Справа №752/16246/25
Провадження №2/752/8261/25
10 грудня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
1.Позиції сторін, процесуальні дії
Адвокат Савчак Ярослав Олегович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 31.12.2019 між позивачкою та АТ «Альфа-Банк» був укладений кредитний договір №483032332.
18.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис №6940 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 28154,36 грн.
20.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 щодо стягнення заборгованості на підставі оспорюваного виконавчого напису.
Спірний виконавчий напис є протиправним, оскільки вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України. Стягувачем нотаріусу не було подано документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Заборгованість, яка значиться у виконавчому написі, не дає можливості зробити висновок щодо правомірності нарахування. Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 та зареєстрованим за №282/20595, передбачена можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
У період з 20.04.2021 по 26.05.2025 приватний виконавець стягнув з позивачки 16888,12 грн., з яких 14911,03 грн. було перераховано банку як стягувачу у виконавчому провадженні.
Кошти в розмірі 14911,03 грн. є безпідставно отриманими, а тому підлягають стягненню з відповідача.
Просив:
визнати виконавчий напис від 18.02.2021 №6940, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., таким, що не підлягає виконанню;
стягнути з АТ «Сенс банк» на користь позивачки судовий збір в розмірі 1211,20 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 12000 грн.
04.07.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
04.07.2025 постановлено ухвалу про забезпечення позову.
05.08.2025 представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив:
визнати виконавчий напис від 18.02.2021 №6940, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., таким, що не підлягає виконанню;
стягнути з АТ «Сенс банк» на користь позивачки безпідставно стягнуті за виконавчим написом грошові кошти в сумі 19149 грн.;
стягнути з АТ «Сенс банк» на користь позивачки судовий збір в розмірі 1211,20 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 12000 грн.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
21.08.2025 відповідач надав письмові пояснення, в яких заперечував проти усіх доводів позову та проти всіх обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги. Просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 5000 грн., з огляду на не співмірність часу витраченого адвокатом на виконання робіт зі складністю справи.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
31.12.2019 позивач звернулась до АТ «Альфа-Банк» з офертою на укладання угоди про надання кредиту №483032332 та цього ж дня підписала акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
За умовами укладеного договору позивач отримала кредит в сумі 30896,87 грн. строком на 25 місяців з кінцевою датою повернення 03.02.2022 з фіксованою ставкою 0,01% річних.
18.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис №6940 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором від 31.12.2019 №483032332 в розмірі 28154,36 грн.
Строк платежу за Кредитним договором від 31.12.2019 №483032332 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04.09.2020 по 04.01.2021. Сума заборгованості складає 27504,36 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5673,45 грн., прострочена заборгованість за комісією та відсоткам - 141,06 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту - 21516,14 грн., строкова заборгованість за комісією та відсоткам - 173,71 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача 650 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню, становить 28154, 36 грн.
20.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 щодо стягнення заборгованості на підставі оспорюваного виконавчого напису.
У виконавчому провадженні НОМЕР_2 приватний виконавець стягнув з позивачки 16888,12 грн., з яких 14911,03 грн. (основна сума боргу) були перераховано АТ «Сенс банк».
3. Релевантні джерела права
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, пунктом 2 Переліку документів, передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з тим, пункт 2 вказаного переліку був визнаний незаконним та нечинним у повному обсязі згідно із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 826/20084/14. Вказана постанова суду є чинною.
В пункті 1 вищевказаного Переліку документів визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14. Таким чином, з 22.02.2017 кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Аналогічний правовий висновок стосовно застосування ст. 1212 ЦК України міститься у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 по справі №910/1531/18, від 28.01.2020 у справі №910/16664/18.
Також Верховним Судом у постанові від 08.09.2021 по справі №201/6498/20 викладено правовий висновок, згідно з яким факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів. При цьому обставини наявності або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
Суд відзначає, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж беззаперечно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі та саме за цей період.
Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Відповідачем не було надано доказів того, що ним нотаріусу були надані будь-які документи, що підтверджують безспірність заборгованості у вказаний у виконавчому написі період. Зокрема, відповідачем не було надано доказів подання ним нотаріусу виписки з рахунку позивача, яка б містила обов'язкові реквізити, що повинні бути вказані у ній згідно п. 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (дата здійснення останніх (попередніх) операцій по рахунку, код валюти, суми операцій (відповідно за дебетом або кредитом) тощо). Без цих відомостей з виписки абсолютно неможливо з'ясувати коли і які саме суми були отримані позивачем від банку, коли були нараховані відсотки, в якому розмірі та за який період було нараховано відсотки, яким є розмір заборгованості та чи існує заборгованість взагалі.
Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Виконавчий напис видано без з'ясування дійсної дати виникнення заборгованості, хоча з'ясування дати виникнення заборгованості має важливе значення з метою виконання нотаріусом вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» в аспекті додержання трирічного строку, встановленого цієї статтею.
Крім того, виконавчий напис вчинено на підставі договору, стосовно якого не надано доказів нотаріального посвідчення. З урахуванням визнання в судовому порядку з 22.02.2017 нечинним пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, видача таких виконавчих написів після 22.07.2017 можлива лише за умови пред'явлення оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів).
Отже, оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не відповідає вимогам закону, в той час як заборгованість, яка вказана у цьому написі, не є безспірною. Факт наявності цього виконавчого напису суттєво порушує права позивача.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання вищенаведеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Водночас, суд вважає передчасними та необґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в розмірі 14149 грн., оскільки правовою підставою для виникнення у банку зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави є судове рішення, яке набрало законної сили про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, і за яким відбулося повне або часткове виконання, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Оскільки рішення суду про визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не набрало законної сили, а вимоги про визнання виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню, і стягнення на його підставі безпідставно набутих коштів розглядаються одночасно, то відсутні підстави для покладання на відповідача зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки лише з моменту набрання цим рішенням законної сили, відповідач буде зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти, отримані за виконавчим написом від 18.02.2021, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. за №6940.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
5. Розподіл судових витрат, вирішення питання про заходи забезпечення позову
Згідно з ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн. за подання позову до суду та у сумі 605,60 грн. за подання заяви про забезпечення позову, оскільки позивач звільнена від їх сплати відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Судові витрати в розмірі 1211,20 грн. за вимогу про стягнення безпідставно набутих коштів позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки в задоволенні цієї вимоги судом відмолено.
Щодо судових витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 12000 грн. суд відзначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу були надані відповідні документи.
Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, заперечення відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн., що, на думку суду, відповідає вимогам розумності, справедливості, реальності та співмірності.
Керуючись ст. 10, 12-13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 353-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 18.02.2021 №6940, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з Акціонерного товариство «Сенс банк» на користь держави судові витрати у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп.
Стягнути з Акціонерного товариство «Сенс банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Сенс банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округуЗапорізької області Проценко Дмитро Юрійович, місцезнаходження: м. м. Запоріжжя, б-р Вінтера, б.26, офіс 1.2.
Рішення складене 10.12.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова