справа № 179/2082/25
провадження № 3/179/1066/25
09 грудня 2025 року с-ще Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кравченко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який навчається у професійно-технічному училищі №88, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 126 КУпАП,
26 листопада 2025 року о 10 годині 21 хвилин в с-щі Магдалинівка по вул.Центральна, 5 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO LANOS, н/з
НОМЕР_1 , який знаходиться в розшуку ДВС, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.п.2.1 а) ПДР України, за що встановлена відповідальність ч.2 ст.126 КУпАП.
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 , у присутності законного представника ОСОБА_2 , свою провину визнав.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 , його мати, ОСОБА_2 пояснила, що її син раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, свою вину визнає, розкаявся, з ним проведена виховна робота та він зобов'язався більше не вчиняти правопорушень.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його законного представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 2.1 а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч.2 ст.126 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, що підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№523976 від 26.11.2025, яким зафіксовані обставини вчинення правопорушення; довідкою про відсутність посвідчення водія; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; копією протоколу затримання транспорту; рапортом поліцейського; відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44,51,89,121-127,130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173,173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
В силу вимог статті 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Враховуючи характер вчиненого неповнолітнім ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, його наслідки, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, щире каяття та відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, суд, враховуючи положення ст.13 КУпАП, що для його виправлення, а також для запобігання вчинення ним нових правопорушень, доцільним буде застосування до неповнолітнього захід впливу, передбаченого статтею 24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді попередження.
Крім того, враховуючи, що на виконання вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у проваджені по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а до ОСОБА_1 застосовано захід впливу у вигляді попередження, що не є адміністративним стягненням, то судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 13, 24-1, 33, 40-1, 280-284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, та на підставі ст.24-1 КУпАП застосувати до нього захід впливу у вигляді попередження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.Ю.Кравченко