Справа №534/2620/25
Провадження №2-др/534/17/25
09 грудня 2025 року м. Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
у складі: головуючого судді Солохи О.В.
за участі: секретаря судового засідання Гончар С.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Сарани Артура Олександровича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 01.12.2025 задоволено позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №17.01.2024-100000618 від 17.01.2024 у сумі 9 790 грн 59 коп. з яких: 6 276 грн 03 коп. - заборгованість по тілу кредиту та 3 514 грн 56 коп.- проценти та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.
04.12.2025 на адресу суду надійшла заява представника позивача ТОВ «Споживчий центр» Сарани А.О. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 6 000 грн.
Ухвалою суду від 08.12.2025 заява представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Сарани А.О. прийнята до розгляду без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Так, судом встановлено, що рішенням Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 01.12.2025 задоволено позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №17.01.2024-100000618 від 17.01.2024 у сумі 9 790 грн 59 коп. з яких: 6 276 грн 03 коп. - заборгованість по тілу кредиту та 3 514 грн 56 коп.- проценти та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.
01.12.2025 представника позивача ТОВ «Споживчий центр» Сарана А.О. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій прохає стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» витрати на правову допомогу в сумі 6 000 грн.
Як убачається з договору про надання правничої допомоги №01/25-СЦ, 01.04.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та Адвокатським об'єднанням «Лекс Верітас» було укладено Договір надання правничої допомоги (а.с. 51).
Відповідно до укладеного договору позивач сплатив Адвокатському об'єднанню «Лекс Верітас» 6 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00059121 від 03.12.2025 (а.с. 52).
Згідно із ч. 1 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 - 3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з вимогами ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст.137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду було подано такі письмові докази: Договір про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ (а.с.51), звіт про виконану роботу (а.с.50), платіжна інструкція № СЦ00059121 від 03.12.2025 на суму 6 000 грн (а.с.52).
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розміру задоволених позовних вимог, враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, суд вважає, що розмір гонорару в сумі 6000 гривень є обґрунтованим зважаючи на те, що заявлений до відповідача позов задоволено повністю.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 6 000 грн, оскільки суд вважає, що об'єктивно відповідає вимогам співмірності, розумності та ґрунтується на вимогах закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.265, 270 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Сарани Артура Олександровича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
У справі за цивільним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалити додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати на правову допомогу в сумі 6 000 (шість тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через.
Повне найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, 133-А.
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя О.В.Солоха