Справа № 561/1642/25
10 грудня 2025 року с-ще Зарічне
Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Світличний Р.В., розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 (з м.д. АДРЕСА_1 ) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, за
ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу протоколу про адміністративне правопорушення ЧПЦ № 050048, 06 грудня 2025 року, близько 16:00 год в районі прикордонного знака 0646 на відстані 900 м до лінії Державного кордону України прикордонним нарядом був виявлений гр. ОСОБА_1 який мав намір незаконно перетнути державний кордон України з республікою білорусь поза пунктом пропуску через державний кордон України, чим порушив ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з"явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. У відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у цій справі не є обов'язковою.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у цій справі не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , ставиться в провину саме спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктом пропуску через державний кордон України (ч. 1 ст. 204-1 КУпАП).
Проте жодних доказів виконання ОСОБА_1 , об'єктивної сторони цього адміністративного правопорушення, тобто дій ОСОБА_1 , спрямованих на спробу перетинання державного кордону, матеріали справи не містять.
Прикладений до протоколу рапорт ІПС ОСОБА_2 від 06.12.2025 року, не приймається судом як доказ провини ОСОБА_1 , оскільки такий рапорт складений військовослужбовцем прикордонного наряду оскільки він є зацікавленою особою при розгляді цієї справи, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об'єктивності з'ясування обставин.
На переконання суду перебування ОСОБА_1 , на території контрольованого прикордонного району, на відстані 900 метрів до лінії державного кордону, жодним чином не доводить умислу цієї особи, спрямованого на незаконний перетин державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, оскільки він проживає в цьому населеному пункті.
З прикладеної до протоколу довідки щодо проведення первинного опитування громадянина України видно, що 06 грудня 2025 року ОСОБА_1 , який ймовірно мав намір незаконно перетнути державний кордон України з рб. Даний перетин він планував зробити на ділянці АДРЕСА_2 . Крім того в довідці зазначено, що представники ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовились приймати ОСОБА_1 , оскільки він мобілізації не підлягає, йому надано відстрочку на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Проте, в силу частини 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином усі припущення щодо ймовірного наміру ОСОБА_1 , незаконно перетнути державний кордон не приймаються судом як доказ провини у цій справі.
Протокол про адміністративне правопорушення ЧПЦ № 050048, від 06 грудня 2025 року за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП не приймається судом як доказ вини ОСОБА_1 , в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 2 ст. 36, ст. 247 КУпАП
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області.
Суддя Р.В. Світличний