Справа № 524/8576/25
Провадження №2/524/4924/25
09.12.2025 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судове засідання у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, -
У липні 2025 року до суду звернулося АТ «Універсал Банк»» (далі - позивач, Банк) із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг.
В обґрунтування позову позивач вказував, що 06 березня 2021 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання останнім анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.
За умовами укладеного договору АТ «Універсал Банк» надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 20 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 ….8221.
Своїм цифровим власноручним підписом в анкеті-заяві ОСОБА_1 підтвердив, що зазначена анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови укладеного договору не виконує, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором, що виникла станом на 11.05.2025 року, у розмірі 28 221,00 грн., що є заборгованістю за наданим кредитом (тілом кредиту) та судові витрати.
Ухвалою судді від 15 липня 2025 року позовна заява залишена без руху.
16 липня 2025 року до суду від позивача, на виконання вимог ухвали судді, надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою судді від 01 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, залучено сторін, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в межах робочого часу суду.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Станом на день розгляду справи та ухвалення судом рішення, учасники справи не подавали будь-які заяви, клопотання про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи з викликом учасників справи у судове засідання.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.
06 березня 2021 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank»/Universal Bank, в якій просив про відкриття поточного рахунку, а також своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Monobank»/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг.
Відповідно до п. 3 анкети-заяви відповідач погодився, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.
Пунктом 6 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Також відповідач визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису.
Зі змісту анкети-заяви вбачається, що відповідач надав дозвіл на встановлення кредитного ліміту на суму, вказану в мобільному додатку.
АТ «Універсал Банк» відкрило відповідачу ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_2 , тип рахунку чорна картка, активна до 11/29, що підтверджується довідкою про наявність рахунку від 16.07.2025 року.
Із довідки про розмір встановленого кредитного ліміту, постає, що 05.01.2023 року на картку № НОМЕР_1 …. НОМЕР_3 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 20 000,00 грн.
Із виписки про рух коштів по картці від 16.07.2025 року суд вбачає, що за період з 06.03.2021 року по 11.05.2025 року відповідач ОСОБА_1 активно користувався вказаною карткою, про що відображено відповідні операції, а саме: зняття готівкових коштів, розрахунок за товар з супермаркетах, магазинах, автозаправках, крім того, здійснював поповнення мобільного рахунку, поповнював власну картку, здійснював перекази, інші платежі тощо.
Із цієї виписки також вбачається, що баланс на початок періоду - 0 грн., баланс на кінець періоду - (мінус) 8221,00 грн. Сума витрат за період - 269 116,67 грн., сума зарахувань за період - 240 895,67 грн. Кредитний ліміт (станом на 11.05.2025 року) становить - 20 000,00 грн., заборгованість (станом на 11.05.2025 року) становить - 28 221,00 грн., яку позивач і просив стягнути з відповідача.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями частини 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього ж Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У позовній заяві АТ «Універсал Банк» посилається на те, що особливістю проекту «Monobank» є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень.
Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 06 березня 2021 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
У цій анкеті-заяві зазначено, що вона разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank/UniversalBank, тарифами, які розміщені на відповідних сайтах, а також таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
У анкеті-заяві відповідач висловив свою згоду саме на укладення договору про надання банківських послуг із використанням мобільного додатку та доступу до електронних інформаційних ресурсів, для чого отримав відповідний електронний ключ та електронний підпис. Відповідач просив встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом до 62 календарних днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць із першого дня користування кредитом.
Тобто, зі змісту анкети-заяви постає, що відповідач надав дозвіл на встановлення кредитного ліміту на суму, вказану в мобільному додатку.
Крім того, в анкети-заяви зазначено: «Засвідчую генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем…, що буде використовуватися мною для вчинення правочинів та платіжних операцій. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку та/або клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на клієнта».
Відповідачу було згенеровано ключову пару з особистим електронним ключем та відповідним відкритим ключем, реквізити якого містяться в анкеті-заяві.
Згідно п. 14 «Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України», затвердженого постановою Правління НБУ від 14.08.2017 року № 78, яке втратило чинність на підставі постанови НБУ від 20.12.2023 року № 172 та яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, використання удосконаленого електронного підпису, удосконаленої електронної печатки та простого електронного підпису здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим електронним підписом) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Використання електронного підпису є правомірним та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.
Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18.
Факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту в матеріалах справи відсутній.
До матеріалів справи позивачем додано Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank/UniversalBank від 24.11.2021 року, тоді як до Банку відповідач звернувся із заявою 06.03.2021 року. Крім того, наявні у справі Умови та правила ОСОБА_1 не підписані, а тому згідно з роз'ясненнями, що викладені у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17, із огляду на їх мінливий характер, такі Умови і правила не можна вважати складовою частиною кредитного договору.
Доводи позивача про те, що факт ознайомлення підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вказаними вище документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «Monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису, є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» та тарифів.
Як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості, загальний залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту), станом на 11.05.2025 року, становить 28 221,00 грн. Проте, фактично ця сума не є заборгованістю лише за тілом кредиту, оскільки банком також нараховувались проценти на заборгованість за кредитом у розмірі 37,2%, тому цей розрахунок не є належним доказом щодо розміру коштів, які фактично отримані позичальником та його заборгованості.
При цьому, із цього розрахунку боргу вбачається, що банком також здійснювалось автоматичне списання процентів, що теж враховано ним як заборгованість за тілом кредиту, однак фактично такою не є.
У анкеті-заяві передбачено нарахування процентів за ставкою 3,1% на місяць у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних днів. За недоведеності бази для нарахування, домовленість у анкеті-заяві про те, що у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць із першого дня користування кредитом, не дозволяє суду простим математичним підрахунком перевірити правильність нарахування коштів, які позивач просить стягнути з відповідача, як заборгованість за тілом кредиту. Не надання відповідачем контррозрахунку не звільняє суд від обов'язку перевірити правильність нарахованої суми.
Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів. Банківська виписка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Мін'юсту від 12.04.2012 р. № 578/5, згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання операцій та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.
Отже доказом, який підтверджує заборгованість клієнта, є виписка з банківського рахунку.
Із наданого банком розрахунку заборгованості вбачається факт користування відповідачем кредитними коштами. Позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, обов'язкові щомісячні платежі в рахунок погашення кредитних зобов'язань своєчасно та у погодженому розмірі не вносив, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Позовних вимог про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом позивачем не заявлено.
Судом встановлено, що Банком нараховувалися проценти за користування кредитними коштами у розмірі 37,2% річних, які за підрахунком суду, складають 3626,95 грн., та які банк автоматично списував з рахунку відповідача. Такі неправомірно включені проценти до тіла кредиту та автоматично списані з рахунку відповідача у сумі 3626,95 грн., необхідно вирахувати з суми заборгованості за тілом кредиту.
Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 24 594,05 грн. (28 221,00 - 3626,95), яку слід стягнути з відповідача на користь позивача, відмовивши у стягненні заборгованості за наданим кредитом («тілом кредиту») у розмірі 3626,95 грн. за безпідставністю.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач жодним чином не позбавлений можливості звернутися до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за договором про надання банківських послуг від 06.03.2021 року.
Згідно з ч. 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Судом позов було задоволено у розмірі 24 594,05 грн., що становить 87,15% від заявленого 28 221,00 грн. Враховуючи факт часткового задоволення судом позовних вимог у розмірі 87,15%, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 2638,90 грн. (87,15% від 3028,00 грн.). При цьому позивачу необхідно відмовити у поверненні сплаченого судового збору у розмірі 389,10 грн. (3028,00 - 2638,90).
Сторони не заявляли про понесення ними будь-яких інших судових витрат.
Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами у справі доказів.
Позивач не позбавлений права на звернення до суду з позовом до цього відповідача з вимогою про стягнення процентів за вказаним договором.
Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625, 626, 634, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов АТ «Універсал Банк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06.03.2021 року, що виникла станом на 11.05.2025 року, у розмірі 24 594,05 грн., яка є заборгованістю за кредитом («тілом кредиту»), та кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 2638,90 грн.
Відмовити АТ «Універсал Банк» у задоволенні позову до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за кредитом («тілом кредиту») у розмірі 3626,95 грн. та коштів у повернення сплаченого судового збору у розмірі 389,10 грн.
Позивач: АТ «Універсал Банк», код за ЄДРПОУ: 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. № 54/19.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду виготовлено 09 грудня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Рішення набирає законної сили у випадку закінчення строку подання апеляційної скарги або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: