Справа № 375/950/17
Провадження № 2-р/375/4/25
05 грудня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., вивчивши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення резолютивної частини рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 11 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія-10» та ОСОБА_3 , третя особа - центр надання адміністративних послуг Рокитнянської РДА Київської області про визнання недійсними рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації юридичної особи,
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 11 грудня 2017 року позов ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія-10» та ОСОБА_3 , третя особа - центр надання адміністративних послуг Рокитнянської РДА Київської області про визнання недійсними рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації юридичної особи, задоволено повністю.
3 грудня 2025 року заявник ОСОБА_1 через канцелярію суду подала заяву про роз'яснення резолютивної частини рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 11 грудня 2017 року справа 375/950/17.
Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Заява про роз'яснення судового рішення є заявою з процесуальних питань, тому подання учасником справи заяви про роз'яснення судового рішення потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.
Відповідно до частини 1 статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Згідно зі саттею 95 ЦПК України письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином завіреній копії, учасник справи, який подає документи в копіях повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
В порушення даних норм заявником надано до суду ксерокопії документів, які належним чином не завірені.
Відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Вказана норма є імперативною та не передбачає надання заявнику строку для усунення недоліків.
Отже, заявником ОСОБА_4 не дотримані вимоги статті 183 ЦПК України при поданні заяви про роз'яснення резолютивної частини рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 11 грудня 2017 року справа 375/950/17, тому вона повертається заявнику без розгляду.
Роз'яснити, що повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 183, 260, 271, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення резолютивної частини рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 11 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія-10» та ОСОБА_3 , третя особа - центр надання адміністративних послуг Рокитнянської РДА Київської області про визнання недійсними рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації юридичної особи, повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС