Справа № 353/911/25
Провадження № 2/353/617/25
10 грудня 2025 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Мотрук Л.І.,
з участю секретаря судового засідання Стельмах В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 10.03.2025¬100001228 від 10.03.2025 року у розмірі 29050 грн 00 коп, з яких заборгованість по тілу кредиту складає 10000 грн 00 коп, по процентах - 12400 грн 00 коп, по комісії - 1800 грн 00 коп та неустойка - 4850 грн 00 коп. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 10.03.2025¬100001228 від 10.03.2025 року. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 10000 грн 00 коп, строком на 217 днів. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія пов'язана з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 900 грн 00 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 900 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,84% = (18200/10000)/217 ? 100%. Неустойка: 150 грн 00 коп, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Відповідачем була проведена часткова сплата по даному договору на суму 4150 грн 00 коп. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі, однак ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 29050 грн 00 коп, що складається зі заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн 00 коп, по процентах в розмірі 12400 грн 00 коп, по комісії в розмірі 1800 грн 00 коп та неустойки в розмірі 4850 грн 00 коп, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». У зв'язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану заборгованість та судові витрати.
Представник позивача, ТОВ «Споживчий центр» у судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, відзиву на позовну заяву суду не надала, причин неявки суду не повідомила.
За наявності сукупності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено розглядати справу в заочному порядку.
30.10.2025 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи та зібрані у ній докази приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 10.03.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10.03.2025¬100001228 шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною цього договору.
Вищевказану заявку ОСОБА_1 підписала за допомогою накладення останньою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е413. Відповідно до якого кредит надається на наступних умовах: сума кредиту - 10000 грн 00 коп; строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання; дата повернення кредиту 12.10.2025 року; процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; комісія пов'язана з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 900 грн 00 коп; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 900 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,84% = (18200/10000)/217 ? 100%; графік платежів сплачується 7 платежами у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 4000 грн 00 коп, 2 платіж у розмірі 4000 грн 00 коп, 3 платіж у розмірі 4000 грн 00 коп, 4 платіж у розмірі 1550 грн 00 коп, 5 платіж у розмірі 1550 грн 00 коп, 6 платіж у розмірі 1550 грн 00 коп, 7 платіж у розмірі 11550 грн 00 коп; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 28200 грн 00 коп. Загальні витрати за споживчим кредитом 18200 грн 00 коп; неустойка: 150 грн 00 коп, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання (а.с. 40-41).
Згідно пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), встановлено такі умови надання кредиту (а.с. 36-40).
За цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (п.3.1 пропозиції). Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п.3.2.).
Пункт 4.1 пропозиції встановлює, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, платності та поворотності. Надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника НОМЕР_1 .
Сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту включно до дати його фактичного повернення (п.4.4. пропозиції).
Згідно п. 6.6.1. та 6.6.2. пропозиції, позичальник підтверджує, зокрема те, що він уклав цей договір, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та згідно з вільним волевиявленням, та має здатність виконувати його умови, він повністю розуміє та вважає справедливими щодо себе усі умови договору, свої права та обов'язки за договором і погоджується із ними.
Відповідно до п. 13.12. пропозиції підтверджує, що йому надані та він отримав інформацію, зазначені в частинах 1, 5 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», паспорт споживчого кредиту, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», примірник цього договору.
Згідно паспорту споживчого кредиту, відповідача повідомлено про основні умови кредитування зокрема тип кредиту - кредитна лінія, сума/ ліміт кредиту 10000 грн 00 коп, строк кредитування 217 дні, процентна ставка 306,13 % річних, тип процентної ставки - фіксована; комісія, пов'язана з наданням кредиту 900 грн 00 коп, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 900 грн 00 коп, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 28200 грн 00 коп, порядок повернення кредиту та про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором (а.с. 34-35).
На підтвердження перерахування коштів відповідачу згідно кредитного договору № 10.03.2025¬100001228 від 10.03.2025 року позивачем надано копію довідки за підписом директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення», згідно якої кредитні кошти в сумі 10000 грн відправлені 10.03.2025 року о 13:37:03 ОСОБА_1 за допомогою платіжної системи iPay.ua шляхом зарахування на карту НОМЕР_2 (а.с. 44, на звороті).
З карти субконто за договором кредиту № 10.03.2025¬100001228 від 10.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 10.04.2025 року частково сплатила заборгованість по даному договору на загальну суму суму 4150 грн 00 коп (а.с. 12-25).
Згідно довідки розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 10.03.2025¬100001228 від 10.03.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 складає: 10000 грн 00 коп основний борг, 12400 грн 00 коп - проценти, 4850 грн 00 коп - неустойки, 1800 грн 00 коп - комісії, разом 29050 грн 00 коп. Проценти по кредиту нараховані за період з 10.03.2025 року по 12.10.2025 року (а.с. 25, на звороті).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч.6 ст.11 вищевказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Приписами ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 20 серпня 2024 року не більше 1%. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.
Договір між сторонами укладено 10.03.2025 року, із наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що загальний розмір заборгованості за процентами становить 12400 грн 00 коп. Проценти у період з 10.03.2025 року по 10.06.2025 року нараховані відповідачу за процентною ставкою 1,0 %; з 11.06.2025 року по 12.10.2025 року нараховані відповідачу за процентною ставкою 0,5 %. Отже, процентна ставка за договором не перевищувала межу, встановлену законом на день укладення кредитного договору і до дня його закінчення.
Оскільки судом встановлено, що відповідач уклала кредитний договір, та взявши на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконала, частину яких сплатила 10.04.2025 року в розмірі 4150 грн 00 коп, що призвело до виникнення заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 10000 грн 00 коп, процентами в сумі 12400 грн 00 коп та комісії в сумі 1800 грн 00 коп підлягають задоволенню.
Позивач, звертаючись до суду, також просить стягнути з відповідача 4850 грн 00 коп неустойки.
Суд звертає увагу, що з 17.03.2022 року набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану.
В даному випадку на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10000 грн 00 коп, процентами в розмірі 12400 грн 00 коп та комісії в розмірі 1800 грн 00 коп. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем відповідно до платіжної інструкції № СЦ00049600 від 28.10.2025 року сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп (а.с. 45).
Оскільки судом задоволено позов у розмірі 24200 грн 00 коп, що становить 83,30 % від заявлених вимог в розмірі 29050 грн 00 коп, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2017 грн 85 коп.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 ЦК України, ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 288-289, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 10.03.2025¬100001228 від 10.03.2025 року, у розмірі 24200 (двадцять чотири тисячі двісті) гривень 00 копійки, з яких: 10000 грн 00 коп заборгованості по тілу кредиту, 12400 грн 00 коп заборгованості за відсотками, 1800 грн 00 коп заборгованості по комісії.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2017 (дві тисячі сімнадцять) гривень 85 копійок сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Повний текст судового рішення складено 10 грудня 2025 року.
ГоловуючийЛ. І. МОТРУК