Справа №295/17077/25
1-кс/295/6243/25
03.12.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирський області ОСОБА_3 ,
погоджене прокурором Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
про арешт майна, подане у кримінальному провадженні №12025060610000721 від 30.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, відповідно до змісту якого, 29.11.2025, близько 18 години 00 хвилин, ОСОБА_5 завітав у гості до раніше знайомого ОСОБА_6 з метою спільного розпиття алкогольних напоїв. Так, у той самий день та час, перебуваючи на прибудинковій території за місцем проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спільно вживали алкогольні напої, а саме горілку. У подальшому, 29.11.2025 близько 20 години, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 розпочали вживати алкогольні напої у одній з кімнат приватного домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 . Так, того ж дня, близько 22 годину, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_5 виник умисел на протиправне позбавлення життя ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство, ОСОБА_5 , у цей же день, час, місці та за вказаних обставин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, взяв з кухонного столу в одній з кімнат вищевказаного будинку ніж з рукояткою коричневого кольору та, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, наніс один удар клинком ножа в область грудної клітки зліва ОСОБА_6 , від чого останній впав на підлогу, після чого ОСОБА_5 , вважаючи, що виконав усі дії необхідні для доведення злочину до кінця та ОСОБА_6 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень помре, пішов з місця вчинення кримінального правопорушення до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: колото-різана рана по передній поверхні передньої поверхні грудної стінки в проекції 4-5 ребер, по середній ключичній лінії розташована в поперечному напрямку раньовий канал якої йде косо та проникаючи в грудну порожнину, що призвело до розвитку гемопневмоторексу (наявності крові та повітря лівій плєвральній порожнині), за даними оперативного втручання 30.11.2025, вищевказане проникаюче колото-різане поранення утворилось від дії гострого предмету і травмуючим механізмом його утворення була сукупна колото-ріжуча дія такого предмета, але ідентифікувати даний предмет не можливо, оскільки не залишив за собою специфічних слідів для його ідентифікації. Дане ушкодження могло бути заподіяне 29.11.2025, що не суперечить даним медичної документації, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення.
30.11.2025 у період часу з 00:20 годин по 01:00 годин, під час проведення огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції було виявлено та вилучено дві чарки, футболку військового зразка та чоловічу кофту з довгим рукавом в якості речових доказів.
30.11.2025 вищевказані речі постановою визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки останні відповідають ознакам речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, а саме - зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Посилаючись на зазначене, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на вказане у клопотанні майно.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, у клопотанні його розгляд просить проводити без участі слідчого.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
У відповідності до приписів ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття слідчого та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина перша ст. 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.11 ст. 170 ЦПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Під час вирішення клопотання слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, що вбачаються зі змісту доданих до клопотання копій матеріалів кримінального провадження, які підтверджують, що зазначене в клопотанні майно може бути доказом факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; метою застосування даного виду забезпечення кримінального провадження є необхідність збереження речових доказів, недопущення їх втрати.
Враховуючи викладене, оскільки майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою уникнення можливості його втрати, оцінивши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне задовольнити подане клопотання.
Керуючись статтями 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на дві чарки, які поміщені до сейф-пакету №5065626, футболку військового зразка та чоловічу кофту з довгим рукавом, що поміщені до сейф-пакету № 0024779, які належать ОСОБА_6 .
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власників майна і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1