справа № 752/29677/25
провадження №: 2/752/12850/25
09.12.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мазура Ю.Ю. у справі № 752/29677/25, провадження № 2/752/12850/25 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Президента України, третя особа: Офіс Генерального прокурора про відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової чи службової особи органу державної влади, відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду та відшкодування завданої шкоди,-
09.12.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відвід головуючому судді Мазуру Ю.Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Президента України, третя особа: Офіс Генерального прокурора про відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової чи службової особи органу державної влади, відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду та відшкодування завданої шкоди.
Заява обґрунтована тим, що позивач має об'єктивні побоювання щодо безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій).
Підставою заяви позивача про відвід є поведінка судді та ухвала про передачу справи за підсудністю у справі № 752/20855/25, яка викликає у нього обґрунтований сумнів в неупередженості або об'єктивності, що призвело до втрати з боку позивача довіри до судді, як до особи, яка може здійснювати неупереджене судочинство у цій справі, що унеможливлює її подальшу участь у справі.
Просив задовольнити заяву про відвід судді.
Вивчивши матеріали вищезазначеної цивільної справи, суддя прийшов до висновку про необхідність заявлення самовідводу з огляду на наступне.
Самовідвід обґрунтований тим, що позивач ОСОБА_1 подав заяву про відвід головуючого суддя та обґрунтував це тим, що у нього є сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, що призвело до втрати з боку позивача довіри до судді, як до особи, яка може здійснювати неупереджене судочинство у цій справі, що унеможливлює її подальшу участь у справі.
З наведеного у заяві вбачається, що у позивача склалось власне стійке суб'єктивне враження про упередженість головуючого судді по цій справі.
Частинами 1-3, 8, 11 ст. 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд, задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з цим, позивач також навів і не довів існування жодних підстав, визначених ст. 36 ЦПК України, які б дійсно могли слугувати підставою для відводу. При цьому позивач вдався до безпідставних звинувачень головуючого судді у вчиненні, на його думку, неправомірних дій.
Аналізуючи доводи позивача, суд відзначає, що заява про відвід не містить визначених процесуальним законом підстав для відводу головуючого судді у цій справі.
Проте з наведеного у заяві вбачається, що у позивача склалось власне стійке суб'єктивне враження про упередженість головуючого судді по цій справі.
Суд зауважує, що незгода позивача з процесуальними діями судді, поведінкою судді, та надання їм власної суб'єктивної оцінки, не є свідченням упередженості судді і не може бути підставою для відводу.
Проте, за суб'єктивним критерієм у позивача виникли сумніви в неупередженості судді під час вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає, що законність та обґрунтованість рішення, ухваленого судом в складі головуючого судді Мазура Ю.Ю. за результатами розгляду справи, особливо, якщо воно буде винесено повністю або частково не на користь позивача, останній в силу власного сприйняття процесу та суб'єктивної оцінки дій головуючого судді з позиції існуючої, на його думку, упередженості, буде ставитись під сумнів.
З метою виключення у позивача будь-яких сумнівів щодо безсторонності головуючого судді, суд вважає, що в цій справі є важливим виключити будь-які сумніви сторони позивача в законності та обґрунтованості будь-якого судового рішення по цій справі, що є можливим тільки в тому випадку, якщо справу розгляне інший склад суду.
Враховуючи викладене, а також положення ст. 40 ЦПК України, з метою недопущення можливого порушення прав позивача, визначених у заяві про відвід, суд вважає за необхідне питання про відвід головуючого судді Мазура Ю.Ю. передати на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 40 ЦПК України, суд
Питання про відвід головуючого судді Мазура Юрія Юрійовича у справі за позовом ОСОБА_1 про відвід судді Мазура Ю.Ю. у справі № 752/29677/25, провадження № 2/752/12850/25 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Президента України, третя особа: Офіс Генерального прокурора про відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової чи службової особи органу державної влади, відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду та відшкодування завданої шкоди - передати на вирішення іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ю.Ю. Мазур