707/4503/25
2/707/2338/25
10 грудня 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Волкової Н.С.,
за участю секретаря Костроміної Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
1.Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, посилаючись на наступне.
05.07.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-9842374. 17.03.2015 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 17032025-МК/Юніт Капітал. Відповідно до Витягу реєстру боржників від 17.03.2025 до Договору факторингу № 17032025-МК/Юніт Капітал від 17.03.2025, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальній сумі 22724 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 9200 грн., заборгованість за відсотками - 10324 грн., заборгованість за штрафними санкціями - 3200 грн. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 17032025-МК/Юніт Капітал від 17.03.2025 в загальному розмірі 19524 грн. В обґрунтування позову позивач посилався на порушення відповідачем умов договору кредиту щодо порядку повернення кредитних коштів.
1.2. В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідачки також не надходило.
1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.
2.Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Судом встановлено, що 05.07.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00-9842374, відповідно до п.1.1 якого кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума ліміту кредитної лінії складає: 8000.00 гривень. Тип Кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення Кредиту: на споживчі потреби. Строк дії кредитної лінії 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути Суму Кредиту Кредитодавцю в останній день Строку кредитування 30 червня 2025р.
Згідно п. 1.5.- Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка складає 1,45%,
Пунктом 1.6 договору передбачено, що Кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 15,00% від суми Кредиту, що складає: 1200.00 грн.
Сторонами погоджено, що відповідно до вимог п.2.8 Кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі Кредиту: 05 липня 2024 р. Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 8000.00 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
Відповідно до п.2.5 Договору у разі погодження із запропонованими Кредитодавцем умовами Договору, Позичальник надає Кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції Кредитодавця (акцепт) шляхом введення у відповідне поле форми на веб-сайті Кредитодавця електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору який надсилається Кредитодавцем Позичальнику в СМС-повідомленні (додатково у разі необхідності за зверненням Позичальника надісланий одноразовий ідентифікатор може повторно надаватися шляхом здійснення дзвінка на номер телефону, який був наданий Позичальником). Введення Позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням цього Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
З підтвердження про перерахунок кредитних коштів та додаток до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів від.ТОВ «Профітгід» від 27.03.2025, вбачається, що ТОВ «Макс Кредит» перерахувало на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 8000,00 грн.
Відповідно до довідки про ідентифікацію акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором): одноразовий ідентифікатор: 56750 ідентифікатор відправлено позичальнику: 05.07.2024 9:13:28 на номер телефону відповідача НОМЕР_2 .
Згідно з листа АТ «Пумб» №КНО-07.8.5/16080БТ від 25.11.2025 на ім'я ОСОБА_1 випущена банківська платіжна картка НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 .
2.2. 17.03.2025 ТОВ "Юніт Капітал" (фактор) та ТОВ "Макс Кредит" (клієнт) уклали договір № 17032025-МК/Юніт Капітал , відповідно до пункту 1.1. якого фактор зобов'язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Відповідно до п. 2.2. Договору Факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Боргів та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників- підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відповідно до Реєстру Боржників та є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 2.4. Договору Факторингу встановлено, що з дати відступлення Прав Вимоги Клієнт перестає бути стороною за укладеними Кредитними договорами, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру та набуває всіх прав за ним
Згідно з реєстром боржників до договору № 17032025-МК/Юніт Капітал від 17.03.2025 ТОВ "Макс Кредит" передало ТОВ "Юніт Капітал" право грошової вимоги за кредитним договором № 00-9842374 від 05.07.2024, загальна заборгованість якого складає 22724 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 9200 грн., заборгованість за відсотками - 10324 грн., заборгованість за штрафними санкціями - 3200 грн.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №17032025-МК/Юніт Капітал від 17.03.2025, ТОВ «Макс Кредит» передало, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло реєстр боржників в кількості 1216.
2.4. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-9842374 від 05.07.2024 заборгованість ОСОБА_1 у загальній сумі становить 22724 грн, з яких: : заборгованість за основною сумою боргу - 9200 грн., заборгованість за відсотками - 10324 грн., заборгованість за штрафними санкціями - 3200 грн.
3.Релевантні джерела права
3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
3.3. Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
4.Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).
4.2. Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, а також підтверджено наступне укладення договору факторингу щодо передачі прав вимоги від первісного кредитора до позивача за спірним договором кредиту.
Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу позичальника перед первісним кредитором за кредитним договором №00-9842374 від 05.07.2024 в загальній сумі 19524 грн.
Отже, позовні вимоги про стягнення боргу за кредитним договором № 00-9842374 від 05.07.2024 є обґрунтованими.
4.3. Підводячи підсумок суд зазначає, що відповідач свої зобов'язання з повернення заборгованості за договором кредиту виконала не у повному обсязі, у зв'язку із чим утворилася заборгованість в загальній сумі 19524 грн., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 31.10.2025 про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 3028 грн.
5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
10.09.2025 між Адвокатським бюро «Соломко та Партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір про надання правової допомоги №10/09/25-02. Відповідно до умов договору Клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбаченими цим договором (п. 1.1 Договору).
Обсяг повноважень адвокатського бюро визначений у п. 2.2 Договору. Конкретне доручення клієнта визначається в окремій Додатковій угоді (п. 2.3 Договору).
Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору.
У Додатковій угоді № 25770865408 від 11.09.2025 до вищевказаного Договору, сторони узгодили зобов'язання з надання правничої допомоги, зокрема, у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Клієнтом та адвокатським бюро підписано Акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025, за яким сторони підтвердили, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв наступну правову допомогу:
1) складання позовної заяви до ОСОБА_1 тривалістю 2 год. вартістю 5000 грн.;
2) вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 тривалістю 2 год. вартістю 1000 грн.
3) підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 00-9842374 від 05.07.2024 на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 тривалістю 1 год. вартістю 500 грн.
4) підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №00-9842374 від 05.07.2024 на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 тривалістю 1 год. вартістю 500 грн. Загальна вартість наданих послуг 7000 грн.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвокатським бюро та понесення витрат на правову допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Верховний суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 виклав правову позицію про те, що принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, а тому враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідач не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу і тому позов в частині заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення та з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 00-9842374 від 05.07.2024 в загальному розмірі 19524 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на отримання правової допомоги в сумі 7000 (сім тисяч) грн.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код в ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4, літ. А, оф. 10, м. Київ, 01024.
Відповідач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Н. С. Волкова