Справа № 345/4813/25
Провадження № 2/345/2155/2025
Номер рядка звіту 41
10.12.2025 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Онушканича В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справи та без проведення судового засідання справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, а саме просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №990663557 від 15.02.2022 року у розмірі 18 616,92 грн., а також судові витрати.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 03.09.2025 року відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
09.09.2025 року на адресу суду надійшла заява відповідача про зупинення провадження у справі. Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 18.09.2025 року в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі було відмовлено у зв'язку із відсутністю доказів, що військова частина, де він проходить службу, переведена на воєнний стан.
13.10.2025 року на адресу суду надійшло повторне клопотання відповідача про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України. Заяву мотивує тим, що на даний час він перебуває у військовій частині, яка бере безпосередню участь у бойових діях, що підтверджується довідкою форми 5 від 14.09.2025 року №2253, витягом з наказу №227 від 30.07.2025 року та довідкою №883 від 30.07.2025 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України. Наголошує, що там, де він перебуває, відсутня можливість надіслати до суду заяву, як і відсутня можливість укласти договір на правову допомогу. На прохання відповідача його заяви передають його родичам бойові товариші, волонтери або командування, а вже потім його родичі пересилають документи до суду. Тому відповідач звертається до суду повторно з даним клопотанням.
Представник позивача подала заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження по справі. Зазначає, що долучена відповідачем довідка №883 від 30.07.2025 року не є достатнім доказом для зупинення провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України. Оскільки, станом на дату розгляду клопотання про зупинення провадження, надана довідка не містить інформації про залучення відповідача до виконання бойових завдань у зоні бойових дій, внаслідок чого відповідач не може брати участь у судових засіданнях ні особисто, ні у режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Тому представник позивача просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Підстави, за наявності яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, передбачені статтею 251 ЦПК України.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №883 від 30.07.2025 року солдат ОСОБА_1 в період з 11.11.2024 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №227 від 30.07.2025 року солдата ОСОБА_1 вважати таким, що вибув до нового місця служби 5 лінійного батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 .
Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 754/947/22 виснувала про те, що під час дії воєнного стану суди мають виходити з того, що: Збройні Сили України та інші військові формування автоматично вважаються переведеними на воєнний стан.
Тому для застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України (а також аналогічних норм ГПК і КАС) не потрібно додаткових підтверджень цього факту.
Належним доказом для зупинення провадження є документи, що підтверджують перебування особи на військовій службі військовий квиток, наказ командира тощо. Якщо військовослужбовець не бажає, щоб провадження у його справі зупиняли, і наполягає на її розгляді (особисто чи через представника), суд повинен врахувати його волю та продовжити розгляд.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 754/947/22 прийшла до висновку, що за нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Тож норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов'язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об'єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов'язкове зупинення провадження у судовій справі. Виняток для суду з наведеного правила складає ситуація, коли дотримання приписів статті 251 ЦПК України вступає у суперечність із загальними засадами цивільного процесуального законодавства, як-от верховенство права, елементом якого є право на доступ до суду, та, у другу чергу, диспозитивність цивільного процесу.
Отже, під час застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суди мають забезпечити дотримання, зокрема, основних засад (принципів) цивільного судочинства. Принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) надають учасникам справи право вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами.
Водночас обов'язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності. Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
За таких обставин прохання військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, продовжити розгляд справи, незважаючи на його військову службу, суд має врахувати як достатню підставу не зупиняти провадження у справі. Тобто якщо учасник справи, права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагне продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство. У такий спосіб суд забезпечить баланс між вимогами процесуальних норм права, справедливістю та ефективністю правосуддя.
У цій справі відповідач просить зупинити провадження по справі, подавши відповідне клопотання. Отже, за таких обставин існують підстави для зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 253, 260, 261 ЦПК України,
Клопотання відповідача задоволити.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - зупинити на час перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Зобов'язати відповідача повідомити суд про припинення його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена, протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя