Іменем України
22 жовтня 2025 року м. Кропивницький
справа № 404/5159/25
провадження № 22-ц/4809/1401/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Дуковського О.Л.
суддів: Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.
з участю секретаря: Демешко Л.В.
Учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство «Укрсиббанк»;
відповідач: ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Пузир В.О.;
третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , інтерси якого представляє адвокат Горішняков В.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укрсиббанк» на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 червня 2025 року, у складі головуючого судді Кулінки Л.Д. у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання прав іпотекодержателя та звернення стягнення на іпотеку, -
У травні 2025 року Акціонерне товариство «Укрсиббанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання прав іпотекодержателя та звернення стягнення на іпотеку.
Позивач просив:
визнати Акціонерне товариство «Укрсиббанк» іпотекодержателем стосовно квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,0 кв.м, реєстраційний номер 2187850435101, та передана в іпотеку відповідно до іпотечного договору від 26.08.2008, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» (поточне найменування АТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_2 та на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
визначити порядок виконання рішення - встановити, що це рішення є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек записів про обтяження майна іпотекою (проведення державної реєстрації обтяження майна іпотек) на користь АТ «Укрсиббанк» щодо нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,0 кв.м, реєстраційний номер 2187850435101.
Разом із позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно, квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,0 кв.м, реєстраційний номер 2187850435101, із забороною суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у містах Києві державним адміністраціям; акредитованим суб'єктам; державним та приватним нотаріусам) вносити будь-які зміни (записи), окрім запису про накладення арешту, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації, скасування реєстрації речових прав та їх обтяжень, у тому числі, з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно квартири знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,0 кв.м, реєстраційний номер 2187850435101, право приватної власності на яке зареєстроване за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
В обгрунтування заяви позивач вказував, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 червня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду Акціонерне товариство «Укрсиббанк» подало апеляційну скаргу ,в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу ,якою задовольнити заяву про забезпечення позову у повному обсязі.
Позивач вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову не відповідають обставинам справи та діючому законодавству.
Посилається на те, що згідно інформаційної довідки від 05.12.2023 №357176734 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявна інформація, що відносно спірної квартири були вилучені записи про обтяження іпотекою та вказана квартира була відчужена ОСОБА_2 у грудні 2008 року, та останнім власником квартири 07.10.2020 зареєстрована ОСОБА_1 ..
Вказує, що записи про обтяження були вилучені на підставі повідомлення та підробленої довідки від імені АКІБ «УКРСИББАНК» про погашення заборгованості за кредитними договорами №11387190000, №11387206000.
За даними фактами та обставинами АТ «УКРСИББАНК» було подано заяву до Кропивницького районного управління поліції про порушення кримінальної справи, та кримінальне провадження №12024121010000984 триває.
Вказує, що на момент зняття обтяжень іпотекою та на дату відчуження квартири заборгованість за кредитним договором №11387190000 не була погашена, що підтверджується довідкою розрахунком заборгованості та рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28.11.2016 , про що достеменно було відомо позичальнику та власнику квартири ОСОБА_2 ..
Іпотечний договір від 26.08.2008, укладений між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , не припинив свою дію та є діючим до цього часу, а квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 45.0 кв.м, є предметом іпотеки відповідно до діючого іпотечного договору від 26.08.2008, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 .
Вважає, що порушені права АТ «УКРСИББАНК», як іпотекодержателя щодо вказаної квартири, можуть бути захищені у судовому порядку, а тому позивач звернувся до суду із цим позовом про визнання прав іпотекодержателя.
Посилається на те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні записи щодо обтяження іпотекою та заборони відчуження майна, а саме квартири, що дає можливість відповідачу під час судового розгляду цього позову вільно розпорядитися вказаною нерухомості з метою не допущення звернення стягнення на неї.
Зазначає, що як наслідок, будуть порушені права позивача як іпотекодержателя, що призведе до не можливості виконання рішення суду про стягнення коштів за рахунок майна боржника, а також призведе до порушення прав інших осіб, необізнаних про наявність спору про права іпотекодержателя, та як наслідок до нових судових спорів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «УКРСИББАНК» про забезпечення позову суд першої інстанції послався на Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна згідно якого квартира за адресою: АДРЕСА_1 обтяжена на підставі іпотечного договору № 2333 від 26.08.2008 ,а тому суд не вбачав обґрунтованості щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.
З виділених матеріалів справи вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 була передана в іпотеку банку відповідно до іпотечного договору від 26.08.2008, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , в якості забезпечення виконання кредитних зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № 11387190000 від 26.08.2008.
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28.11.2016 стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 11387190000 в розмірі 24674,60 доларів США та 3193,02 грн судового збору.
Встановлено, що станом на травень 2025 року кредитні зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором залишаються не виконані, заборгованість за кредитом не погашена та становить 20303,61 доларів США.
Договір іпотеки не припинив свою дію, тому задля ухилення від виконання рішення суду можуть бути вчиненні дії спрямовані на віджучення належного йому майна, що може утруднути виконання рішення суду.
Відповідно до статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
У статті 150 Цивільного процесуального кодексу України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до частини третьої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов'язана із необхідністю збереження об'єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.
Згідно Іформаційної довідки від 05.12.2023 року №357176734 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявна інформація, що відносно спірної квартири були вилучені записи про обтяження іпотекою та вказана квартира була відчужена ОСОБА_2 у грудні 2008 року, а останнім власником квартири ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована ОСОБА_1 (а.с.35-41).
Встановлено, що записи про обтяження нерухомого майна були вилучені (а.с.39)
Оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні записи щодо обтяження іпотекою та заборони відчуження нерухомого майна(квартири), що дає можливість відповідачу під час судового розгляду цієї справи вільно розпорядитися вказаною нерухомості.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи предмет позовних вимог , колегія суддів вважає, що у даному випадку забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру , та предмет позовних вимог є співмірними.
Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Частиною 1 ст. 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи, предмет позову та наведені позивачами обґрунтування позову та необхідності його забезпечення, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме майно.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббанк» - задовольнити частково.
Ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 червня 2025 року - скасувати.
Заяву Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання прав іпотекодержателя та звернення стягнення на іпотеку - задовольнити.
В порядку забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_2 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Л.Дуковський
Судді: Л.М. Дьомич
О.Л. Карпенко