Справа № 167/1057/25
Номер провадження 2/167/619/25
10 грудня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Сіліча І. І.,
з участю секретаря судового засідання Матвійчук Л. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради Луцького району Волинської області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Павлюк Раїса Пантелеймонівна про визнання права на спадкове майно
Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
02 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Луцької міської ради Луцького району Волинської області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Павлюк Раїса Пантелеймонівна про визнання права на спадкове майно.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 . Після смерті останньої відкрилась спадщина на майно, зокрема на земельну ділянку площею 0,85 га, з яких: 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства та 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Зазначає, що він є спадкоємцем за заповітом, спадщину після смерті баби ОСОБА_2 прийняв шляхом спільного проживання з останньою на день смерті.
Вказує, що постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29 травня 2025 року приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Павлюк Р. П. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів та державної реєстрації на земельні ділянки.
Зазначає, що рішенням сесії Іванчицівської сільської ради Ради народних депутатів Рожищенського району Волинської області від 23 грудня 1997 року № 15/5 земельні ділянки, площею 0,85 га були передані спадкодавцю ОСОБА_2 у приватну власність, однак зареєстровані вказані земельні ділянки у встановленому законом порядку не були.
Ураховуючи вищенаведене просить визнати за ним право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,85 га, з них 0,60 га для ведення особистого селянського господарства та 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які знаходяться в с. Озденіж Луцького району Волинської області, які були передані у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого сесії Іванчицівської сільської ради народних депутатів Рожищенського району Волинської області від 23 грудня 1997 року № 15/5 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Позиція учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, 09 грудня 2025 року суду надана заява про підтримання позовних вимог з підстав викладених в позовній заяві та розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач Луцька міська рада Луцького району Волинської області в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Луцького районного нотаріального акругу Волинської області Павлюк Р. П. в судове засідання не з'явилась. 08 грудня 2025 року надала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 30 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Витребувано у приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Павлюк Р. П. належним чином засвідчену копію спадкової справи № 147/2024 заведену після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 03 листопада 2025 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06 серпня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області.
З копії архівного витягу встановлено, що рішенням сесії Іванчицівської сільської народних депутатів Рожищенського району від 23 грудня 1997 року № 15/5 вирішено передати у приватну власність земельні ділянки громадянам, а саме: « ОСОБА_2 0,85 га».
10 червня 2008 року на випадок своєї смерті спадкодавець ОСОБА_2 залишила заповіт, згідно якого все всоє майно заповіла своєму онуку ОСОБА_1 .
Спадкодавець ОСОБА_2 до дня смерті проживала в АДРЕСА_1 з внуком ОСОБА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_2 в Іванчицівській сільській раді на ім'я ОСОБА_1 .
З копії матеріалів спадкової справи № 115/2017 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець, прийняв спадщину після смерті баби шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час смерті.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29 травня 2025 року приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Павлюк Р. П. позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,8500 га, яка знаходиться за адресою: с. Озденіж Луцький район Волинська область, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та державної реєстрації на вищевказану майно.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивача права на спадкування за заповітом і неможливістю реалізації цього права через відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому законом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Положеннями ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ст. 1258 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого ст. 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно положень ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Захист прав власності громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
За змістом ст. 6 ЗК України 1990 року (що діяв на момент передачі земельної ділянки) громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно. Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян, з поміж іншого, для: будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу.
Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо). Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення (ст. 17 ЗК України 1990 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 провадження № 61-26091св18, зазначено, що у разі якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця.
Якщо видача державного акту про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.
Зазначений висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 14-652цс18.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17 (провадження № 61-41370св18), зроблено висновок, що «особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц (провадження № 61-14127св18), зроблено висновок, що «у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації».
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
На підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів судом встановлено, що за життя спадкодавцевь ОСОБА_2 відповідно до Земельного кодексу України в межах безплатної приватизації отримала в приватну власність земельну ділянку площею 0,85 га, з них: для ведення особистого селянського господарства площею 0,60 га та для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га, яка знаходиться в с. Озденіж Луцького району Волинської області, проте право власності не оформила.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , у встановлений законом строк спадщину прийняв. У видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку позивачу відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця ОСОБА_2 .
За наведених обставин, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити та в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати за позивачем право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,85 га, з яких 0,60 га для ведення особистого селянського господарства та земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які знаходяться на території с. Озденіж Луцького району Волинської області та були передані у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення Іванчицівської сільської ради народних депутатів Рожищенського району Волинської області від 23 грудня 1997 року № 15/5.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, згідно клопотання представника позивача судовий збір необхідно залишити за позивачем.
Керуючись ст. 12, 13, 77, 81, 89, 247, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Луцької міської ради Луцького району Волинської області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Павлюк Раїса Пантелеймонівна про визнання права на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації земельної ділянки площею площею 0,85 га, з них: 0,60 га для ведення особистого селянського господарства та 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які знаходяться на території с. Озденіж Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області та були передані у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення Іванчицівської сільської ради народних депутатів Рожищенського району Волинської області від 23 грудня 1997 року № 15/5 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 10 грудня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Представник позивача: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Луцька міська рада Луцького району Волинської області, місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, Волинська область, код ЄДРПОУ 34745204.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Павлюк Раїса Пантелеймонівна, місцезнаходження: м. Рожище, вул. Незалежності, 13а Волинська область.
Головуючий суддя І. І. Сіліч