Справа № 288/1302/25
Провадження № 1-кп/288/130/25
09 грудня 2025 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
представника потерпілого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Попільня Житомирської області в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025065660000036 від 17 червня 2025 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Кошляки, Попільнянського району, Житомирської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, працює на тимчасових заробітках, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий,
що обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 125 КК України,
09 червня 2025 року близько 23 години 30 хвилин у ОСОБА_5 , який перебував поблизу магазину «Продукти», що за адресою: вулиця Соборна, 1, село Кошляки, Квітневої ТГ, Житомирського району, Житомирської області, на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин стався словесний конфлікт із ОСОБА_7 . В ході даного конфлікту у ОСОБА_5 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи можливі протиправні наслідки та бажаючи їх настання, у вказаний день, час та місці ОСОБА_5 наблизився до ОСОБА_7 та маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому не менше п'яти ударів кулаками правої та лівої руки в область голови.
Внаслідок протиправних дій, ОСОБА_5 , умисно спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_7 згідно висновку експерта № 251 у вигляді: забійної рани нижньої губи та струсу головного мозку, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Своїми умисними діями, які виразились в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_5 скоїв кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України визнав частково та дав показання про те, що 09 червня 2025 року біля 23 години 30 хвилин він відпочивав з іншими односельчанами на автобусній зупинці села Кошляки Житомирського району Житомирської області. Через деякий час приїхав ОСОБА_9 , став в стороні та лузав насіння. Він підійшов до ОСОБА_10 та попросив насіння, але він кинув йому в обличчя насіння і зробив до нього крок. Після цього він наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_11 і він присів. Ця подія була за 10-15 метрів від зупинки, свідки були далеко і не могли бачити, як він вдарив ОСОБА_7 . Раніше між ним та ОСОБА_7 були неприязні стосунки, оскільки він підозрював його в крадіжці. Цивільний позов визнає частково, а саме, визнає матеріальні збитки, а моральна шкода, транспортні витрати і витрати на правову допомогу завищені.
При оцінці доказів, суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_5 та не бере їх до уваги, оскільки вони не є правдивими та послідовними в динаміці розвитку подій, не узгоджуються з обвинуваченням, показаннями потерпілого, свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.
Крім частково визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість підтверджується слідуючими доказами:
- показами потерпілого ОСОБА_7 , який пояснив, що 09 червня 2025 року вечором зателефонував йому ОСОБА_12 з села Кошляки, щоб він завіз людей в село Романівка. Він під'їхав до автобусної зупинки, де відпочивала молодь та зупинився за 4-5 метрів від зупинки. Він стояв в стороні та лузав насіння. Через декілька хвилин до нього підійшов ОСОБА_5 та попросив насіння, на що він відповів йому, що немає. Після цього ОСОБА_5 наніс йому удар по руках і став наносити удари кулаком в голову. Після останнього удару він впав на землю, втратив свідомість. ОСОБА_5 наніс йому до п'яти ударів. Він знає ОСОБА_5 як односельця, конфліктів з ним не було. ОСОБА_5 вів себе агресивно, погрожував присутнім розправою. Викликали автомобіль швидкої медичної допомоги і його завезли в КНП «Попільнянська лікарня», де він проходив лікування. В нього був струс головного мозку, забійна рана губи. ОСОБА_5 перед ним не вибачався не пропонував будь-яку допомогу. Цивільний позов підтримує повністю і просить його задовольнити.
- показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що в червні 2025 року увечері, точної дати вона не пам'ятає, вона з іншими хлопцями та дівчатами відпочивали в селі Кошляки Житомирського району Житомирської області на автобусній зупинці. Пізніше підійшов до них ОСОБА_5 і вона сварилась з ним. Через деякий час під'їхав ОСОБА_7 і стояв від них в стороні. ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7 і між ними почалася суперечка за насіння. Потім ОСОБА_5 почав наносити удари ОСОБА_7 кулаком в голову, обличчя. Було 2 удари, а могло бути і більше. Після нанесених ударів ОСОБА_7 впав на землю, втратив свідомість, викликали автомобіль швидкої медичної допомоги. ОСОБА_5 неадекватно поводився, був п'яний. ОСОБА_5 не пропонував допомогу, а після цього погрожував всім присутнім розправою. Дана подія відбувалася за 5 метрів від них. Крім того недалеко є магазин і біля магазину світло, тому було добре видно як ОСОБА_5 наносив удари ОСОБА_7 . З нею проводився слідчий експеримент і вона розповідала і показувала на місці, як ОСОБА_5 наносив удари ОСОБА_7
- показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що в червні 2025 року, точної дати не пам'ятає, він з іншими хлопцями та дівчатами відпочивали на автобусній зупинці села Кошляки Житомирського району Житомирської області. Він бачив, як ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7 та попросив насіння, на що останній відповів, що немає. Після цього ОСОБА_5 став наносити кулаком удари ОСОБА_7 в область голови та обличчя. Було приблизно до 5 ударів і від останнього удару ОСОБА_7 впав на землю та втратив свідомість. ОСОБА_12 викликав автомобіль швидкої медичної допомоги. ОСОБА_5 поводив себе агресивно, погрожував всім присутнім розправою. Дана подія відбувалася вечором, але недалеко є магазин і біля магазину ліхтар світить, тому було видно, як ОСОБА_5 наносив удари ОСОБА_7
-показаннями свідка ОСОБА_15 про те, що 09 червня 2025 року вечором він з іншими хлопцями і дівчатами відпочивали на автобусній зупинці села Кошляки Житомирського району Житомирської області. Через деякий час підійшов до них ОСОБА_5 і вони пригощали його пивом. Згодом під'їхав ОСОБА_7 і стояв від них в стороні. ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7 і між ними виникла суперечка. В подальшому ОСОБА_5 почав наносити удари кулаком ОСОБА_7 в голову та обличчя. Від ударів ОСОБА_7 впав на землю, втратив свідомість. ОСОБА_12 викликав автомобіль швидкої медичної допомоги. ОСОБА_5 допомоги не пропонував, поводив себе агресивно, погрожував всім присутнім розправою. Дана подія відбувалася недалеко від них, приблизно до двох метрів.
-показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що 09 червня 2025 року ввечері він з іншими хлопцями і дівчатами відпочивали біля магазину на автобусній зупинці села Кошляки Житомирського району Житомирської області. Через деякий час підійшов до них ОСОБА_5 , вони його пригостили пивом. ОСОБА_5 був в нетверезому стані і ображав всіх присутніх нецензурною лексикою. Він зателефонував ОСОБА_7 , щоб завіз додому. ОСОБА_7 під'їхав автомобілем і стояв від них в стороні лузав насіння. ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7 попросив насіння і між ними виникла суперечка. В подальшому ОСОБА_5 почав наносити удари кулаком ОСОБА_7 в голову та обличчя, наніс йому до п'яти ударів. Від ударів ОСОБА_7 впав на землю, втратив свідомість і він викликав автомобіль швидкої медичної допомоги. Дана подія відбувалася від них до 4-5 метрів і було добре видно як ОСОБА_5 наносив удари ОСОБА_7 . ОСОБА_5 поводив себе зухвало, агресивно, погрожував всім присутнім розправою.
Також винуватість ОСОБА_5 підтверджується зібраними та дослідженими під час судового провадження належними та допустимими письмовими доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 16 червня 2025 року ОСОБА_7 /а.с. 58/;
- висновком експерта № 251 від 23 червня 2025 року, з якого вбачається, що згідно даних представлених на експертизу медичних документів у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани нижньої губи (без зазначення форми, розмірів, морфологічних особливостей) та струсу головного мозку, які є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров'я. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупого твердого предмету, однак через відсутність в представлених на експертизу медичних документах, записів щодо морфологічних особливостей рани, встановити термін їх утворення не представляється можливим. Можливість утворення даного тілесного ушкодження внаслідок падіння з положення стоячи на виступаючі тверді предмети-не виключається /а.с. 63/;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18 липня 2025 року з фотоілюстрацією до протоколу за участю свідка ОСОБА_13 , яка розповіла та показала, як обвинувачений ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження та механізм спричинення тілесних ушкоджень /а.с. 64-68/;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 24 липня 2025 року з фотоілюстрацією до протоколу за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , який розповів та показав як він спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження та механізм спричинення тілесних ушкоджень /а.с. 69-73/;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18 липня 2025 року з фотоілюстрацією до протоколу за участю потерпілого ОСОБА_7 , який розповів та показав як обвинувачений ОСОБА_5 спричинив йому тілесні ушкодження та механізм спричинення тілесних ушкоджень /а.с. 74-80/.
Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за частиною 2 статті 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах цього обвинувачення.
Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставиною, згідно статті 66 КК України, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, згідно статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , не встановлено.
Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , при цьому встановлено, що він не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_5 в межах санкції частини 2 статті 125 КК України у виді обмеження волі. Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до кримінального проступку, його суспільну небезпечність, особу винного, наявність пом'якшуючої покарання обставини, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, позицію прокурора, думку потерпілого та його представника, інші обставини справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 не є суспільно-небезпечним, а його виправлення й перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 1 п.п. 1, 2 статті 76 КК України, оскільки таке покарання буде законним, справедливим, а також достатнім для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства в частині виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, в якому просить стягнути кошти, витрачені на медичне обстеження та придбання ліків у розмірі 4438,69 гривень, моральну шкоду у розмірі 20000,00 гривень, транспортні витрати у розмірі 8000,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24000,00 гривень.
В ході розгляду справи потерпілим збільшено позовні вимоги в частині витрат на правову допомогу та просить стягнути 24800,00 гривень.
Вирішуючи позовні вимоги суд встановив наступне.
У відповідності до вимог статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Як вбачається з долучених до позовної заяви Акту замовлених та наданих послуг/товарів від 10.03.2025 року до 10.09.2025 року для ОСОБА_7 загальна вартість наданих послуг становлять 3000,00 гривень /а.с. 32/ та фіскальних чеків від 10.06.2025 року на суму 1438,69 гривень /а.с. 36/, потерпілий поніс витрати на лікування у загальному розмірі 4438,69 гривень.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії.
За змістом статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, та коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від наявності вини.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено витрати на придбання лікарських препаратів та витрати на медичні послуги на загальну суму 4438,69 гривень, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо стягнення транспортних витрат, потерпілий до позовної заяви долучив фіскальні чеки про купівлю бензину та газу на загальну суму 5206,00 гривень/а.с. 37, 125-129, 174/.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Судом проаналізовано фіскальні чеки, які потерпіла сторона надала на підтвердження своїх позовних вимог матеріального характеру та встановлено, що потерпілим долучено фіскальні чеки на придбання бензину та газу на суму 5206,00 гривень, що і підлягає до задоволення.
Виходячи з наданих доказів, а також із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення майнової шкоди, оскілки підтверджується наданим доказами.
Щодо стягнення моральної шкоди.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.п.3 та 5 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Згідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з частиною другою статті 23 ЦК України, моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, із змінами, внесеними, постановою № 5 від 25.05.2001 року, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відшкодування моральної шкоди може здійснюватися не тільки в силу договору, але й закону.
Таким чином, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
З урахуванням роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року з наступними змінами «Про судову практику в справах відшкодування моральної (немайнової) шкоди», виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, а також конкретних обставин кримінального провадження, та враховуючи заявлене клопотання обвинуваченого та його захисника про зменшення моральної шкоди, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог потерпілого та стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого моральної шкоди в розмірі 10000 гривень 00 копійок, так як заявлені потерпілим вимоги завищені, окрім того потерпілий не надав суду достатніх даних з яких міркувань він виходив визначаючи конкретний розмір завданої моральної шкоди, яку він просить задовольнити.
Крім того, потерпілим заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 24800,00 гривень на підтвердження чого потерпілим надано: Договір № б/н про надання професійної правничої допомоги від 08.08.2025 року /а.с. 39/, орієнтовну вартість адвокатських послуг /а.с. 40/ та Акт № 1 приймання-передачі наданої правничої допомоги/адвокатських послуг за договором № б/н про надання професійної правничої допомоги від 08.08.2025 року, укладений 01.12.2025 року, в якому зазначено остаточну вартість наданих адвокатських послуг в розмірі 24800,00 гривень /а.с. 172/.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 118 КПК України, витрати на правову допомогу входять до складу процесуальних витрат.
Частиною 1 ст. 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Згідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених потерпілим витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, надано підтверджуючі документи з яких вбачається, що загальна вартість послуг адвоката складає 24800,00 гривень.
Також, судом встановлено, що адвокат ОСОБА_8 приймала участь у судових засіданнях під час розгляду даного кримінального провадження у суді.
Щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції також неодноразово висловлювався Європейський суд з прав людини. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Однак, враховуючи співмірність витрат зі складністю провадження, критеріями їх реальності, розумності їх розміру та надану потерпілим орієнтовну вартість адвокатських послуг та враховуючи клопотання обвинуваченого та його захисника про зменшення витрат на правову допомогу, суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_7 підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 15000,00 гривень.
Судові витрати по даному кримінальному провадженні відсутні.
Арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.
Речові докази по кримінальному провадженні відсутні.
Підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись статтями 369-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 125 КК України і призначити ОСОБА_5 покарання за частиною другою статті 125 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: квартира АДРЕСА_2 , витрати на лікування в розмірі 4438,69 гривень, транспортні витрати у розмірі 5206,00 гривень, моральну шкоду в розмірі 10000,00 гривень та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 15000,00 гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_1