Справа № 202/7569/25
Провадження № 2/202/4247/2025
10 грудня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі
головуючого судді Мариніна О.В.
за участі секретаря судового засідання Пєшкічевої А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 202/7569/25 за позовною заявою ЛІВОБЕРЕЖНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів,-
ЛІВОБЕРЕЖНЕ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 був включений до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб згідно інформації, поданої в електронній формі з використанням мобільного додатку Єдиного державного веб-порталу електронних послуг Порталу Дія. 23 жовтня 2022 року відповідач з використанням мобільного додатку Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія» подав заяву про надання допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання на двох осіб, у тому числі на неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 рішенням Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 25 жовтня 2022 року № 50000- 14586936-2022-2 відповідачу була призначена допомога на двох осіб з 01.10.2022 у розмірі 5000,00 грн. щомісячно. В ході перевірки та відпрацювання отриманих даних верифікації було встановлено, що дружина відповідача ОСОБА_3 перебуває на обліку в УСЗН Красногвардійської районної державної адміністрації Харківської області з 03.03.2022 та отримує допомогу ВПО на себе та доньку ОСОБА_2 , 2008 р.н. У зв'язку з подвійною виплатою допомоги на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було здійснено перерахунок за період з 01.10.2022 по 31.07.2023 та визначена сума надмірно виплачених коштів з урахування коштів на які відповідач мав право, що становить 30000,00 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідача з повідомленнями про наявність та необхідність повернення надміру виплачених коштів за призначеною допомогою на проживання внутрішньо переміщеним особам. Станом на дату звернення до суду відповідачем сума безпідставно набутих коштів не була повернута позивачу, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму неправомірно виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 30000,00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.), а також понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Дослідивши надані у справі докази, суд дійшов до наступних висновків.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до абз. 2, п. 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 був включений до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб згідно інформації, поданої в електронній формі з використанням мобільного додатку Єдиного державного веб-порталу електронних послуг Порталу Дія, про що йому була видана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1239-7501376607 від 23.10.2022.
23 жовтня 2022 року відповідач з використанням мобільного додатку Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія» подав заяву про надання допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання на двох осіб, у тому числі на неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 25 жовтня 2022 року № 50000 14586936-2022-2 відповідачу була призначена допомога на двох осіб з 01.10.2022 у розмірі 5000,00 грн. щомісячно, що підтверджується відповідною копією рішення від 25 жовтня 2022 року № 50000 14586936-2022-2, зі змісту якої вбачається, що заявником виступає ОСОБА_1 , учасниками звернення є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
На виконання вимог Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», керуючись Порядком здійснення верифікації моніторингу державних виплат, затвердженим Постановою КМУ від 18 лютого 2016 року № 136, управлінням були опрацьовані рекомендації Міністерства фінансів України щодо подвійних виплат допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, за різними особовими справами.
Згідно даних програмного забезпечення Єдина інформаційна система соціальної сфери було виявлено, що дружина відповідача отримує виплати на дитину ОСОБА_2 в управлінні соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації Харківської області з лютого 2022 року. В ході перевірки та відпрацювання отриманих даних верифікації, управлінням було здійснено запит до УСЗН Красногвардійської РДА, а саме листом від 27.09.2023 № 5/7-1873, що підтверджується копією Листа про надання інформації Дніпровської міської ради Лівобережного управління соціального захисту населення.
Відповідно до листа-відповіді від 06.09.2023 № 02/-19/5405, дружина відповідача ОСОБА_3 перебуває на обліку в УСЗН Красногвардійської районної державної адміністрації Харківської області з 03.03.2022 та отримує допомогу ВПО на себе та доньку ОСОБА_2 , 2008 р.н. Ця обставина підтверджується копією листа-відповіді, зі змісту якого вбачається, що з 03.03.2022 ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Інтегрована система обліку інформації внутрішньо переміщених осіб (ICOІ ВПО) в районі 6312 та отримує допомогу ВПО на себе та дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також відповідна копія листа-відповіді містить відомості про те, що з 03.03.2022 ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , перебуває на обліку в Інтегрована система обліку інформації внутрішньо переміщених осіб (ICOІ ВПО) в районі 6312 та отримує допомогу ВПО, а також має актуальну довідку ВПО у районі 1239 з 23.10.2022 року.
Копією довідки вих.№02-19/499 від 25.08.2023 року підтверджується факт виплати ОСОБА_3 такого виду допомоги, як допомога ВПО у загальному розмірі 50 000 грн. за період з 01.10.2022 по 31.07.2023 по 5 000 грн. щомісячно.
Тобто, виплати на дитину відповідач отримував одночасно зі своєю дружиною.
На підставі вищезазначеної інформації, у зв'язку з подвійною виплатою допомоги на дитину ОСОБА_2 , відповідно до пункту 8 Порядку № 332 рішенням управління від 27.09.2023 було здійснено перерахунок за період з 01.10.2022 по 31.07.2023 та визначена сума надмірно виплачених коштів з урахування коштів на які відповідач мав право. Сума коштів, яка підлягає поверненню відповідачем склала 30000,00 грн. за період з 01.10.2022 р. по 31.07.2023 р, що підтверджується відповідною довідкою розрахунку суми надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам стосовно ОСОБА_1 за період з 01.10.2022 року по 31.07.2023 року.
Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 визначається механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Пунктом 2 Порядку № 332 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно- територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204.
Пунктом 3 Порядку № 332 встановлено, що допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
Пунктом 5 Порядку № 332 передбачено, що внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.
Пунктом 6 Порядку № 332 визначено, що для отримання допомоги внутрішньо переміщена особа заповнює заяву, яка формується засобами Порталу Дія. У заяві зазначається, зокрема, відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою. Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.
З 01.08.2023 року автоматично на центральному рівні ДП ІОЦ в ПК ЕЄССС виплату допомоги відповідачу припинено відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.07.2023 № 199, було внесено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а саме, з переліку виключено територію Красноградського району Харківської області, що унеможливлює автоматичне утримання надмірно виплачених коштів програмним комплексом Єдина інформаційна система соціальної сфери.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 332 у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення. Повернення одержувачами коштів виплаченої їм допомоги проводиться на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в органах казначейства.
Як встановлено судом, позивач неодноразово повідомляв відповідача про наявність та необхідність повернення надміру виплачених коштів за призначеною допомогою на проживання внутрішньо переміщеним особам, а саме: листом від 09.10.2023 вих № 7/13-495, який було надіслано на електронну пошту та поштовим відправленням у паперовому вигляді, листом 24.02.2025 за вих. № 8/13-255, який також було надіслано поштовим відправленням, що підтверджується наданими суду копіями підтверджень поштових відправлень.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на яких воно було набуте, згодом відпала.
Статтею 1215 ЦК України передбачено що не підлягають поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Тобто, зі змісту статті 1215 ЦК України можна встановити, що за загальним правилом безпідставно набута особою допомога не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Таким чином, повернення надмірно виплаченої суми щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначеної суми у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації. При цьому допомога переміщеним особам на проживання, не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15 зазначила, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Встановлюючи істину у справі, суд враховує принцип належного урядування. Зокрема, у п. 74 рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia) ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування встановлює, що на фізичну особу, яка діє добросовісно, не повинна перекладатися відповідальність за допущену органами держави помилку, якщо така помилка стала наслідком недотримання державними органами своїх внутрішніх правил і процедур крім випадків, якщо такі правила не випливають з публічно доступних актів, або якщо така особа була іншим чином обізнана або повинна була бути обізнаною про те, що державний орган не мав повноважень вчиняти відповідні дії. Суд зазначив, що особа не має нести відповідальність за недотримання державними органами своїх власних внутрішніх правил та процедур, недоступних для громадськості та які, в першу чергу, призначені для забезпечення підзвітності та ефективності всередині державного органу (див. також рішення ЄСПЛ у справах: «Максименко та Герасименко проти України», заява №49317/07, п. 64, «Кривенький проти України», заява № 43768/07, п. п. 45, 71 та ін.). Як правило, непропорційність покладення на добросовісного набувача тягаря за виправлення помилок, допущених державним органом, має місце у справах, пов'язаних з поверненням безпідставно набутого майна або помилково нарахованої державної допомоги особі. Крім того, ЄСПЛ наголосив, що ризик будь-якої помилки, допущеної державною владою, повинна нести сама держава; помилки не повинні бути усунені за рахунок зацікавлених осіб.
Судом було також взято до уваги те, що позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують виникнення помилки при нарахуванні допомоги відповідачу та дозволяють з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою.
Окрім того, вирішуючи спір по справі, суд врахував позицію Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 (справа №910/1873/17), в якому зазначено, що принцип добросовісності це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Судом встановлено, що відповідач будучи належним чином повідомленим позивачем про наявність неправомірно виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що підтверджується матеріалами справи, не повернув гроші ані добровільно, ані за вимогою органу соціального захисту населення
Однак, судом також взято до уваги Постанову ВП ВС від 07.02.2024 № 910/3831/22 (12-45гс23), відповідно до якої зобов'язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми ст. 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов'язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала. Це зобов'язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов'язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що позивачем у встановленому законом порядку доведено факт зловживання з боку відповідача, винність його дій, недобросовісність щодо надання недостовірних даних, що призвело до неправомірно виплаченої відповідачу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Отже, проаналізувавши матеріали справи, докази, надані на підтвердження обставин справи, суд доходить висновку, що позивачем доведено суду належними та допустимими доказами факт нарахування ОСОБА_1 неправомірно виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати по справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 на користь ЛІВОБЕРЕЖНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, КОД ЄДРПОУ 42788389, адреса: місто Дніпро, пр.Слобожанський, будинок 8 суму неправомірно виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 30000,00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.), а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Повне судове рішення буде складено 10 грудня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. В. Маринін