Справа № 752/15461/24
Провадження № 2/752/1846/25
Іменем України
03 листопада 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
з участі секретаря судового засідання Нікітенко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -
19.07.2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявленої вимоги позивачка послалася на те, що у шлюбі з відповідачем перебувала з 2013 року, від якого мають малолітню дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Їх з відповідачем шлюб було розірвано 12.03.2018 року, дочка проживає разом із нею.
Після фактичного припинення шлюбних відносин з відповідачем, останній практично не брав жодної участі у процесі виховання та утримання їхньої дочки, весь тягар її утримання, виховання, створення для неї належних соціально-побутових умов для духовного та розумового розвитку, лікування тощо вона несе самостійно без жодної допомоги відповідача. Дочка з батьком не спілкується ані по телефону, ані засобами відеозв'язку.
З 2023 року частину її батьківських обов'язків щодо утримання дочки свідомо та добровільно взяв на себе її чоловік ОСОБА_5 та відмінно їх виконує і наразі, замінивши дочці батька.. З 28.06.2024 року вона проживає разом із чоловіком та дітьми за адресою; АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що відповідач свідомо безпричинно усунувся від виконання батьківських обов'язків стосовно їхньої спільної дочки, відповідно дочка ОСОБА_6 практично позбавлена належного батьківського піклування, догляду зі сторони її біологічного батька, примушувати чи вкотре просити останнього виконувати такі обов'язки вже не має сенсу, навіть з огляду на те, що він зовсім не виявляв бажання бачити дитину, брати хоча б щонайменшу участь в процесі її виховання, матеріального забезпечення.
Відповідно до проведеного психоконсультативного дослідження дочка ОСОБА_6 біологічного батька не пам'ятає та не спілкується з ним, бажання познайомитися з ним або спілкуватися не проявляє.
Крім того, відповідач надсилає їй повідомлення образливого характеру з погрозами та вимагає від неї забрати виконавчий лист з ВДВС про стягнення з нього аліментів. У зв'язку з цим вона зверталась до правоохоронних органів із заявою про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого статтями 129,189 КК України.
При цьому, ОСОБА_2 , вже притягувався до кримінальної відповідальності в 2008,2015,2023 роках.
Зазначені вище обставини, позивачка вважає такими, що є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав у зв'язку з ухиленням від виконання своїх обов'язків по вихованню до дочки.
Просила суд, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 02 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач не скористався правом подачі відзиву на позов.
Третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації 17.10.2024 року подала до суду висновок щодо розв'язання судом заявленого ОСОБА_1 позову про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 .
Підготовче провадження у справі закрито 22.05.2025 року.
У судовому засіданні сторони відсутні.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з заявою про розгляд справи за її відсутності. Просила позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, поважності причин неявки суду не повідомив. З будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
Третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державна адміністрації просила суд розглядати справу за відсутності її представника.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення за відсутності учасників справи.
Судом встановлено, що сторони у праві позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.11,12, 13-14).
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 29.09.2017 року у справі №752/10667/17 судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини з усіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 25.05.2017 року до досягнення дитиною повноліття. (а.с.16-17).
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12.03.2018 року у справі № 752/10668/17 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.13-14).
06.02.2020 року виконавчий лист №752/10667/17 виданий 05.02.2020 року Голосіївським районним судом міста Києва щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки прийнятий до примусового виконання головним державним виконавцем Голосіївського районного ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), станом на 04.06.2024 року ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 413 384,35 гривень за період з 25.05.2017 року і по 04.06.2024 року . (а.с.18,19).
За даними довідки №146 виданої 19.06.2024 року директором шкоди І-ІІІ ступенів №206 імені ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ученицею 3-А класу школи, її батько ОСОБА_2 , зі слів класного керівника ОСОБА_8 , у 2023-2024 навчальному році успішністю дочки не цікавився, із вчителями не спілкувався, батьківські збори не відвідував (а.с.20).
Директора КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Святошинського району м. Києва ОСОБА_9 на адвокатський запит - адвоката Олесі Гродовської листом від 18.06.2024 року №1118 повідомляла, що: ОСОБА_3 перебуває на обліку у лікаря педіатра ОСОБА_10 , під динамічним спостереженням офтальмолога, часто хворіє на ГРВІ. Дитина відвідує лікаря у супроводі матері або вітчима. Рекомендації лікарів щодо лікування та забезпечення лікарськими засобами виконуються належним чином. (а.с. 21).
За даними протоколу психоконсультативного дослідження від 08.06.2024 року , складеного за результатами консультації дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дитячим психологом - лікарем ОСОБА_11 , дитина на запитання про біологічного батька відповідала, що знає про його існування, але не пам'ятає його та не спілкується з ним. Таке запитання видимих емоцій у дитини не викликало, бажання познайомитись або спілкуватись з ним дитина не проявила. (а.с.22).
Отже, судом встановлено, що позивачка самостійно виховує дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно забезпечує її всебічний розвиток, несе першочергові витрати по задоволенню потреб дитини.
Відповідач належним чином не виконує свої батьківські обов'язки щодо виховання та належного утримання дитини, не проявляє щодо малолітньої дочки батьківської турботи, не цікавиться її життям та здоров'ям.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно з статею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
У цьому випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав із підстав передбачених п.2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один з батьків) ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини. У свою чергу батьки (один з батьків) мають довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов'язки.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30 березня 2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суду не надано доказів, які б свідчили про те, що батько дітей виконує свої обов'язки щодо дочки, або які б свідчили про поважність причин невиконання ним своїх обов'язків щодо виховання та утримання дитини, що свідчить про свідоме ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Крім того, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 01.06.2024 року зробив заяву до компетентних органів та всім кого це може стосуватися, що він відмовляється від батьківських прав щодо своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з висновком Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації № 107-7557 від 17.10.2024 року, враховуючи законодавство України, результати обстеження умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , результати оцінки потреб сім'ї, Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація (орган опіки та піклування) вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 і про наявність підстав для задоволення позову.
За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача на користь позивачки слід стягнути 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43,141,150,164,166,180,182, 189,244 Сімейного кодексу України, ст. 60 Цивільного кодексу України, ст.ст. 141,258-260,280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства» суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя К.Г. Плахотнюк