Справа № 282/1021/25
Провадження № 2/282/411/25
10 грудня 2025 року
селище Любар
Любарський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Носача В.М.,
при секретарі судового засідання Ковалишиній Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивує тим, що 28 квітня 2023 року відділом реєстрації актів громадянського стану Житомирського районного управління юстиції м.Київ зареєстровано її шлюб з відповідачем, актовий запис №44.
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протягом останніх місяців сімейне життя поступово погіршувалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.
Позивачка вказує, що кожен з них має протилежні погляди на шлюб та сім'ю. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями і з його ініціативи між сторонами постійно виникають сварки. Відповідач веде аморальний спосіб життя. Він не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, не здатний підтримувати нормальну моральну атмосферу у сім'ї, піклуватись про побудову сімейних відносин з іншими членами сім'ї.
Зазначає, що з 07 березня 2024 року ведення спільного господарства та сумісне проживання припинено.
Позивачка переконана, що в подальшому підтримувати сімейні відносини сенсу немає.
На підставі викладеного вище, позивачка просить розірвати її шлюб з ОСОБА_2 , зареєстрований 2023 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Житомирського районного управління юстиції м.Київ, актовий запис №44. Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_4 ». Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 13 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
09 вересня 2025 року ухвалою суду здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без її участі. Позовні вимоги підтримує. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що позивачка проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, в установлений строк відзив на позов не подав, суд вважає за можливе на підставі ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
28 квітня 2023 року Любарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Після реєстрації шлюбу у дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_4 », що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №44.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №51.
Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною третьою статті 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, тому відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивачки, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені її особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 24, 104, 105, 110, 112-115 Сімейного кодексу України та статтями 4, 12, 13 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 189-200, 211, 247, 258, 259, 263-265, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 28 квітня 2023 року Любарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №44, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників процесу:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Головуючий суддя В.М. Носач