Справа № 393/339/25
пров. 1-кп/393/77/25
08 грудня 2025 року селище Кам'янець
Новгородківський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам'янець клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121040000296 від 22.05.2025 року, на підставі ст. 48 КК України та закриття кримінального провадження,
В провадженні Новгородківського районного суду Кіровоградської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 22.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121040000296 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що за результатами проходження медичного огляду військово-лікарською комісією його визнано придатним до проходження військової служби у Збройних Силах України, про що 19.05.2025 р. складено відповідну довідку № 2025-0519-1058-2302-0.
ОСОБА_3 будучи військовозобов'язаним відповідно до військовооблікового документу №020220247624071100045, маючи військове звання - солдат, та придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до положень ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не будучи заброньованим в установленому законом порядку, 19.05.2025 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, на території ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , отримав під особистий підпис бойову повістку на відправку до Військової частини НОМЕР_1 , ВОС № 956647, команда НОМЕР_1 , але категорично відмовився від направлення його до вказаної військової частини за релігійними переконаннями.
Крім того, 23.05.2025 р. о 10:12 годині в службовому кабінеті поліцейського офіцера громади, який розташований за адресою: вул. Центральна. 2 селище Кам'янець, Кропивницького району, Кіровоградської області, ОСОБА_3 отримав бойову повістку на відправку до 235НЦ, ВОС №956647, команда НОМЕР_2 НЦ, але відмовився від направлення його до частини, та надав пояснення про те, що він не може та не бажає проходити службу, окрім альтернативної, у зв'язку з релігійними переконаннями.
Таким чином, ОСОБА_3 будучи військовозобов'язаним відповідно до військово-облікового документу №020220247624071100045, маючи військове звання - солдат, та придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, всупереч вимогам ст.65 Конституції України, Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 р. «Про загальну мобілізацію», з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, умисно, будучи, відповідно до картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 19.05.2025 р. та довідки №2025- 0519-1058-2302-0 від 19.05.2025 р., придатним за станом здоров'я до проходження військової служби, ознайомленим зі змістом повісток від 19.05.2025 р. та 23.05.2025 р. та необхідності прибуття до пункту попереднього збору, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відмовився від подальшого проходження військової служби під час мобілізації, будучи при цьому повідомленим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 на вказаний в повістці дату та час, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації. У зв'язку з цим, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 , звернулася до суду із письмовим клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025121040000296 від 22.05.2025 року, на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки та закриття кримінального провадження. Клопотання мотивувала тим, що згідно довідки № 234 від 08.09.2025 року, ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання в професійно-технічному училищі №36 смт Новгородка з 01.09.2025 року по 30.06.2026 року по спеціальності «Тракторист-машиніст с/г виробництва, водій автотранспортних засобів», наказ про зарахування №193 «З-УДЗ» від 29.08.2025 року. Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, поточне здобуття освіти ОСОБА_3 , не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст.10 Закону України «Про освіту». З витягу «Резерв+», сформованого 27.09.2025 року слідує, що ОСОБА_3 має відстрочку від призову на військову службу до завершення мобілізації, тип відстрочки п.1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Беручи до уваги наведене, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, вчинив злочин вперше, одружений, на даний час навчається на денній формі навчання, є всі підстави вважати, що після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та на момент розгляду справи у суді, змінилася обстановка, оскільки обвинуваченому надано відстрочку від призову на військову службу до завершення мобілізації. Вказане свідчить і про те, що обстановка, яка оточувала обвинуваченого на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на нього і робить маловірогідним вчинення ним нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення. Всі наведені факти в сукупності свідчать про те, що в житті обвинуваченого сталися істотні зміни, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до нього заходів кримінально-правового впливу.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав клопотання захисника, просив його задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки вважає, що зміни обстановки в даному випадку не вбачається. Зазначив про відсутність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання та продовжити розгляд кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки та закриття кримінального провадження, з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Ч. 1 ст.285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ст.48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
У роз'ясненнях, які містяться в п. 7 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, вказано, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.
При цьому слід розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.
Для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК - право, а не обов'язок суду.
Під втратою вчиненого особою діяння суспільної небезпечності кримінальний закон розуміє істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок якої втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь (наприклад, скасування надзвичайного стану, перехід країни від воєнного часу до мирного або від однієї системи господарювання до іншої тощо). Такі зміни, як правило, передують рішенню законодавця декриміналізувати ті чи інші діяння, у зв'язку з чим до ухвалення такого рішення законодавчим органом суд може у справах цієї категорії застосувати ст. 49 КК.
ВС наголосив, що особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі коли вона сама або обстановка навколо неї зазнає таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально карних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.
У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Також у постанові Верховного Суду від 13.04.2023 р. у справі №157/1091/22 викладено правовий висновок, відповідно до якого особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Так судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, раніше не судимий. Згідно довідок № 234 від 08.09.2025 року та № 310 від 02.12.2025 року видані ОСОБА_3 про те, що він дійсно навчається в Професійно-технічному училищі № 36 смт Новгородка з 01 вересня 2025 р. по 30 червня 2026 року по спеціальності «Тракторист-машиніст с/г виробництва, водій автотранспортних засобів», наказ про зарахування № 193 «З-УДЗ» від 29.08.2025 року. Денна форма навчання. Відповідно до довідки № 715 від 04.12.2025 року видана ОСОБА_3 , заступником директора ПТУ № 36 смт Новгородка Кіровоградської області, про те що ОСОБА_3 є здобувачем освіти в вищевказаному навчальному закладі та навчається з 01.09.2025 року на денній формі навчання. Останній регулярно відвідує заняття та бере участь у всіх запланованих формах навчального процесу. Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, поточне здобуття освіти ОСОБА_3 не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту».
Згідно з роздруківкою військово-облікового документа із застосунку Резерв+, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовозобов'язаним, відстрочка до завершення мобілізації, тип відстрочки п.1 ч.3 ст.23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не підлягають здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані до навчання до інтернатури.
Зважаючи на встановлені обставини щодо особи обвинуваченого, суд не вбачає, яким чином надання відстрочки від призову на військову службу до завершення мобілізації, яка надана на період навчання у ПТУ № 36 смт Новгородка, а саме по 30.06.2026 року, позитивно вплинула на поведінку обвинуваченого. Оскільки об'єктивна сторона кримінального правопорушення за ст.336 КК України виявляється в бездіяльності - ухиленні будь-яким способом від призову за мобілізацією. Не обґрунтовано, яким чином ці обставини призвели до істотної зміни морально-юридичної оцінки обвинуваченого, чи унеможливлюють ці обставини вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень в сфері забезпечення призову та мобілізації в майбутньому.
Суд зазначає, що надання відстрочки від призову на військову службу до завершення мобілізації, яка надана на період навчання у ПТУ № 36 смт Новгородка, тобто обмежується у часі, не співвідносяться з вимогами ст.48 КК України та не свідчить про те, що особа перестала бути суспільно небезпечною і підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України.
Стороною захисту не наведено обґрунтованих доводів, які б вказували на те, в чому саме полягає зміна обстановки, що призвела до того, що діяння, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_3 перестало бути суспільно небезпечним. Також, судом не встановлено переконливих підстав, які б вказували на те, що обвинувачений ОСОБА_3 та обстановка навколо нього зазнала таких змін, що робить маловірогідним вчинення ним нового тотожного або однорідного злочину по закінченню строку навчання в ВНЗ.
Виходячи з наведеного, суд вважає клопотання сторони захисту необґрунтованим і приходить до висновку, що відсутні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України та відповідно для закриття кримінального провадження.
Керуючись ст.48 КК України, ст.ст. 284-288, 369-372, 392 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121040000296 від 22.05.2025 року, на підставі ст.48 КК України та закриття кримінального провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її резолютивну частину 08.12.2025 року.
Повний текст ухвали виготовлений та оголошений 09.12.2025 року.
Суддя ОСОБА_1