Справа № 542/1811/25
Провадження № 1-кп/542/195/25
Іменем України
09 грудня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170010001819 від 25.08.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кременчук, Полтавської області, зареєстрованого за адресою; АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого, сержанта військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 286-1, частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 289 КК України,
У провадженні Новосанжарського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 286-1, частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 289 КК України.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 20.12.2024. Обвинувачений ОСОБА_4 утримується в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23».
09.12.2025 прокурор ОСОБА_3 подав до суду клопотання, яке підтримав під час судового засідання, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , на шістдесят діб, з можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені при обранні обвинуваченому вказаного запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а тому є необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього, зокрема з метою переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не здатні усунути вищевказані ризики.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надіслав. 09.12.2025 через підсистему електронний суд подав заяву у якій повідомив, що із правами та обов'язками потерпілого він ознайомлений, вони йому зрозумілі, просив розгляд справи проводити без його участі.
Потерпіла ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.
Представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 проти продоввження строку запобіжного заходу не заперечує.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 у вирішенні вказаного питання покладаються на розсуд суду.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з таких підстав.
На підставі ч. 3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.10.2025 включно був обраний ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 26.08.2025.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21.10.2025 під час підготовчого судового засідання задоволено клопотання прокурора, продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб - до 19.12.2025 включно із визначенням розміру застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240 грн.
Відповідно до частини 5 статті 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, що виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Оскільки справа знаходиться на стадії судового розгляду по суті, суд не надає оцінки обґрунтованості підозри та зазначає, що обґрунтованість підозри в даному випадку була предметом перевірки слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Полтави.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 286-1, частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 289 КК України, які відносяться до тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, а також позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років.
Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред'явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_4 .
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного, що відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду».
Отже, наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, що є тяжкими, за які передбачена відповідальність: у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, а також від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років.
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжких злочинів, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховуватися від суду.
Таким чином, судом встановлена актуальність існування ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду.
Перевіряючи наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, що полягає у спробах обвинуваченого впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, суд зазначає, що перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вказані кримінальні правопорушення ОСОБА_4 володіє інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних свідків, потерпілих, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, приймали участь у проведенні слідчих (розшукових) дій, у зв'язку з чим останній матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. Суд також враховує, що недопитані на даний час свідки у кримінальному проваджені є колегами обвинуваченого ОСОБА_9 , що також свідчить про те, що останній, знаходячись на свободі, може впливати на вказаних осіб та схиляти їх до дачі показань на його користь, що може перешкодити встановленню істини по справі.
Отже, судом встановлена актуальність існування ризику незаконно впливати на свідків, які також є колегами ОСОБА_4 , та потерпілих у цьому кримінальному провадженні.
Наявність ризику, передбаченого пунктом 4 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не знайшла свого об'єктивного підтвердження. Посилання прокурора про існування того ризику не необґрунтовано.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у ході судового розгляду, забезпечення виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, за наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, аналізуючи дані про особу обвинуваченого, враховуючи відсутність даних щодо наявності в обвинуваченого захворювань, які перешкоджали б його утриманню в умовах ДУ «Полтавська установа виконання покарань», а також те, що він обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів, враховуючи відсутність належних гарантій які б переважали наявні ризики його ухилення від суду, продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, що інкримінується обвинуваченому, даним про особу обвинуваченого, та запобіганню можливості перешкоджати інтересам правосуддя. Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 06.02.2026 включно, оскільки застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням викладених обставин є найбільш прийнятним, а інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики.
Суд приходить до переконливого висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити.
Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.
Згідно з частиною 4 статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України, розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21.10.2025 під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою визначено заставу у вигляді вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд вважає, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до частини 7 статті 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст. 176, 177, 183, 194, 197, 199, 201, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 286-1, частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 289 КК України, продовжити на строк 60 днів, тобто до 06.02.2026 включно.
Розмір застави визначити у межах 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р UA 398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
прибувати за викликом до суду за першою вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме із с. Руські Тишки Харківського району Харківської області, без дозволу суду;
повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
утримуватися від спілкування із свідками, а також з іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину у всіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях в межах кримінального провадження №62025170010001819 від 25.08.2025.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суд. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та уповноваженій службовій особі ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя
Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1