Справа № 162/1051/25
Провадження № 2/162/404/2025
про залишення позовної заяви без руху
09 грудня 2025 року селище Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Глинянчук В.Д., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви та вступ у справу у якості третьої особи, яка заявляє самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Любешівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,
встановив:
Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшов до Любешівського районного суду Волинської області 17 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2025 року у справі відкрито загальне позовне провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
У ході підготовчого провадження у справі представник заявника адвокат Михалик Г.В. подала до суду клопотання про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_1 .
Канцелярією Любешівського районного суду Волинської області 04 грудня 2025 року зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 щодо спірного нерухомого майна.
ОСОБА_1 просить суд встановити факт спільного будівництва нею та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 житлового будинку по АДРЕСА_1 . Визнати вказаний будинок об'єктом спільної часткової власності. Визнати право власності за ОСОБА_1 щонайменше на 2/3 вказаного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, зважаючи, що його розмір є надто обтяжливим для заявниці.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви та вступ у справу у якості третьої особи ОСОБА_1 , суд констатує таке.
У додаток до клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору ОСОБА_1 подано довідку про доходи, згідно з якою з жовтня 2024 року по жовтень 2025 року вона отримала 107481,43 гривню пенсії.
Із змісту позовної заяви ОСОБА_1 слідує, що нею заявлено дві позовні вимоги: про встановлення юридичного факту (немайнова вимога) та про визначення права на 2/3 спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (майнова вимога).
Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовна заява немайнового характеру, подана фізичною особою оплачується судовим збором у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В цілях Закону України «Про судовий збір» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб розраховується станом на 01 січня календарного року.
На 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень.
З доданих до первісного позову документів слідує, що вартість спірного нерухомого майна становить 230300 гривень.
Таким чином, ОСОБА_1 має сплатити 1535,33 гривень судового збору за вимогу майнового характеру та 1211,20 гривень -- за немайнову вимогу, всього 2746,53 гривень.
Повертаючись до клопотання ОСОБА_1 про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, суд врахував таке.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Розмір річного доходу ОСОБА_1 становить 107481,43. Таким чином, 2746,53 гривень, які вона має сплати при поданні позову, складає 2,56 % її сукупного річного доходу.
Отже, передбачених законом підстав для розстрочення чи відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору немає.
Згідно з частиною четвертою статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до абзацу 1 частини першої, абзацу 1 частини другої, частини третьої статті 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись статтею 185 ЦПК,
постановив:
У задоволенні клопотання про розстрочення або відстрочення ОСОБА_1 у сплаті судового збору відмовити.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Любешівської селищної ради про встановлення факту спільного будівництва, визнання права власності на нерухоме майно -- залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 п'ятиденний строк для усунення недоліків: сплати 2746 (двох тисяч семисот сорока шести) гривень 53 копійок судового збору (https://lbs.vl.court.gov.ua/sud0309/gromadyanam/sudovyzbir/).
Строк для усунення недоліків рахувати з дня отримання копії цієї ухвали.
Підготовче судове засідання відкласти.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Д. Глинянчук