Справа № 755/23011/25
"27" листопада 2025 р. місто Київ
Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105040001076 від 08 листопада 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Могильов Республіки Білорусь, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку (правопорушення), передбаченого частиною першою статті 296 КК України,
08 листопада 2025 року, приблизно о 16 год. 30 хв., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння тримаючи в руках змішувач для ванни, знаходився за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 3.
У цей момент, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується винятковим цинізмом, з хуліганських мотивів, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки у суспільстві, перебуваючи в публічному місці, спровокував малозначний словесний конфлікт з потерпілою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала у вказаний час та місці, гучно виражаючись нецензурною лайкою, зневажливо ставлячись до оточуючих, грубо порушуючи громадський порядок, наблизився до ОСОБА_4 на відстань витягнутої руки, та наніс їй один удар змішувачем для вани по голові.
В цей момент на допомогу ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , підійшов ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який намагався заспокоїти ОСОБА_3 та припинити його протиправні дії.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , діяв цинічно з особливою жорстокістю, голосно висловлюючись нецензурною лайкою, знаходячись в громадському місці та розуміючи, що за його діями спостерігають пересічні громадяни, почав наносити хаотичні удари руками та змішувачем для ванни по голові та тілу потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Отримавши бажаний результат, який полягав в грубому порушені громадського порядку, ОСОБА_3 , залишив місце події.
У подальшому, ОСОБА_3 було затримано працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю тобто, кримінальний проступок, передбачений частиною першою статті 296 КК України.
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду, оскільки підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Частинами першою та третьою статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до вимог частини третьої статті 302 КПК України до обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 щодо беззаперечного визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 296 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно із частиною першою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Крім того, в заяві захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_6 засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості обвинуваченим, підтверджено його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Також до обвинувального акта додано письмові заяви потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в яких вони зазначили, що не заперечують проти розгляду обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 296 КК України у спрощеному провадженні.
Відповідно до частин першою та третьої статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального правопорушення та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви потерпілих та клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини четвертої статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку повністю доведена, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною першою статті 296 КК України, як вчинення хуліганства, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
При ухваленні вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Згідно статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні проступку.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, суд визнає вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 не має постійного місця роботи, не має постійного заробітку, суд доходить висновку про відсутність підстав призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу.
Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу статті 89 КК України, не перебуває під наглядом лікарів нарколога та психіатра, наявність обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_3 у межах санкції частини першої статті 296 КК України у виді пробаційного нагряду.
Відповідно до частини першої статті 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду, згідно частини другої статті 59-1 КК України, визначені даною статтею обов'язки.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду, згідно з частиною першою статті 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
На думку суду, таке покарання у вигляді пробаційного нагляду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому кримінальному правопорушенню, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за кримінальне правопорушення повинно бути домірним кримінальному правопорушенню.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 296 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років пробаційного нагляду.
На підставі частин другої статті 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Строк відбуття покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 , на підставі частини першої статті 49-2 КВК України, обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Матеріали кримінального провадження №12025105040001076 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням зі справою №755/23011/25.
Речові докази: предмет схожий на зміщувач, кепку, змиви РБК, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві (квитанція № 0025091 від 10 листопада 2025 року) - знищити; СD-R диск, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12025105040001076 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У відповідності до частини першої статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва ОСОБА_1