Справа № 2-4115/11
Провадження № 6/161/272/25
04 грудня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Черняка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Собуцької О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», Луцький відділ державної виконавчої служби Луцькому районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого документа,-
Заявник через свого представника звернувся до суду із вказаною заявою.
В обґрунтування вимог вказує, що 30.08.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором.
04.07.2019 року згідно договору про відступлення права вимоги №23 право вимоги до боржника перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».
09.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Лігал» було укладено договір про відступлення права вимоги №09-03/23.
10.05.2023 року ТОВ «Кампсіс Лігал» відступило право вимоги до ОСОБА_1 до ТОВ «Дебт Форс», згідно договору про відступлення права вимоги №10-05/23.
28.02.2020 року Луцьким ВДВС у Луцькому районі ЗМУМЮ в виконавчому провадження №52479397 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (виконавчий документ повернуто стягувачу).
На разі, вказаний виконавчий документ було втрачено, строк пред'явлення його до виконання не закінчився.
Враховуючи вищевикладене та з посиланням на норми ст. ст. 512 ЦК України, 442 ЦПК України, ч.5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», заявник просить замінити стягувача на його правонаступника, а також видати дублікат виконавчого листа.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином.
У відповідності до положень ст. ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.08.2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованость за кредитним договором №РР.КК.002-38-03-2008 від 15.05.2008 року у розмірі 70565,06 коп. та 825,60 грн. судових витрат (встановлено згідно даних АСДС).
На підставі рішення, що набрало законної сили, стягувачу видано виконавчий лист.
З матеріалів справи слідує, що 04.07.2019 року згідно договору про відступлення права вимоги №23 право вимоги до боржника перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».
09.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Лігал» було укладено договір про відступлення права вимоги №09-03/23.
10.05.2023 року ТОВ «Кампсіс Лігал» відступило право вимоги до ОСОБА_1 до ТОВ «Дебт Форс», згідно договору про відступлення права вимоги №10-05/23.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У п.9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією. Пунктом 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
У відповідності до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Отже, законодавством чітко визначено, що заінтересована сторона має право звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у разі заміни кредитора у зобов'язанні правонаступником, а суд замінює сторону виконавчого провадження правонаступником.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 9 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Правова позиція щодо правомірності заміни сторони виконавчого провадження незалежно від обставин пред'явлення виконавчого документу до виконання та незважаючи на відсутність відкритого виконавчого провадження викладена Верховним Судом в ухвалі від 06 березня 2018 року у цивільній справі № 199/9020/14-ц (провадження № 61-11005ск18).
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 зазначено, що вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.
У матеріалах справи відсутні докази про те, що Договір відступлення прав вимоги № 10-05/23від 10.05.2023 року оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на вказане, відповідно до зазначених норм матеріального та процесуального права, а також враховуючи, що первісний кредитор вибув із зобов'язання, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для заміни стягувача його правонаступником.
Щодо вимог про видачу дублікату виконавчого листа, суд зазначає наступне.
Зі змісту відповіді Луцького ВДВС у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 162859 від 03.12.2025 року наданої на ухвалу суду про витребування доказів від 20.11.2025 року, вбачається, що на виконанні органу ДВС перебувало ВП №52479397 з примусового виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області № 2-4115/11 від 15.11.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості у розмірі 70 565,06 грн.
Вказане ВП було завершено 28.02.2020 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (документ повернуто стягувачу).
З Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що відомості про відкриті виконавчі провадження щодо боржника, стягувачем в яких є ПАТ «Родовід Банк» відсутні.
Відповідно п. 1 ч.4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються.
У ч.5 ст.12 Закону відзначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Як встановлено судом, виконавчий документ було повернуто стягувачу 20.11.2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Оскільки, у зв'язку із поверненням виконавчого документа, строк пред'явлення виконавчих листів було перервано, а тому, кінцевим днем строку є 20.11.2023 року.
Проте, відповідно доп.4ч.10-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки, правовий режим воєнного стану не припинений та не скасований, стягувач звернувся із заявою про видачу дублікату виконавчого документа в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання.
Відповідно до пункту 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Положеннями ЦПК України передбачена можливість видачі по справі лише одного виконавчого листа та його дублікат може бути виданий судом лише у випадку втрати оригіналу, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа вирішальним є встановлення обставин втрати оригіналу виконавчого листа.
Оригінал виконавчого листа вважається втраченим коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Підставою для видачі дублікату є заява стягувача або подання державного виконавця. При цьому, заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред'являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.
Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документу повинно бути надано відповідні докази - довідки органів зв'язку або державного виконавця, які заявником не надано.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України ).
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.
Всупереч наведеному, заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що виконавчий лист було втрачено (жодних належних підтверджень неотримання виконавчого листа від органу ДВС після постановлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу по справі матеріали заяви не містять).
З матеріалів справи вбачається, що від дати відступлення права вимоги до боржника до дати звернення стягувача із розглядуваною заявою минуло понад два роки.
Суд також зважує на те, що укладаючи Договір відступлення прав вимоги ТОВ «Дебт Форс» усвідомлювало ризики та можливі негативні правові наслідки в разі невчинення передбачених процесуальних дій, тому як юридична особа, а відтак, суб'єкт цивільних правовідносин, зобов'язана була забезпечити належну організацію роботи щодо своєчасного контролю за судовими та виконавчими документами.
Відтак, вимоги в частині видачі дубліката виконавчого документа не підлягають до задоволення.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 258-261, 268, 352-354, 442 ЦПК України, -
Заяву задовольнити частково.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (02095, місто Київ, вул. Княжий Затон 9, прим. 369, офіс 1; код ЄДРПОУ 43577608) у справі № 2-4115/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В задоволені решти вимог відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Волинського апеляційного протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 08 грудня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк