Справа № 405/6523/25
1-кп/405/327/25
09 грудня 2025 року Подільський районний суд м.Кропивницького у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням за №62025150030000037 від 06.01.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
встановив:
В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 вказавши, що ризики застосування запобіжного заходу - тримання під вартою не зменшились, враховуючи тяжкість покарання обвинувачений може ухилитися від суду. Також, існує ризик впливу на свідків, з метою зміни їх показів на свою користь.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 , думку якого підтримав ОСОБА_5 , заперечив щодо задоволення клопотання.
Заслухавши клопотання прокурора, враховуючи думку захисника та обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, ухвалою слідчого судді Фортечний районний суд міста Кропивницького від 21 серпня 2025 року відносно ОСОБА_5 застосований, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави в сумі 151 400 гривень, який ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 22.09.2025 залишено без змін.
В послідуючому запобіжний захід відносно ОСОБА_5 продовжений ухвалою Фортечного районного суду м.Кропивницького від 16 жовтня 2025 року до 15 грудня 2025 року із визначенням застави.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 судом враховані правові позиції Європейського суду з прав людини та обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого.
Згідно з рішенням ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України» зазначено, що допустимими для взяття й утримання особи під вартою є наявність таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.
Разом з цим, відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке у відповідності до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Обвинувачений не одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Окрім того, обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає характеру і тяжкості кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, не надає можливості вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, ризик щодо цього є дійсним та триваючим, а більш м'яка міра запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 .
Наведене свідчить про наявність ризиків, встановлених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які вказують на можливість обвинуваченим у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, незаконно впливати свідків з метою зміни показів на свою користь, оскільки останні не допитані в судовому засіданні.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою, а тому суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 днів, так як більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків та завдань кримінального провадження.
Відповідно до положення ч.5 ст.182, ч.3, ч.4 ст. ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , його особу, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки визначені ч. 3 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 331 КПК України, суд,
постановив:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів до 06 лютого 2026 року, включно.
Визначити розмір застави у розмірі 50 /п'ятдесяти/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 /сто п'ятдесят одна тисяча чотириста/ гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області; МФО 820172; ЄДРПОУ 26241445; рахунок UA 768201720355219001015002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №62025150030000037 від 06.01.2025.
В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави звільнити з-під варти, обвинуваченого ОСОБА_5 зобов'язати виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному проваджені;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.
Копії ухвали направити до ДУ “Кропивницький СІ» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Суддя
Подільського районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_6