Справа № 296/12105/25
3/296/2740/25
"10" грудня 2025 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Франчук С.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від УПП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,-
До Корольовського районного суду м. Житомира надійшов протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 486561 від 18.10.2025, ОСОБА_1 18 жовтня 2025 року о 01 год 40 хв за адресою: м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 3, керував автомобілем «Volkswagen Touareg», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку продився із застосуванням приладу Drager 6820, проба позитивна 1,02 проміле тест № 1459 від 18.10.2025. Від керування транспортним засобом водія відсторонено.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП під час відсутності особи справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 належним чином був сповіщений про місце і час розгляду справи судовою повісткою. Надав письмове клопотання про закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності ОСОБА_1 .
Адвокат Дмитренко О.О., захисник Шведа В.В., не заперечувала щодо розгляду справи у відсутності підзахисного. Надала суду клопотання про закриття провадження у справі. Своє клопотання обґрунтувала тим, що у час, зазначений у протоколі «01 год 40 хв» ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки згідно з часом, відображеним на відеозаписі о 01 год 35 хв поліцейські вже спілкувалися з підзахисним; поліцейські обмежилися оголошенням ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , без проведення їх перевірки; поліцейські не надали на вимогу підзахисного свідоцтво про повірку газоаналізатору Драгер; на момент проходження огляду був перевищений шестимісячний строк калібрування технічного пристрою Драгер; поліцейським не проведено контрольний забір повітря перед застосування пристрою Драгер; поліцейський перед розпакуванням мундштука не перевірив цілісність упаковки; час тестування, зазначений у чеку «01 год 42 хв» не відповідає часу проведення тестування, відображеному на відеозаписі «01 год 50 хв»; не роз'яснено підзахисному право на проходження огляду в закладі охорони здоров'я; направлення до закладу охорони здоров'я складено о «01 год 40 хв» до початку тестування підзахисного; поліцейськими підзахисний не був відсторонений від керування автомобілем; підзахисний діяв у стані крайньої необхідності, оскільки 18.10.2025 близько 01 год отримав наказ від командування негайно прибути до пункту постійної дислокації військової частини; матеріали справи не містять доказів про керування підзахисним транспортним засобом та його зупинки; підзахисному не роз'яснені його права та обов'язки та не забезпечено право на юридичну допомогу адвоката.
Судом безпосередньо досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 486561 від 18.10.2025;
- чек Драгеру - 6810 (прилад АRNE 0217), згідно з яким результат огляду ОСОБА_1 становить 1.02 ‰ проміле;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.10.2025;
- рапорт поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП від 18.10.2025;
- відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Дослідивши матеріали справи суд доходить висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху (далі по тексту ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що поліцейськими дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція), при проведенні процедури огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Зокрема, у відповідності до ст. 266 КУпАП поліцейськими було встановлено ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 ; огляд ОСОБА_1 проводився поліцейським з використанням спеціального технічного засобу; під час проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу поліцейськими застосовувались технічні засоби відеозапису.
Суд не погоджується з доводами адвоката Дмитренко О.О., викладеними у клопотанні про закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Щодо доводів захисника про те, що матеріали справи не містять доказів про керування підзахисним транспортним засобом та його зупинки суд виходить з наступного.
Відповідно до відеозапису на момент звернення поліцейського ОСОБА_1 перебуває за кермом автомобіля, двигун якого знаходиться у ввімкненому стані. За автомобілем ОСОБА_1 знаходиться поліцейський патрульний автомобіль із увімкненими проблисковими маячками. Поліцейський звертається до ОСОБА_1 як до водія із питанням «Куди прямуєте?». Заперечень від ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом не надходило, а навпаки ОСОБА_1 тривалий час з'ясовує у поліцейського причину зупинки його транспортного засобу. Лише через деякий час після спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 вимикає двигун свого транспортного засобу та виходить із салону автомобіля.
Наведені обставини доводять поза розумним сумнівом факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки поліцейськими.
Твердження адвоката Дмитренко О.О. про те, що поліцейські обмежилися лише оголошенням ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , без проведення їх перевірки, є помилковими. Відповідно до Інструкції № 1452/735 поліцейські наділені дискреційними повноваженнями щодо встановлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння, підтвердження яких не потребує проведення відповідних перевірок.
Також суд не погоджується з думкою захисника про те, що на момент проходження огляду був перевищений строк калібрування технічного пристрою Драгер.
Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747, для вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, міжповірочний інтервал становить 1 рік.
Згідно з чеком Драгера «Alkotest 6828» прилад ARHE-0217 останнє калібрування проводилось 13.11.2024. Тобто на момент проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння не був перевищений строк калібрування вказаного приладу.
Щодо не проведення поліцейським контрольного забору повітря перед застосування пристрою Драгер, суд виходить з наступного.
Відповідно до технічних характеристик та Керівництва з експлуатації газоаналізатора метою контрольного забору повітря є перевірка навколишнього повітря на наявність алкоголю у людей, які не здатні до співпраці (наприклад, знаходяться без свідомості). Враховуючи обставини події, суд вважає, що потреби у виконанні поліцейськими такої функції не було.
Зауваження адвоката Дмитренко О.О. про те, що поліцейський перед розпакуванням мундштука не перевірив цілісність упаковки, ґрунтуються на припущеннях, а тому судом до уваги не беруться.
Суд відкидає зауваження захисника щодо не роз'яснення поліцейськими ОСОБА_1 право на проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 ( далі - Інструкція № 1452/735), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У дослідженому судом відеозаписі зафіксовано, що після проведення за згодою водія огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на запитання поліцейського щодо згоди з результатами огляду, ОСОБА_1 відповів: «Трішки випив. Так звісно», тобто погодився з отриманими результатами. Крім того, перед підписанням чеку Драгера з отриманими результатами огляду, поліцейським повторно висловлювалась ОСОБА_1 пропозиція у разі незгоди з результатами огляду письмово зазначити про це власноручно у чеку. Однак будь-яка незгода з результатами огляду ОСОБА_1 у чеку не зазначена.
Тому підстав для роз'яснення поліцейськими ОСОБА_1 права на проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладу не було.
Доводи адвоката Дмитренко О.О. про те, що поліцейські не надали на вимогу підзахисного свідоцтво про повірку газоаналізатору Драгер не відповідають дійсності. Згідно з відеозаписом ОСОБА_1 поцікавився у поліцейських чи є акт повірки газоаналізатора, на що отримав ствердну відповідь. При цьому ОСОБА_1 не наполягав на наданні йому для ознайомлення відповідного свідоцтва.
Суд не погоджується з доводами адвоката Дмитренко О.О. про те, що підзахисний діяв у стані крайньої необхідності, оскільки отримав наказ від командування негайно прибути до пункту постійної дислокації військової частини. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо отримання ОСОБА_1 відповідного наказу. Крім того, після вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 не був обмежений у використанні послуг іншого транспортного засобу, або доручити керування власним автомобілем іншій особі, для невідкладного прибуття у відповідне місце.
Також процесуальними нормами КУпАП не передбачено забезпечення особі захисника під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, під час складання протоколу поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки. Крім того, у ході судового провадження захист ОСОБА_1 здійснювали два захисника. Таким чином, твердження адвоката Дмитренко О.О. щодо не забезпечення права на захист ОСОБА_1 є безпідставними.
Не вжиття поліцейськими заходів щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не спростовує факту керування останнім автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Невідповідність часу складання направлення до закладу охорони здоров'я часу проведення тестування ОСОБА_1 , а також незначні розбіжності у часі керування ОСОБА_1 транспортним засобом вказаним у протоколі та відеозаписі, та часом тестування, зазначеними у чеку та на відеозаписі, на думку суду, не є істотними порушеннями, такими, що усувають відповідальність ОСОБА_1 за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, суд не погоджується з думкою захисника про те, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 , як військовослужбовця, повинен був проводитись у відповідності до вимог ст. 266-1 КУпАП тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Із змісту ч. 2, ч. 3 ст. 266-1 КУпАП вбачається, що огляд на стан сп'яніння посадовими особами, уповноваженими на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, проводиться відносно військовослужбовців, які виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, або є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 у момент зупинки поліцейськими його транспортного засобу не виконував обов'язки військової служби та не перебував у стані сп'яніння у громадських місцях.
Тому поліцейськими правомірно застосовувалась процедура огляду на стан сп'яніння, передбачена ст. 266 КУпАП.
Також суд відкидає клопотання захисника ОСОБА_2 та командира військової частини ОСОБА_3 щодо не застосування до ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки нормами КУпАП не визначено підстав щодо не призначення додаткового стягнення, передбаченого санкцією відповідної статті (частини статті).
Так само суд не бере до уваги клопотання адвоката Дмитренко О.О. про врахування постанов місцевих та апеляційних судів, якими розглядались аналогічні справи, оскільки рішення зазначених судів не мають наперед встановленої сили для суду, яким розглядається вказана справа.
Письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що він 18.10.2025 не вживав алкогольні напої спростовуються показаннями чеку Драгеру - 6810 (прилад АRNE 0217), згідно з яким результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння становить 1,02 ‰ проміле.
Письмові заперечення ОСОБА_1 про те, що поліцейський встановив у нього ознаки алкогольного сп'яніння без їх перевірки; щодо не надання поліцейським свідоцтва про повірку приладу; не проведення перевірки поліцейським цілісності упаковки мундштука; не проведення поліцейським пробного забору повітря; щодо незгоди з результатами огляду; не роз'яснення поліцейським проходження огляду у медичному закладі, є аналогічними запереченням, викладеним у клопотанні адвоката Дмитренко О.О., які суд відхилив, виклавши вище у постанові відповідні мотиви.
Доводи ОСОБА_1 щодо не ознайомлення з результатами огляду на стан сп'яніння, суд відкидає, оскільки останній особисто ознайомився з показаннями роздрукованого чеку Драгеру - 6810 (прилад АRNE 0217), про що свідчить його підпис.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що досліджені письмові докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою та доводять вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9 а) ПДР та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, суспільну небезпеку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння для оточуючих осіб, ступінь вини та майновий стан порушника, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2025 році 3028 грн).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 40-1, 221, 283, 284 КУпАП суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у Житомирській області;/Житомир обл./21081300; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UА368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Cуддя Сергій ФРАНЧУК