Справа № 2-296/2011
Провадження № 4-с/345/16/2025
про залишення позовної заяви без руху
10.12.2025 року м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Мигович О.М., ознайомившись із матеріалами скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват банк», Калуський відділ ДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання скасувати арешти нерухомого майна, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на діїпосадових осіб державної виконавчої служби.
Під час вивчення матеріалів скарги виявлено обставини, які свідчать про недодержання скаржником вимог, передбачених законом для звернення до суду з такими скаргами і, які перешкоджають її розгляду та дають підстави для залишення зазначеної скарги на дії та бездіяльність державного виконавця без руху.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).
Крім того, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).
Частиною першою ст. 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Частиною 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що учасник виконавчого провадження (особа, залучена до проведення виконавчих дій), який звернувся до суду зі скаргою бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07 лютого 2014 року (в частині, що не суперечить нормам ЦПК України, що діє з 15 грудня 2017 року, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції), скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання.
Крім того, справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 ЦПК України, за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Таким чином, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, які передбачені положеннями ЦПК України.
Вище вказана скарга подана в порядку ст.ст. 447-450 ЦПК України, тому до форми та змісту скарги застосовуються вимоги ст.175,177 ЦПК України, чого в даному випадку не дотримано.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, за наявності зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
У скарзі зазначено, що відповідно до рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.02.2011 року по справі №2-296/2011 борг у розмірі 4 029 452,34 грн повернуто. Проте у матеріалах скарги не долучено докази на підтвердження відсутності заборгованості перед стягувачем АТ КБ «Приват банк». Окрім того вбачається, що скаржник звертався із заявами 17.11.2025 та 12.11.2025 до органів ДВС про скасування арештів. Відповіді так і не отримав.
У даному випадку суд констатує, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Скаржник звернувся до суду 05.12.2025 року, тобто до спливу терміну на отримання відповіді із органів ДВС, враховуючи, що така відповідь могла бути направлена поштовою кореспонденцією.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 10, 183-185, 260, 261, 353, 449 ЦПК України, суд,
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват банк», Калуський відділ ДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання скасувати арешти нерухомого майна - залишити без руху, надавши скаржнику строк 5 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити скаржнику, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, скарга вважатиметься не поданою та буде йому повернута.
Копію ухвали направити для виконання скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: