Справа № 344/17217/25
Провадження № 2/344/5734/25
09 грудня 2025 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Польської М.В.,
секретаря судового засідання Соляник Т.І.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовною заявою ТзОВ «Страхова компанія Гардіан» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
Позивач у вересні 2025 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 127 400грн., судових витрат.
Позов мотивовано тим, що 24.07.2022р. в с.Угринів Івано-Франківського району відбулася ДТП за участі автомобіля марки Nissan Rogue д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 та мотоцикла марки BMW К1300 д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок якої дані ТЗ отримали механічні пошкодження. За постановою суду відповідача визнано винним у ДТП за ст.124 КУпАП, окрім того за ст.130 КУпАП, оскільки останній керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Потерпілій особі, яка звернулася до позивача було виплачено страхове відшкодування у сумі 127 400грн. Оскільки відповідач керував ТЗ у стані алкогольного спяніння, то за пунктом а) ст.38.1.1 Закону у позивача виникло право на регрес.
Представник позивача просив позов задовольнити, розгляд справи проводити за його відсутності, щодо заочного розгляду не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про судове засідання відповідач повідомлений також шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада», відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважав за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 24.07.2022р. в с.Угринів Івано-Франківського району відбулася ДТП за участі автомобіля марки Nissan Rogue д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 та мотоцикла марки BMW К1300 д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , зокрема відповідач виїхав на регульоване перехрестя на червоний сигнал світлофора та скоїв зіткнення з мотоциклом, який рухався на земельний знак світлофора, внаслідок ДТП дані ТЗ отримали механічні пошкодження.
За постановою Тисменицького районного суду від 15.08.2022р., яка набрала законної сили 26.08.2022р. ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ПДР за ст.124 та 130 КУпАП.
Потерпілій особі ОСОБА_2 , який звернувся 29.07.2022р. до позивача, було виплачено 21.10.2022р. розмір страхового відшкодування у сумі 127 400грн., що підтверджено належними доказами.
Страховим випадком відповідно до Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ч.16 статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України "Про страхування").
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України "Про страхування" страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Як слідує з вимог ч.1 ст.1191 ЦК України особа, що відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
При регресі за ст.1191 ЦК України та стаття 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" основне (деліктне) зобов'язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов'язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов'язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.
Позивач посилався на підпункти а,в п.1.ч1 ст.37 закону.
За ч.1 п.1 (підпункти а) ст.37 вказаного закону страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо: а) така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, у позивача виникло право на регресс до відповідача, а тому вимоги позову є обґрунтованими.
17.05.2024р. позивач направив відповідачу претензію, яка залишена без реагування.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, право вимоги позивача до відповідача виникло на підставі вищевказаного. За таких обставин та доказів, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, іншого на спростування вказаного стороною відповідача жодного доказу не надано.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, які поніс позивач зокрема на сплату судового збору в розмірі 3028.00грн.
Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 2000грн., що підтверджується укладеним договором з адвокатом, який представляє інтереси позивача, Актом наданих послуг та платіжною інструкцією.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, такі витрати також підлягають стягненню та є обґрунтовані.
На підставі викладеного та ст. 37,38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.15, ч.1 ст.1191 ЦК України, керуючись ст.ст. 76-77, 81, 83, 141, 263-265, 268, 272-274, 279, 280-282, 354 ЦПК України суд,-
Задовольнити позов ТзОВ «Страхова компанія Гардіан» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (адреса місцезнаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 9, ЄДРПОУ: 20113829) кошти виплачені в порядку регресу у розмірі 127 400 грн. (сто двадцять сім тисяч чотириста гривень).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (адреса місцезнаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 9, ЄДРПОУ: 20113829) судовий збір в розмірі 3028,00 грн.(три тисячі двадцять вісім гривень) та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн. (два тисячі гривень)
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 10 грудня 2025 року.
Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА