Справа № 204/8582/25
Провадження № 3/204/2101/25
09 грудня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Некрасов О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
20 липня 2025 року о 21 годині 20 хвилин в м. Дніпро, вул. Новошкільна, буд. 62, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Smart, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди ОСОБА_1 проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням технічного приладу ARHR 0042, результат 0,95 ‰, тест № 10920, чим порушила п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання, 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 не з'явилася, про час та дату розгляду справи була повідомлена належним чином, про поважність причин свого неприбуття в судове засідання не повідомила. Статтею 268 КУпАП визначений перелік статей, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП не входить до вищевказаного переліку, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України розглядає адміністративний матеріал за відсутністю особи, відносно якої складено адміністративний протокол.
В судовому засіданні, яке відбулося 14 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що вона того дня була в гостях у ОСОБА_2 за адресою пров. Жасміновий, буд. 40. Коли оголосили повітряну тривогу, вона разом із ОСОБА_2 хвилин через 10 виїхали на її транспортному засобі за її матір'ю на вул. Острозьку, буд. 11. Коли вони їхали, то біля супермаркету «АТБ» їх зупинили патрульні поліцейські. Вона їхала за своєю матір'ю, оскільки у них вдома по вул. Острозька, буд. 11 відсутнє бомбосховище, а у ОСОБА_2 дуже гарний підвал, де можна під час повітряної тривоги укритись. Вона від ОСОБА_2 проживає на відстані 3-4 км. Її транспортний засіб стояв у ОСОБА_2 , оскільки вона на ньому до неї приїхала. До ОСОБА_2 того дня вона приїхала близько 20 години. Вона хотіла транспортний засіб залишити у ОСОБА_2 , оскільки у неї є гараж. Того дня, вона розпочала приймати алкоголь коли приїхала до ОСОБА_2 , це було приблизно о 20 годині. Вона сіла за кермо транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння спонтанно, оскільки було оголошено повітряну тривогу. У ОСОБА_2 не має посвідчення водія, вона також не має посвідчення водія. Вона, не маючи права на керування транспортними засобами поїхала до ОСОБА_2 задля того щоб поставити транспортний засіб до гаражу. До того дня її транспортний засіб знаходився у неї у дворі будинку. Вона сіла за кермо розуміючи, що порушує ПДР. Вона не задумувалась про те, щоб викликати водія. Того дня вони так і не доїхали за її матір'ю. Вона не привезла матір до ОСОБА_2 , оскільки їй заборонили керувати транспортним засобом. Вподальшому транспортний засіб було припарковано у дворі ОСОБА_2 . Вона не може пояснити, чому того дня вона більше не поїхала за матір'ю, напевно не було коштів на таксі.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що 20 липня 2025 року ОСОБА_1 була у неї вдома. Потім вони почули сигнал повітряної тривоги, та ОСОБА_1 їй сказала, що необхідно забрати її матір з квартири, в якій вони проживають на вул. Робоча. Квартира ОСОБА_1 знаходиться вверху вул. Робоча, це приблизно 7-8 км. від її будинку. ОСОБА_1 до неї приїхала на власному транспортному засобі приблизно о 20 годині 30 хвилин. Вони сиділи разом та вживали алкогольні напої. Пролунала повітряна тривога, ОСОБА_1 прийняла рішення про те, щоб забрати свою матір до неї додому, оскільки у неї є підвал. Квартира ОСОБА_1 знаходиться на третьому поверсі, вона є двокімнатною. ОСОБА_1 проживає разом зі своєю мамою. Крім ОСОБА_1 та її матері в квартирі ніхто не проживає. В квартирі ОСОБА_1 є балкон, який виходить на вул. Робоча. Коли ОСОБА_1 прийняла рішення забрати матір, вони сіли до транспортного засобу та поїхали забирати матір. Коли вони рухались по Краснопіллю, то їх зупинили патрульні поліцейські біля магазину АТБ. Того дня вони так і не доїхали до вул. Робоча. ОСОБА_1 приїхала до неї в гості, оскільки вони давно не бачились. Її домоволодіння складається із будинку, літньої кухні, підвалу, погребу, туалету, а також гаражу. Якщо б того дня не оголосили повітряну тривогу, то ОСОБА_1 залишилася б у неї. Повітряна тривога розпочалася на початку 22 години, а в якій саме годині закінчилася вона не пам'ятає. Чому після цих всіх подій ОСОБА_1 не поїхала за матір'ю, вона не знає. Після цього всього вони припинили вживати алкогольні напої та лягли відпочивати. Вони повернулись до неї в будинок, це було близько 22 години. Вони були на кухні, сиділи спілкувались, пробули ще близько однієї години, потім пішли та лягли відпочивати в різних кімнатах. Вони того дня до підвалу не спускались, оскільки не «бахкало».
Відповідно до абз. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 3 ст. 8 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 279-4 цього Кодексу.
Таким чином, суддя, розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене відповідною статтею КУпАП, чи порушені норми законодавства даною особою, якщо форма статті є бланкетною, чи винна особа, що притягається до особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Не зважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 її вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 397607 від 20 липня 2025 року; рапортом поліцейського 2 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрала поліції Лапи Т. від 20 липня 2025 року; тестуванням на приладі Drager № 10920, результат огляду склав 0,95 ‰; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого в графі «З результатом згоден» ОСОБА_1 поставила свій підпис.
Крім цього, суддею був досліджений долучений до протоколу про адміністративне правопорушення диск із відеозаписами. Так, на диску міститься відеозапис із автомобільного реєстратора, із якого вбачається, що 20 липня 2025 року о 21:10:29 годині автомобіль чорного кольору із номерний знаком НОМЕР_1 , з вимкненими габаритами та фарами виїжджає на дорогу зі стоянки супермаркету «АТБ» та продовжує рух. Крім цього, на диску є відеозаписи № 474336 та 472237 від 20 липня 2025 року, із яких вбачається, що о 21:11:46 годині патрульні поліцейські, підійшовши до транспортного засобу, повідомляють про причину зупинки та просять надати їм документи, які посвідчують особу та право на керування транспортними засобами. Об 21:12:29 годині ОСОБА_1 просить патрульних поліцейських вимкнути камери, оскільки вона забула посвідчення водія. На запитання патрульного поліцейського чи вона отримувала посвідчення водія, ОСОБА_1 повідомляє, що вона на даний час навчається у автомобільній школі. Вона сіла за кермо, оскільки вона мешкає поряд на сусідній вулиці. О 21:13:46 годині ОСОБА_1 просить повторно патрульних поліцейських вимкнути камери, на що отримує відмову. Об 21:14:58 годині на запитання патрульного поліцейського щодо вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_1 повідомляє, що вона дійсно вживала алкогольний напій, а саме «Шейк». Вона випила, оскільки до неї приїхала дитина із Одеси і тому так сталося. 21:16:16 годині ОСОБА_1 повторно повідомляє патрульних поліцейських про те, що вона вживала алкогольний напій «Шейк». Після чого, патрульні поліцейські повідомляють ОСОБА_1 про те, що остання відстороняється від керування транспортним засобом. Об 21:18:33 годині ОСОБА_1 повідомляє, що вона може викликати самостійно тверезого водія, а саме чоловіка військовослужбовця, він може забрати автомобіль, однак вона не впевнена у тому, що він вдома, оскільки говорив, що буде їхати на службу. О 21:20:50 годині ОСОБА_1 під час надання патрульним поліцейським своїх документів поклала в середину них грошові кошти та намагалась передати патрульним поліцейським. Об 21:22:20 годині на пропозицію патрульних поліцейських пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки ОСОБА_1 погоджується. 21:23:00 годині ОСОБА_1 проходить огляд на визначення стану сп'яніння за допомогою приладу Drager. Об 21:23:43 годині патрульні поліцейські оголошують результат огляду ОСОБА_1 . О 21:24:14 годині ОСОБА_1 знову просить патрульних поліцейських вимкнути камери.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Положеннями частини першої статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 251 КУпАП визначено, що суд встановлює юридично важливі обставини справи з усіх доказів по справі в цілому, а не тільки за протоколом, який є лише одним з письмових доказів.
Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знайти й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Статтею 251 КУпАП визначено, що суд встановлює юридично важливі обставини справи з усіх доказів по справі в цілому, а не тільки за протоколом, який є лише одним з письмових доказів.
Факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 20 липня 2025 року о 21 годині 20 хвилині повністю знайшов своє підтвердженні у ході розгляді справи дослідженими доказами у їх сукупності, та не заперечується учасниками справи.
Розглядаючи посилання захисника Туманова С.Г. на необхідність звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку із діями в стані крайньої необхідності, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Стаття 18 КУпАП зазначає, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Отже положеннями діючого КУпАП передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені нею дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.
У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.
Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії: 1) з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, 2) якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами, 3) якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
За наявності усіх трьох наведених вище обставин особа дійсно звільняється від адміністративної відповідальності на підставі ст. 17 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю.
Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам.
Однією з найважливіших умов правомірності акту крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.
Відповідно сталої судової практики, стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує». Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Суддею не можуть бути взятими до уваги посилання захисника Туманова С.Г. на вимушене керування транспортним засобом ОСОБА_1 у зв'язку із тривалою повітряною тривогою та необхідністю забрати матір задля можливості убезпечити її місце перебування, оскільки вказане спростовується як дослідженими під час судового розгляду відеозаписами, із яких було встановлено, що на протязі усього часу спілкування ОСОБА_1 із патрульними поліцейськими, остання не повідомляла про те, що вона була вимушена сісти за кермо транспортного засобу задля можливості перевезення своєї матері у більш безпечне місце. Більш того, ОСОБА_1 на відеозаписах не виглядає пригніченою та знервованою, натомість остання жваво розповідає патрульним поліцейським про власне життя та події, які у неї відбувались вдень.
Окрім цього, слід звернути увагу на той факт, що сигнал «Повітряна тривога» розпочався з 21 години 18 хвилин, а ОСОБА_1 було зупинено патрульними поліцейськими об 21 годині 11 хвилин, тобто до оголошення сигналу «Повітряна тривога» та вона, не включивши а ні ходові вогні, а ні фари, на момент її виявлення співробітниками поліції, від'їжджала із паркувального майданчику супермаркету «АТБ». Крім того, ОСОБА_1 повідомляла патрульним поліцейським, що вона проживає на сусідній вулиці, а тому й сіла за кермо транспортного засобу, що спростовує версію ОСОБА_1 про вимушене керування транспортним засобом з метою перевезення матері до бомбосховища та перебування в гостях у свідка ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_1 не знаходилась у стані крайньої необхідності, а надані нею пояснення є неправдивими та направленими на уникнення відповідальності.
Крім цього, під час надання пояснень ОСОБА_1 не змогла пояснити судді чому після того, як патрульними поліцейськими було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно неї та автомобіль було припарковано на території домоволодіння ОСОБА_2 , остання не поїхала забрати свою матір, не викликала для неї таксі, а лише здійснила телефонний дзвінок останній та продовжила проводити час із ОСОБА_2 .
Слід також звернути увагу й на пояснення ОСОБА_1 , які були надані останньою в судовому засіданні.
Так, підставою того, що ОСОБА_1 сіла за кермо транспортного засобу будучи обізнаною про те, що у неї відсутнє водійське посвідчення та вона перебуває в стані сп'яніння, слугувало те, що розпочалася «Повітряна тривога» та вона дуже переживала за свою матір, яка перебувала сама вдома, а тому вона вирішила поїхати та перевезти свою матір до ОСОБА_2 додому, оскільки у неї було підвальне приміщення де можливо було укрити. Однак, суддею вказане не може бути взятим до уваги, оскільки вказані пояснення спростовуються дослідженими відеозаписами в судовому засіданні.
Відповідно до дослідженого диску, який було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому містяться відеозаписи із нагрудних камер патрульних поліцейських, об 21:14:58 годині на запитання патрульного поліцейського щодо вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_1 повідомляє, що вона дійсно вживала алкогольний напій, а саме « ОСОБА_3 ». Вона випила, оскільки до неї приїхала дитина із Одеси і тому так сталося.
При цьому, слід зазначити, що із досліджених в судовому засіданні відеозаписів не вбачається того факту, що ОСОБА_1 була чимось пригнічена та хвилювалась, натомість остання вела себе розкуто та навіть намагалась вирішити із патрульними поліцейськими вказане питання без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, зважаючи на дослідженні у судовому засіданні докази в їх сукупності та логічній послідовності, суддя не вбачає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в стані крайньої необхідності, за наявності якої особа, яка вчинила адміністративний проступок, підлягала б звільненню від адміністративної відповідальності.
Крім цього, суддею не можуть бути взяті до уваги пояснення, які були надані свідком ОСОБА_2 , оскільки надані нею пояснення в судовому засіданні у повній мірі спростовують дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, відповідно до пояснень свідка ОСОБА_2 , вона разом із ОСОБА_1 їхали до останньої додому задля того, щоб забрати її матір та відвезти до неї додому, щоб мати змогу укритись в підвалі. Однак під час надання пояснень ОСОБА_2 судді пояснила, що після того, як їх зупинили патрульні поліцейські, вона разом із ОСОБА_1 повернулись до неї додому та ОСОБА_1 не намагалась більше жодним чином привезти до неї свою матір. Крім цього, свідок повідомила судді, що вона разом із ОСОБА_1 не спускалась до підвалу, оскільки «не бахкало».
Крім цього, слід звернути увагу й на той факт, що при наданні судді пояснень свідок ОСОБА_2 повідомила, що вона разом із ОСОБА_1 поїхала до додому останньої, а саме до квартири яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , однак як вбачається із дослідженого в судовому засіданні відеозапису ОСОБА_1 зазначала, що вона проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Таким чином, фактично пояснення свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні були неправдивими, протиречивими та такими, які не узгоджуються із поясненнями наданими ОСОБА_1 , та були направлені виключно на створення відповідних умов задля можливості уникнення ОСОБА_1 покарання за вчинене нею адміністративне правопорушення.
Розглядаючи клопотання сторони захисту про зупинення провадження у справі до закінчення проходження ОСОБА_1 військової служби, суддя зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Частиною 4 ст. 277 КУпАП визначено, що строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу та, а також статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Згідно ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інакше у відповідності до п. 10) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, підлягає закриттю.
Таким чином, норми КУпАП, на відміну від ст. 335 КПК України, не містять права органу, що розглядає справу, зупинити розгляд справи про адміністративні правопорушення у зв'язку із призовом для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Підстави для зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення вичерпно визначені положеннями ст. 277 КУпАП.
Відтак, з огляду на приписи ст. 277 КУпАП та постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 208/712/19, суддя не має права застосовувати аналогію кримінальної процесуальної норми та зупиняти провадження у справі про адміністративне правопорушення у випадках, не передбачених нормами КУпАП, інакше в такому випадку суддя перебиратиме на себе не притаманну йому функції законодавця, що є неприпустимим, у зв'язку із чим в задоволенні клопотання захисника про зупинення провадження у справі відмовлено.
Крім того, ОСОБА_1 особисто приймала участь в судових засіданнях, надавала пояснення, заявляла клопотання про допит свідка, була забезпечена фахівцем у галузі права, а саме захисником.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винна у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеню вини та інших вимог передбачених ст.ст. 33-35 КУпАП, суддя приходить до висновку про необхідність накладення на винну стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавленням права керування транспортними засобам, оскільки відповідно до довідки Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 посвідчення водія не отримувала, що буде достатнім для її виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Тому, оскільки ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, вважаю необхідним стягнути з неї на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 280, 283, 284, 294, ч. 1 ст. 303 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати нею штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя О.О. Некрасов