Справа № 191/5127/23
Провадження № 1-кп/191/393/23
02 грудня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора- ОСОБА_3
обвинуваченого- ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023046390000229 від 04.10.2023, стосовно
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,-
ОСОБА_4 13.09.2023 приблизно о 22 годині 00 хвилин (більш точного час встановити не виявилось можливим) знаходився разом зі своєю матір'ю ОСОБА_6 на подвір'ї приватного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого, того ж вечора, приблизно о 22 годині 30 хвилин (точного часу встановити не виявилось можливим) за адресою: АДРЕСА_3 у ОСОБА_4 раптово, на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_7 відбувся словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виник прямий злочинний умисел, направлений на спричинення умисних легких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на спричинення умисних легких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що шляхом завдання ударів по тілу людини будуть спричинені тілесні ушкодження, передбачаючи настання таких наслідків від своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , знаходячись на своєму подвір'ї, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , взяв із собою металевий прут та пішов до будинку ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 з метою спричинення умисних легких тілесних ушкоджень. Підійшовши до домоволодіння потерпілого, перебуваючи в положенні стоячи, через хвіртку паркану наніс один удар зверху вниз металевим прутом, тримаючи його в правій руці, в область голови ОСОБА_7 .
В результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді забитої рани голови, які за своїм характером та у своїй сукупності, відноситься до категорії легких з короткочасним розладом здоров'я.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочину так, як вони викладені вище.
Потерпілий ОСОБА_7 до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, покарання просив призначити на розсуд суду. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти скороченого судового розгляду, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.2 ст.125 КК України .
Призначаючи покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не працює, у вчиненому розкаюється.
Обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчинені кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає за необхідне для виправлення обвинуваченого призначити йому покарання в межах інкримінованого йому діяння, а саме у виді штрафу.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Процесуальних витрат за проведення медичної експертизи не заявлено.
Керуючись ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.(отримувач: ГУК у Дн-кій обл/м.Син/21081100, Код ЄДРПОУ: 37988155, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA258999980313040106000004587, код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції).
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речовий доказ - металевий прут, який за квитанцією 111979 передано на зберігання до камери схову Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити.
Згідно з ч.1 ст.26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
У разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати, згідно з ч.5 ст.53 КК України, несплачена сума штрафу може бути замінена на покаранням у виді громадських робіт або виправними роботами.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору
Суддя ОСОБА_1