Справа № 296/14005/25
1-кс/296/5990/25
Іменем України
08 грудня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі слідчого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , поданого в межах кримінального провадження № 12025060000001635 від 26.11.2025 про арешт майна
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до суду із вказаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060000001635 від 26.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України.
Досудовим розслідуванням попередньо встановлено, що 25.11.2025 на лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевіркою якого встановлено, що 24.11.2025 близько 16 год. 30 хв., перебуваючи за сільським клубом у с. Горбулів, Житомирського району Житомирської області, двоюрідний брат її малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, перебуваючи на одинці з її дочкою, будучи впевненим, що його дії ніхто не помітить, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи обізнаним, що ОСОБА_6 є особою, яка не досягла чотирнадцяти років, з метою задоволення власної статевої пристрасті, вводячи її в оману, без добровільної згоди малолітньої, вчинив стосовно неї насильницькі дії сексуального характеру, не пов'язані з проникненням в її тіло.
В ході проведення допиту ОСОБА_5 яка є законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , показала, що 26.11.2025 працівниками поліції, в ході проведення огляду місця події, а саме відкритої ділянки місцевості, що розташована між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , на підставі згоди (заяви) ОСОБА_5 у період часу з 04 год 50 хв до 05 год 30 хв було виявлено та вилучено спідню білизну білого кольору з текстильними елементами та малюнками у вигляді крапочок та зірок, належній її малолітній доньці ОСОБА_6 .
Однак, в ході проведення допиту, ОСОБА_5 зазначила, що забулася у якій спідній білизні була її дочка в день вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку із чим, помилково видала працівникам поліції не ту спідню білизну її малолітньої дочки.
У зв'язку із цим, 04.12.2025 на підставі згоди (заяви) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період часу з 11 год 55 хв до 12 год 15 хв було проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості, що розташована між будинком № 12 та АДРЕСА_1 . У ході проведення вказаного огляду, ОСОБА_8 було добровільно видано одяг її малолітньої дочки ОСОБА_6 , а саме: спідню білизну жовтого кольору з малюнками у вигляді зайців, належній її малолітній доньці ОСОБА_6 , в яку вона була одягнена у день вчинення кримінального правопорушення, яку вилучено та поміщено до паперового конверту та опечатано згідно правил пакування речових доказів.
Орган досудового розслідування вважає, що існує необхідність у подальшому огляді та експертному дослідженні вилучених предметів та документів, оскільки вони можуть мати значення доказів у даному кримінальному провадженні, могли зберегти на собі сліди злочину, а саме сплями бурого кольору, які ззовні схожі на кров, а передача їх іншій особі може призвести до негативних наслідків для досудового розслідування у вигляді втрати речових доказів.
Слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя враховує наступне.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його пошкодження, знищення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 5 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до частини 10 ст. 170 КПК України: арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з змісту вимог ч. 3ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч.1 ст. 26 КПК України).
Беручи до уваги викладене, обставини кримінального провадження, мету, підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, враховуючи, а також з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання.
Керуючись статтями 98, 170-172, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у виді заборони права на відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене: 04.12.2025 у ході огляду місця події, а саме ділянки місцевості, що розташована між будинком № 12 та № 15 по вул. Героїв України, с. Горбулів Житомирського району Житомирської області, а саме: спідню білизну жовтого кольору з малюнками у вигляді зайців, яку вилучено та поміщено до паперового конверту та опечатано згідно правил пакування речових доказів.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання, про скасування арешту повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядатиметься слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1