Єдиний унікальний номер 643/368/25
Номер провадження 22-ц/818/3588/25
10 грудня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Мальованого Ю.М.,
суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2025 року в складі судді Семенової Я.Ю. по справі № 643/368/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, стягнення додаткових витрат,
У січні 2025 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь аліменти на його утримання, як повнолітнього сина, щомісячно в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення позивачем двадцяти трьох років за умови, що він буде продовжувати навчання. Також просив стягнути з відповідача на свою користь половину вже понесених додаткових витрат на навчання дитини, що становлять 6500,00 грн одноразово.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог посилався на те, що 18 лютого 2005 року між його батьками - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13 січня 2009 року було розірвано. Зазначив, що у цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився він, ОСОБА_2 та його сестра - ОСОБА_4 . Посилався, що вони з сестрою проживають разом з матір'ю ОСОБА_3 та знаходяться на повному її утриманні. Зазначив, що 07 листопада 2023 року Московський районний суд м. Харкова затвердив мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та відповідачем, згідно з якою відповідач зобов'язався сплачувати аліменти в розмірі 5 000,00 грн на обох дітей до їхнього повноліття.
16 жовтня 2024 року йому, ОСОБА_2 , виповнилося 18 років. Зазначив, що у 2024 році він розпочав навчання у вищому навчальному закладі - у Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця), тому він не має змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Посилався, що він потребує матеріальної підтримки для оплати освітніх послуг. На сьогоднішній день витрати на навчання у вищому навчальному закладі складають 13 000,00 грн. Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 104 000,00 грн, окремо за кожен навчальний рік - 26 000,00 грн. Посилався, що відповідач повинен сплатити на користь позивача 1/2 частину зазначених витрат, вже понесених ним у сумі 13 000 грн, а саме 6 500,00 грн. Також просив стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на його утримання, як повнолітнього сина, що продовжує навчання, щомісячно в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення ним, ОСОБА_2 , двадцяти трьох років за умови, що він буде продовжувати навчання.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, стягнення додаткових витрат, - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь повнолітнього сина, який продовжує навчання - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 13 січня 2025 року і до закінчення ОСОБА_2 навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_2 двадцяти трьох років.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів у межах суми виплати за один місяць допущено до негайного виконання.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування зазначає, що він проживає як біженець у Німеччині, ніяких доходів від цієї держави не отримує, є інвалідом 2 групи, ніяких доходів окрім пенсії не має. Також зазначає, що має проблеми зі здоров'ям, потребує операції по заміні суглобів. Таким чином, в нього не має змоги платити аліменти на повнолітнього сина.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 369 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частково задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти на повнолітнього сина - ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів суду, що він не спроможний надавати допомогу повнолітньому синові.
Проте колегія суддів не може погодитись з рішенням суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 31 жовтня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 1526. Батьками ОСОБА_2 є: мати - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_1 (а.с. 9).
Відповідно до копії рішення Московського районного суду м. Харкова від 13 січня 2009 року шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , укладений 18 лютого 2005 року, про що зроблено актовий запис № 116 та зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Московського районного управління юстиції м. Харкова, - розірвано (а.с. 8).
Відповідно до ухвали Московського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2023 року по справі № 643/8100/23 спільну заяву позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_1 (в особі представника - адвоката Хрустовської О.П.) про затвердження мирової угоди від 07 листопада 2023 року - задоволено. Затверджено мирову угоду від 07 листопада 2023 року, укладену між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем по справі ОСОБА_1 (в особі представника - адвоката Хрустовської О.П.). Сторони домовилися, що протягом наступного року, а саме з 16 листопада 2023 року до дня повноліття дітей, ОСОБА_1 буде сплачувати аліменти 5 000,00 грн на користь спільних дітей сторін - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 14-19).
Як убачається зі змісту Договору № 2024.03.075.010.6.01.065/1 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 31 серпня 2024 року, укладеного між Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця та ОСОБА_3 , яка є матір'ю ОСОБА_2 , предметом даного договору є фінансові зобов'язання замовника щодо оплати освітньої послуги, що надається здобувачу закладом. Заклад бере на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити надання здобувачу платної освітньої послуги, а саме: за формою навчання - денна, факультет - менеджменту і маркетингу, з 01 вересня 2024 року навчально-науковий інститут менеджменту і маркетингу. Загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 104 000,00 грн. Вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить: 2024-2025 навчальний рік - 26 000,00 грн (за семестр - 13000,00 грн); 2025-2026 навчальний рік - 26 000,00 грн (за семестр - 13000,00 грн); 2026-2027 навчальний рік - 26 000,00 грн (за семестр - 13000,00 грн); 2027-2028 навчальний рік - 26 000,00 грн (за семестр - 13000,00 грн) (а.с. 10).
Відповідно до копії платіжної інструкції № 8А01-930Х-Т9Е3-А351 від 14 вересня 2024 року ОСОБА_2 оплатив на рахунок ХНЕУ ім. С. Кузнеця суму 13 000,00 грн, призначення платежу: оплата за навчання, ОСОБА_2 , 1 курс, спеціальність 075 «Маркетинг» (а.с. 11).
Зі змісту довідки № 560/31 від 03 січня 2025 року, виданої директором (керівником) навчально-наукового інституту менеджменту і маркетингу Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, убачається, що ОСОБА_2 є студентом першого курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти академічної групи 6.03.075.010.24.3 денної форми здобуття вищої освіти навчально-наукового інституту менеджменту і маркетингу Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця. Навчається за рахунок коштів фізичних осіб. Закінчує навчання 30 червня 2028 року. Зарахований до університету наказом № 738/18-С від 31 серпня 2024 року з 01 вересня 2024 року (а.с. 20).
Відповідно до довідок про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 12 лютого 2021 року та від 14 січня 2025 року, за адресою: АДРЕСА_1 , перебувають на реєстраційному обліку такі особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12, 24).
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу, яка зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не доведено не спроможність сплати аліментів.
За змістом ч. 1 ст. 199 СК України батьки зобов'язані утримувати повнолітню дочку, сина які продовжують навчання, до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
При цьому, СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи донці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.
Таким чином, встановивши необхідність у додатковій матеріальній допомозі, зумовленій платним навчанням та супутніми витратами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач зобов'язаний надавати таку допомогу синові, який продовжує навчатися.
Проте при визначенні розміру аліментів, суд не в повній мірі взяв до уваги рівність обох батьків щодо надання такого утримання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є пенсіонером, інвалідом другої групи. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 27 квітня 2025 року, за період з січня 2024 року по березень 2025 року у відповідача відсутні доходи (а.с. 116).
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 17 лютого 2012 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 106).
Таким чином, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив спроможність відповідача сплачувати аліменти саме в розмірі 1/4 частки заробітку.
Частиною 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Проте, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що розмір аліментів необхідно зменшити до 1/6 частки заробітку відповідача.
В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржувалось та судом апеляційної інстанції не переглядалось.
Відповідно до частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оскільки сторони звільнені від сплати судового збору, судові витрати слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2025 року змінити в частині розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь повнолітнього сина, який продовжує навчання - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/6 (одна шоста) частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 13 січня 2025 року і до закінчення ОСОБА_2 навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_2 двадцяти трьох років.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати у розмірі 1816,80 грн віднести за рахунок держави.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 10 грудня 2025 року
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук