського районного суду Київської області та підлягає передачі йому на розгляд.
Керуючись статтями 27, 31, 32, 187, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя
Позовну заяву заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області (03170, м. Київ, вул. Тараса Бульби-Боровця, 1) за підсудністю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна