Справа № 564/2726/25
01 грудня 2025 року м. Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя Цвіркун О.С.
з участю секретаря судових засідань Забейди А.В.
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі із майна, що є у спільній частковій власності,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі із майна, що є у спільній частковій власності, в якому просила суд виділити їй в натурі 51.5/100 частку у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , що є спільною частковою власністю, як окремий об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами, який складається з групи приміщень: 1-1 - коридор, площею 8,0 кв.м, 1-2-житлова, площею 11,9 кв.м, 1-3 - житлова, площею 20,8 кв.м; загальною площею 40,7 кв.м, житловою площею-32,7 кв.м; а 1-вхідні сходи, Б-літня кухня, №1 - огорожа та припинити її право спільної часткової власності на зазначене майно.
В обґрунтування позову зазначає, що житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований за нею та відповідачем, де її частка складає 51,5/100, а частка відповідача 48,5/100. Вказує, що житловий будинок має два входи та дві групи відокремлених приміщень. Зазначає, що між нею та відповідачем не має розбіжностей щодо розміру та розташування займаних приміщень у житловому будинку, також між ними досягнуто згоди щодо володіння та користування надвірними будівлями та спорудами. Також вказує, що згідно висновку щодо технічної можливості виділу об'єкта нерухомого майна є можливість виділити в натурі частину житлового будинку (51,5/100 частки) в окремий самостійний об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, остання звернулася до суду із заявою про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує. Надала згоду на прийняття заочного рішення.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи думку представника позивача, який не заперечував проти ухвалення заочного рішення та дослідивши докази належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи, суд дотримуючись вимог ст. 280 ЦПК України дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В силу ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у статті 317 ЦК України.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 425094831, сформованої державним реєстратором Костопільської міської ради Рівненської області від 02.05.2025 житловий будинок в АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 - 51.5/100 частка (приватна спільна часткова форма власності), на підставі рішення Костопільського районного суду від 29.11.1978; та ОСОБА_2 - 48.5/100 частка (приватна спільна часткова форма власності), на підставі договору купівлі-продажу р.№ 1739 від 26.12.1985 посвідченого державним нотаріусом Костопільської державної нотаріальної контори (а.с.16).
З витягів з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища та свідоцтва про укладення шлюбу, судом встановлено, що позивачка при укладенні шлюбів змінювала прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (а.с.17-19).
Судом встановлено, що спірний житловий будинок в АДРЕСА_1 загальною площею 76,3 кв.м, житловою 52,0 кв.м, складається з: А-1 - житловий будинок, а1 - вхідні сходи, а2 - вхідні сходи, ПГ/А-1 - погріб, Б - літня кухня, В -сарай, №1 - огорожа, №2 - огорожа.
Відповідно до технічного паспорту на одноповерховий житловий будинок по АДРЕСА_1 що виготовлений «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» станом на 10.01.2002, житловий будинок А-1 умовно поділяється на відокремлені групи приміщень №1, №2 з окремими виходами кожна, якими фактично володіють та користуються: №1 - ОСОБА_1 , №2 - ОСОБА_2 ; Група приміщень під № 1, у якій проживає ОСОБА_1 загальною площею 40,7 кв.м, в т.ч. житлова - 32,7 кв.м, складається з: 1-1 - коридор, площею 8,0 кв.м; 1 -2 - житлова, площею 11,9 кв.м; 1 -3 - житлова, площею 20,8 кв.м. Група приміщень під № 2, у якій проживає ОСОБА_2 загальною площею 33,4 кв.м, вт.ч. житлова-19,2 кв.м складається з: 2-1 - кухня, площею 9,1 кв.м; 2-2 - житлова, площею 7,5 кв.м; 2-3 - житлова, площею 11,7 кв.м; 2- 4 - коридор, площею 5,1 кв.м. (а.с.10-12).
Встановлено, що позивачка володіє та користується по житловому будинку: а1 - вхідні сходи, по надвірних будівлях: Б - літня кухня, №1 -огорожа; відповідач: а2 - вхідні сходи, ПГ/А-1 - погріб, В - сарай, №2 -огорожа, що підтверджується матеріалами справи.
З висновку щодо технічної можливості виділу об'єкта нерухомого майна від 19.05.2025 № 2076 судом встановлено, що 51.5/100 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 , якою володіє та користується позивачка ОСОБА_1 , до якої входять приміщення: 1-1 -коридор, площею 8,0 кв.м, 1-2-житлова, площею 11,9 кв.м; 1-3 - житлова, площею 20,8 кв.м; загальною площею 40,7 кв.м, житловою - 32,7 кв.м; а1-вхідні сходи, Б - літня кухня, № 1 - огорожа, складають цілий окремий самостійний об'єкт - житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Житловий будинок має окремі входи, відокремлені інженерні мережі, тому не порушуючи будівельних норм та правил є можливість виділити в натурі частину житлового будинку (51,5/100 частки) в окремий самостійний об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (а.с.13).
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має у власності земельну ділянку з кадастровим номером 5623410100:02:006:0189 розміром 0,0339 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №249486 від 10.08.2007 (а.с.15).
З зазначеного акту вбачається, що земельна ділянка позивачки межує з земельною ділянкою відповідача, і частина спірно будинку, якою користується позивачка знаходить на зазначеній земельній ділянці.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.
Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об'єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об'єкта у самостійний об'єкт.
Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об'єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна, утворюється два самостійних об'єкта майна.
Аналіз змісту статей356,367,364 ЦК України свідчить, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. Так, при поділі майно, що знаходиться у спільній частковій власності, розподіляється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. Натомість при виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі №336/1136/19, провадження №61-4521св21, які суд враховує на підставі частини 4статті 263ЦПК України при застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин.
Відповідно до роз'яснень, даних у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Відповідно до ст. 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Оскільки, виділ належної позивачці частки із спільної часткової власності в окремий об'єкт нерухомого майна є технічно можливим, а будинок є фактично поділеним між співвласниками, то суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про виділ частки в натурі із майна, що є у спільній частковій власності підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі із майна, що є у спільній частковій власності - задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в натурі 51.5/100 частку у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , що є спільною частковою власністю, як окремий об'єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами, який складається з групи приміщень: 1-1 - коридор, площею 8,0 кв.м, 1-2-житлова, площею 11,9 кв.м, 1-3 - житлова, площею 20,8 кв.м; загальною площею 40,7 кв.м, житловою площею - 32,7 кв.м; а1 - вхідні сходи, Б - літня кухня, №1 - огорожа.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), у житловому будинку, що за адресою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області 17.03.1997.
Повне судове рішення складено 09.12.2025.
СуддяО. С. Цвіркун