Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/8534/25
номер провадження 3/215/3227/25
01 грудня 2025 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дудіков А.В., розглянувши матеріал, який надійшов від полку ПП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №118668 від 16.10.2025, 16.10.2025 о 16-10 год. АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , за місцем свого мешкання АДРЕСА_1 в присутності малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_3 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали в стусанах, штовханнях та ляканнях, ображаючи потерпілу ОСОБА_3 нецензурною лайкою, чим завдав їй психологічних страждань, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю дитини та матері. Зафіксовано БК 475845, 475187. Свідки події ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, а саме за допомогою sms-повідомлення, однак останній до суду не з'явився, причини неявки суду не відомі. Також інформації про день, час та місце розгляду справи, була розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП - неявка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи по суті у її відсутність.
Окрім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 було відомо, що працівниками поліції відносно нього складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, розгляд якого буде проводитись в Тернівському районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, однак останній до суду не з'явився, розглядом справи не цікавився.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким зокрема є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а також завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема щодо своєчасного розгляду справи (ст. 245 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Суд позбавлений повноважень щодо збирання доказів за власною ініціативою, а тому розглядає справу на підставі тих доказів, які зібрані і надані сторонами справи.
Кваліфікуючою ознакою ч.2 ст.173-2 КУпАП є вчинення домашнього насильства стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Тобто, обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення не містить в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення дій ОСОБА_1 , саме стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як це передбачено диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення було долучено: копію термінового заборонного припису від 16.10.2025; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 16.10.2025; протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення чи іншу подію від 16.10.2025; рапорт інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП ст. лейтенанта поліції Макарук Г., відеозапис.
Протокол є важливим процесуальним документом, який має підтверджувати факт неправомірних дій за які передбачена адміністративна відповідальність, а тому він повинен бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних та допустимих доказів.
А тому, особа, яка складає протокол, повинна ретельно з'ясувати обставини події (конфлікту) у обох учасників, відшукати можливих свідків події та, у сукупності зі з'ясованими обставинами та здобутими доказами на їх підтвердження, визначитися чи дії особи завдали шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також чи такі дії чинили домашнє насильство фізичного, психологічного або економічного характеру.
Сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Разом із тим, до протоколу про адміністративні правопорушення фактично долучено лише заяву ОСОБА_3 , однак з її аналізу неможливо беззаперечно дійти висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство саме стосовно неповнолітньої дитини.
З долученого до матеріалів справи диску з відеофайлами, які були переглянуті судом вбачається, що 16.10.2025 о 16-10 год. працівники поліції прибули за викликом на адресу: АДРЕСА_1 . Біля під'їзду останніх зустріла заявниця ОСОБА_3 , яка запросила їх до квартири. У квартирі в цей час перебував ОСОБА_1 , який лежав у кімнаті на ліжку та дивився телевізор, тобто будь-які дій, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, на відео відсутні. Також, під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на відео відсутні.
Інших доказів, в тому числі письмових пояснень правопорушника, свідків, які б могли підтвердити зазначені працівниками поліції в протоколі обставини, останніми суду не надано.
При цьому, постановою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.10.2025 адміністративну справу відносно ОСОБА_1 було повернуто до полку ПП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП для належного оформлення.
Однак матеріали про адміністративне правопорушення направлено до суду без виконання вимог вищезазначеної постанови.
З урахуванням наведеного, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) ЄСПЛ, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».
У відповідності до п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Натомість вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом недоведена, що свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, а тому існують всі підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя