Справа № 344/21354/25
Провадження № 22-ц/4808/1903/25
Головуючий у 1 інстанції Бабій Ольга Михайлівна
Суддя-доповідач Бойчук
10 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Бойчука І.В., ознайомившись із апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвокатки Кулешір Світлани Орестівни на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 03 грудня 2025 року під головуванням судді Бабій О.М.у м. Івано-Франківськ у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів про надання правової допомоги, стягнення оплачених коштів у подвійному розмірі та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з вказаним позовом.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 03 грудня 2025 року справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокатка Кулешір С.О. до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів про надання правової допомоги, стягнення оплачених коштів у подвійному розмірі та відшкодування моральної шкоди передано з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
На зазначене рішення суду представник ОСОБА_1 адвокатка Кулешір С.О.подала апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Апелянткою до апеляційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З змісту апеляційної скарги вбачається, що адвокатка Кулешір С.О. просить звільнити позивачку (апелянтку) від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, виходячи зі змісту поданої апеляційної скарги апеляційний суд вважає вказати наступне.
Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, підлягають застосуванню під час обчислення судового збору, його сплати, а також звільнення осіб від його сплати у випадках, визначених у статті 5 цього Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За правилами ст. 133 ЦПК України судовий збір належить до судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, які несуть сторони в судах усіх рівнів.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом України «Про судовий збір» (ст. 2 цього Закону).
Сплата судового збору особами, які звертаються до суду - це процесуальний обов'язок, який визначається нормами процесуального закону та Закону України «Про судовий збір». При цьому процесуальна норма ч. 2 ст. 133 ЦПК України є бланкетною і в частині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і звільнення від сплати відсилає до окремого закону, зокрема Закону України «Про судовий збір». Об'єкти справляння судового збору, тобто процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 зазначеного Закону.
Такими об'єктами є процесуальні документи, які особа подає до суду (позовна заява, апеляційна чи касаційна скарга тощо). Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється.
Стосовно документів, за подання яких судовий збір справляється, стаття 4 Закону України «Про судовий збір» установлює розміри ставок судового збору. При цьому розміри ставок судового збору так само залежать від характеристики об'єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (в деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб'єкта, який звертається до суду).
Пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України «Про судовий збір». При цьому передбачені в цій статті особи, які мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо зазначено в абзаці першому частини першої цієї статті.
Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що предметом позову є визнання недійсним договорів про надання правової допомоги, стягнення оплачених коштів у подвійному розмірі та відшкодування моральної шкоди.
Оскільки, заявниця звернувся до суду із вимогами про визнання недійсними договорів про надання правової допомоги, стягнення оплачених коштів у подвійному розмірі та відшкодування моральної шкоди, то вказані вимоги не підпадають під Закон України «Про захист прав споживачів», дія вказаного Закону на них не поширюється. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п/п 9 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду поданої фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн.
Розмір судового збору за подання цієї апеляційної скарги становить 605,6 грн, який апелянтці необхідно сплатити на:
Номер рахунку (IBAN) - UA418999980313131206080009612;
Отримувач коштів - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37951998;
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО) 899998
Код класифікації доходів бюджету - 22030101;
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Івано-Франківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Оригінал платіжного документу направити в Івано-Франківський апеляційний суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
З урахування вищевикладеного, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянтці строк десять днів з дня отримання копії ухвали для виправлення вищевказаних недоліків, а саме: надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатки Кулешір Світлани Орестівни залишити без руху та надати апелянці термін протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
У випадку невиконання у встановлений строк вимог ухвали апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту або у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Бойчук