Справа №359/7235/25
Провадження №2/359/3186/2025
9 грудня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Ступарик К.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в квартирі,
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
1.1. В червні 2025 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом та посилається на те, що 27 вересня 2003 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3 . Під час шлюбу вони придбали квартиру АДРЕСА_1 . Не зважаючи на те, що право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна було зареєстровано за відповідачем, спірна квартира є спільною сумісною власністю сторін. Частка кожного з подружжя в спільному майні є рівною. Тому ОСОБА_2 просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частку в квартирі АДРЕСА_1 .
1.2. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримує позов та наполягає на його задоволенні.
1.3. ОСОБА_3 не з'явився у судове засідання та не подав відзив на позов. Відповідач у встановленому порядку був повідомлений про розгляд цивільної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с.36).
2. Інформація про рух цивільної справи.
2.1. Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2025 року (а.с.31) вбачається, що цивільну справу за позовом, пред'явленим ОСОБА_2 , було розподілено судді Бориспільського міськрайонного суду Борцю Є.О.
2.2. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 3 липня 2025 року (а.с.33-34) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
2.3. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 14 жовтня 2025 року (а.с.40-41) було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
3.1. 27 вересня 2003 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_3 . Після реєстрації шлюбу позивачу було присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ». Це підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 27 вересня 2003 року (а.с.9).
3.2. 22 грудня 2020 року ОСОБА_3 уклав договір купівлі-продажу квартири (а.с.11-12), за яким він придбав квартиру АДРЕСА_1 . Ця обставина підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №238268414 від 22 грудня 2020 року (а.с.13).
3.3. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 23 лютого 2023 року (а.с.10) шлюб між ОСОБА_2 та відповідачем був розірваний.
3.4. Спірні відносини регулюються главою 8 «Право спільної сумісної власності подружжя» розділу ІІ «Шлюб. Права та обов'язки подружжя» СК України.
4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
4.1. Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
4.2. Як роз'яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 5 жовтня 2020 року у справі №537/78/19 (провадження №61-17347св19), положення ст.60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована тим з подружжя, який оспорює поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17 та в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 5 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц.
4.3. Згідно із ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
4.4. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
4.5. Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
5.1. Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була придбана в період часу, протягом якого ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з відповідачем. Як вбачається з правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17 та в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 5 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц, від 5 жовтня 2020 року у справі №537/78/19, в такому випадку презюмується, що спірний об'єкт нерухомого майна є спільною сумісною власністю сторін. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_3 не подав жодного доказу на спростування вказаної презумпції, а саме на підтвердження того, що квартира АДРЕСА_1 , була придбана відповідачем за його особисті грошові кошти. Навпаки, з п.9 договору купівлі-продажу від 22 грудня 2020 року (а.с.10 зворот) вбачається, що ОСОБА_2 надавала згоду на придбання квартири у власність подружжя.
5.2. Аналіз наведених обставин переконливо свідчить про те, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю позивача та ОСОБА_3 . В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження існування обставин, які є підставою для відступлення від засади рівності часток сторін у спільній власності.
5.3. З огляду на це суд вважає, що за ОСОБА_2 належить визнати право власності на 1/2 частку в квартирі АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частка в цьому об'єкті нерухомого майна залишається у власності відповідача.
6. Розподіл судових витрат.
6.1. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
6.2. ОСОБА_2 сплатила судовий збір в розмірі 2961 гривні 00 копійок Ця обставина підтверджується квитанцією №41 від 17 червня 2025 року (а.с.4). Пред'явлений позов задоволений в повному обсязі.
6.3. З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_3 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2961 гривні 00 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ст. 280 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в квартирі задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку в квартирі АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору в розмірі 2961 гривні 00 копійок.
Повний текст заочного рішення складений 10 грудня 2025 року.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Бориспіль-ського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня оголошення судового рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач набуде право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду в загальному порядку.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець