Справа №295/12077/25
Категорія 35
2/295/4291/25
09.12.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м.Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги постачання теплової енергії,-
Позивач звернувся з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідачів як співвласників квартири АДРЕСА_1 заборгованість за надані з 01.11.2022 року по 01.08.2025 року послуги з постачанню теплової енергії в сумі, пропорційній розміру частин у праві власності на квартиру кожного, а саме: з ОСОБА_3 як власника 3/8 частин у праві на майно - 3/8 частини боргу (8 789,56 грн.), ОСОБА_2 - як власника 3/8 частин у праві на майно - 3/8 частини боргу (8 878,56 грн.), ОСОБА_1 - як власника 1/4 частини у праві на майно - 1/4 частини боргу (5 919,04 грн.).
В обгрунтування вимог сторона зауважує, що відповідачі користуються послугами, які надає Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, при цьому, в порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ухиляються від своєчасної оплати отриманих послуг в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 23 676,17 грн.
Позивач звертає увагу, що відповідачі є співвласниками квартири у частці по 1/4 кожний на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 08.09.2008 року, крім того, відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 фактично успадкували 1/4 частину у праві власності на квартиру після смерті матері ОСОБА_4 , у зв'язку з чим розмір частки у праві на майно у таких осіб становить по 3/8 частини на кожного.
Позивач наводить положення ч.5 ст. 1268 ЦК України, згідно з якими незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Сторона вказує також на приписи ч.ч. 1, 3 ст. 1281 ЦК України, згідно яких спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
За твердженням позивача, успадкувавши право на частку в майні у зв'язку з постійним проживанням разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вказані відповідачі про відповідну обставину постачальника послуг не повідомляли.
Посилаючись на вимоги ст. 322 ЦК України, що визначають обов'язок власника утримувати належне йому майно, а також вказуючи на порядок нарахувань за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії, позивач просить задовольнити позов, відшкодувати судові витрати.
Ухвалою суду від 16.09.2025 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно ухвали суду від 22.09.2025 року витребувано від Житомирської міської нотаріальної контори відомості про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи, виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 .
На виконання вимог ухвали Житомирською державною нотаріальною конторою повідомлено про те, що спадкова справа до майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась, заповіти не посвідчувались.
Судом встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .
З дослідженої судом інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої станом на 11.06.2025 року, а також з урахуванням відомостей про зареєстрованих осіб за відповідною адресою, слідує, що відповідачам фактично належить: ОСОБА_3 - 3/8 частин у праві власності на майно, ОСОБА_2 - 3/8 частин у праві на майно, ОСОБА_1 - 1/4 частина.
Так, відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що квартири АДРЕСА_1 належить відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 08.09.2008 року в розмірах по 1/4 частини у праві власності на майно кожному. Крім того, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на час смерті матері ОСОБА_4 , яка, у свою чергу, була власником 1/4 частини майна, були зареєстровані та проживали за однією адресою, у зв'язку з чим прийняли спадщину в порядку ст. 1268 ЦК України.
У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Приймаючи до уваги, що відповідачі порушили взяті на себе зобов'язання, відповідними учасниками не спростовано наданий стороною позивача розрахунок заборгованості, виконаний в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 року «Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії», а також згідно Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315, суд вважає заявлені вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, код ЄДРПОУ 35343771, заборгованість за послуги постачання теплової енергії, що виникла станом на 01.08.2025 року, в розмірі 5919,04 грн., а також судовий збір в розмірі 757,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, код ЄДРПОУ 35343771, заборгованість за послуги постачання теплової енергії, що виникла станом на 01.08.2025 року, в розмірі 8878,56 грн., а також судовий збір в розмірі 1135,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, код ЄДРПОУ 35343771, заборгованість за послуги постачання теплової енергії, що виникла станом на 01.08.2025 року, в розмірі 8878,56 грн., а також судовий збір в розмірі 1135,50 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Д.М.Лєдньов