єдиний унікальний номер справи 531/1240/25
номер провадження 2/531/651/25
09 грудня 2025 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Попова М.С.,
за участю секретаря - Клименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки дійсним та визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 5,8733 га кадастровий номер 5321682500:00:002:0141.
В обґрунтування позовних вимог сторона позивача посилається на те, що 29 березня 2010 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки у простій письмовій формі. Відповідно до умов даного договору ОСОБА_1 передав кошти ОСОБА_2 за продаж земельної ділянки, площею 5,8733 га, яка розташована на території Ланнівської сільської ради Карлівського району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5321682500:00:002:0141 про що свідчить розписка написана власноручно відповідачем ОСОБА_2 , а остання в свою чергу передала ОСОБА_1 , оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку серія Р3 №670678 від 04 листопада 2002 року, який належав відповідачу, що також підтверджується розпискою про отримання даних документів.
При укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки 29 березня 2010 року між сторонами було досягнуто домовленості про всі істотні умови договору купівлі-продажу земельної ділянки, на виконання якого позивачем було сплачено обумовлену суму коштів з відповідачем, а саме 200000,00 грн., а відповідачем було передано позивачу вищезазначений державний акт на право власності, тобто виконана умова договору в частині фактичної передачі майна.
Однак, незважаючи на взяті на себе зобов'язання, не було здійснено нотаріальну реєстрацію договору купівлі-продажу, адже відповідач не з'явилась у домовлені строки до нотаріуса, при цьому не відповідаючи на телефонні дзвінки.
Ухвалою судді від 22 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2025 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_4 про зміну предмету позову та визначено предмет позову стягнення грошових коштів у розмірі 200000,00 грн.
Ухвалою суду від 03 листопада 2025 року підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилась. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, хоча про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Клопотання про розгляд справи за її відсутності від відповідача до суду не надходило.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 березня 2010 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки у простій письмовій формі.
Відповідно до умов даного договору ОСОБА_1 передав кошти в сумі 200000,00 грн. ОСОБА_2 за продаж земельної ділянки, площею 5,8733 га, яка розташована на території Ланнівської сільської ради Карлівського району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5321682500:00:002:0141 про що свідчить розписка написана власноручно відповідачем ОСОБА_2 .
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р3 №670678 від 04 листопада 2002 року, виданого на підставі рішення Ланнівської сільської ради від 25 жовтня 2002 року, ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,87 га.
Оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р3 №670678 від 04 листопада 2002 року відповідач передала позивачу в результаті укладеного договору купівлі-продажу, що підтверджується написаною власноруч ОСОБА_2 розпискою.
ОСОБА_1 звертався до відповідача з вимогою про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки або повернення грошових коштів, але ОСОБА_2 жодним чином не відреагувала на звернення позивача.
Згідно зі ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком передбачені вимогами ст. 571 ЦК України, зокрема: якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
За змістом наведених норм ЦК України, завдаток є доказом існування зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно з положеннями ст. ст. 546, 548 ЦК України, завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов'язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Згідно зі ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Як встановлено судом, відповідач отримала від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 200000,00 грн. згідно розписки в рахунок подальшого нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки 5,8733 га, розташованої на території Ланнівської сільської ради Карлівського району Полтавської області, яка належить ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідачу скеровувалась вимога про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки або повернення грошових коштів.
Оскільки договору купівлі-продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам законодавства між сторонами укладено не було, а кошти були передані з метою укладення такого договору, то передана відповідачу ОСОБА_2 грошова сума у загальному розмірі 200000,00 грн. є коштами, які підлягають поверненню.
Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 року у справі №711/5065/15-ц та узгоджується із висновками цього ж суду у постановах від 09.12.2020 року у справі №211/5994/17, від 30.01.2019 року №461/5297/16-ц, висновками Верховного Суду України у постановах від 25.09.2012 року у справі №6-82цс13 та від 13.02.2013 року у справі №6-176цс12.
Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язання щодо відчуження земельної ділянки площею 5,8733 га, розташованої на території Ланнівської сільської ради Карлівського району Полтавської області, остання повинна повернути позивачу грошові кошти в розмірі 200000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Статтями 627, 628 ЦК України визначено, що сторони вільні в укладенні договору, визначенні його умов; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору та може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Судом встановлено, що права позивача є порушеними, оскільки він не реалізував очікувань на нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке відповідач зобов'язалась відчужити, отримавши грошові кошти.
З огляду на викладене, враховуючи безспірне право позивача на розпорядження належними йому грошовими коштами, а також той факт, що грошові кошти у будь-якому випадку підлягають поверненню, якщо договір купівлі-продажу не укладено і майно не передано, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, уразі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 526, 610, 611, 628, 638 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280, 281ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштівзадовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень нуль копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений ним судовий збір в сумі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень нуль копійок).
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідач, у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя