Справа № 202/6496/25
Провадження № 1-кс/202/8620/2025
28 листопада 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпра скаргу представника власника майна ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42024042010000223 від 15.10.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, -
До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра в якій заявник просить зобов'язати уповноважених у кримінальному провадженні № 42024042010000223 від 15.10.2024 слідчого СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровської області та прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра повернути володільцю ОСОБА_4 тимчасово вилучене 09.07.2025 під час обшуку квартири АДРЕСА_1 майно, а саме: грошові кошти 6000 доларів США та 95000 гривень, та тимчасово вилучене 09.07.2025 під час обшуку у приміщенні відокремленого структурного підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Дніпровського державного медичного університету за адресою: АДРЕСА_2 , майно,а саме: мобільний телефон VIVO сірого кольору в чохлі прозорого кольорі IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картками НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; мобільний телефон Samsung темно-сірого кольору у чохлі сірого кольору IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 з номером сім-карти НОМЕР_7 ; блокнот з чорновими записами; грошові кошти у паперових конвертах загальною кількістю 200 доларів США та 24000 грн у шести конвертах.
В обґрунтування вказаної скарги представник власника майна посилається на те, що 09.07.2025 старший слідчий СВ Дніпровського РУП №2 ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42024042010000223 від 15.10.2024 за ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 04.07.2025 у справі №202/6496/25, провів обшук квартири АДРЕСА_1 . Метою було відшукання чорнових записів, мобільних телефонів, сім-карток, банківських карток, коштів неправомірної вигоди, медичної документації та електронних носіїв. Квартира належить ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , які там проживають. Під час обшуку вилучено: 6000 доларів США, 95 000 грн та 20 000 євро. Того ж дня ОСОБА_4 подала письмові зауваження, зазначивши, що 20 000 євро належать її брату ОСОБА_7 , який є співвласником квартири. Гроші отримані ним як батьком загиблого військовослужбовця ЗСУ, що підтверджується банківськими квитанціями. Інші вилучені кошти - її особисті заощадження з офіційної зарплати та кошти на утримання дитини.
Того ж дня 09.07.2025 слідчим ОСОБА_8 проведено обшук у приміщенні університетської лікарні ДДМУ. У службовому кабінеті лікаря ОСОБА_9 ОСОБА_4 добровільно передала два власні мобільні телефони. Також вилучено блокнот і грошові кошти: 200 доларів США та 24 000 грн у конвертах. У зауваженнях вона зазначила, що це її особисті кошти, які не мають стосунку до кримінального провадження. ОСОБА_4 станом на місяць і десять днів після обшуку не має процесуального статусу, підозру їй не повідомлено. Підозри оголошені лише чотирьом особам: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Фабула злочину стосується неправомірної вигоди в доларах США, тоді як вилучені в неї гривні та євро не є предметом злочину.
20 000 євро належать ОСОБА_7 з 2023 року як батьку загиблого військовослужбовця, що підтверджується документально. Інші вилучені суми (6000 доларів, 95 000 грн, 200 доларів, 24 000 грн) мають законне походження, підтверджене деклараціями та банківськими виписками. У деклараціях ОСОБА_4 за 2023-2024 роки задекларовані валютні заощадження, офіційна зарплата та виплати на дитину. Вилучені кошти не ідентифіковані як предмет злочину: у протоколах немає серій і номерів купюр, гривні та євро не є предметом неправомірної вигоди, передбаченої ухвалою слідчого судді. Жодних ознак речових доказів за ст. 98 КПК України вилучені речі не мають: не є предметом чи знаряддям злочину, не містять слідів, не пов'язані з підозрюваними особами. Згідно зі ст. 236 КПК України вилучені кошти є тимчасово вилученим майном, оскільки ухвала надавала дозвіл лише на вилучення коштів, отриманих як неправомірна вигода. Прокурор не припинив тимчасове вилучення постановою, клопотання про арешт майна не подано, а майно не повернуто негайно, як того вимагає ст. 169 КПК. Таким чином, неповернення тимчасово вилученого майна - 6000 доларів США, 95 000 грн, 20 000 євро, 200 доларів США, 24 000 грн, блокнота та двох мобільних телефонів - є незаконною бездіяльністю слідчого та прокурора. Така бездіяльність порушує права ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , які не є підозрюваними і є законними власниками вилучених коштів. Оскільки бездіяльність триває - майно досі не повернуто - десятиденний строк на оскарження, передбачений ст. 304 КПК України, не пропущений. Відповідно до ст. 24, 303 КПК України ОСОБА_4 та ОСОБА_7 як особи, чиї права обмежено вилученням майна, мають право оскаржувати неповернення тимчасово вилученого майна. Враховуючи відсутність арешту майна, відсутність підстав для подальшого його утримання та невиконання слідчим і прокурором вимог ст. 169, 171, 236 КПК України, майно повинно бути негайно повернуте ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
В судове засідання представник власника майна в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляду клопотання за його відсутністю, в заяві вказав, що вимоги клопотання підтримує.
Прокурор ОСОБА_13 до суду надав заяву про розгляд скарги за його відсутності, в заяві вказав, що просить відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 від ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 від 04.07.2025 у справі № 202/6496/25 (провадження № 1-кс/202/4995/2025), було задоволено клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_14 , проведено обшук квартири АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення чорнових записів, мобільних телефонів, сім-карток, за допомогою яких зв'язались співучасники злочину, банківських платіжних карток, грошових коштів, отриманих в якості неправомірної вигоди, грошових коштів у готівковій та електронній формах, отриманих в результаті здійснення незаконної діяльності; медичної документації (медичні картки, виписні епікризи, виписки, направлення, журнали відвідувань, інші медичні документи щодо ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ), персональних комп'ютерних систем та їх частин (комп'ютерів, ноутбуків, планшетів); мобільних терміналів (мобільних телефонів) систем зв'язку; сім-карток; електронних носіїв інформації.
Відповідно до протоколу обшуку, проведеного 09.07.2025, в указаній квартирі вилучено грошові кошти: долари США (59 купюр номіналом 100 доларів США, 2 купюри номіналом 50 доларів США), всього 6000 доларів США; - гривні (36 купюр номіналом 1000 грн, 114 купюр номіналом 500 грн, 10 купюр номіналом 200 грн), всього 95000 гривень; - євро (400 купюр номіналом 50 євро), всього 20000 євро.
Суд, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, встановив, що грошові кошти, вилучені під час проведення обшуку, є особистими заощадженнями ОСОБА_4 . Факт належності цих коштів заявниці підтверджується поданими нею деклараціями про доходи та майновий стан, довідками про отримані доходи, а також іншими фінансовими документами, що узгоджуються між собою та містять відомості про законне походження грошових коштів.
Будь-яких доказів, які б свідчили про протиправне походження вилучених коштів, їх зв'язок із предметом інкримінованого кримінального правопорушення чи про існування підстав вважати ці кошти неправомірною вигодою або доходом, одержаним унаслідок злочину, стороною обвинувачення до суду не подано. Так само відсутні дані про наявність у вилучених купюр індивідуальних ознак, що дозволяли б ідентифікувати їх як предмет злочину.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вилучені під час обшуку грошові кошти не відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, а відтак відсутні правові підстави для подальшого їх утримання органом досудового розслідування.
Разом із тим, суд звертає увагу, що стороною обвинувачення не доведено доказового значення вилучених речей, а саме: блокнота з чорновими записами, двох мобільних телефонів, які були вилучені слідчим 09.07.2025 у квартирі та за місцем роботи ОСОБА_4 . Вказані речі не відповідають критеріям речових доказів, визначених у ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки: не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України; не зберегли на собі слідів вчинення злочину; не містять відомостей, які могли б бути використані органом досудового розслідування для встановлення факту чи будь-яких обставин, що мають значення для кримінального провадження № 42024042010000223 від 15.10.2024; не є предметом кримінально протиправних дій у межах зазначеного провадження; не набуті кримінально протиправним шляхом, чи такими, що отримані юридичною або фізичною особою внаслідок учинення кримінального правопорушення. Судом також установлено, що сторона обвинувачення не подала жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування будь-якого зв'язку між вилученими речами і особами, яким повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні. Не надано також доказів, що вилучені телефони або блокнот містять інформацію, яка має значення для розслідування, попри те, що орган досудового розслідування протягом значного часу мав безперешкодний доступ до зазначених пристроїв і міг здійснити їх огляд. За таких обставин суд доходить висновку, що сторона обвинувачення не довела належності вилучених речей до предмета доказування у кримінальному провадженні, а відтак вони не можуть визнаватися речовими доказами, що виключає правові підстави для подальшого їх утримання органом досудового розслідування.
Водночас, у рамках кримінального провадження №4202404201000022, внесеного в ЄРДР 15.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, і на теперішній час, через місяць та десять днів досудового розслідування пані ОСОБА_4 не має жодного процесуального статусу, їй не повідомлялося про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, або іншого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим вона не набула процесуального статусу підозрюваної.
Крім того, прокурор у судовому засідання також не підтвердив належними доказами, що грошові кошти відповідають індивідуальним ознакам, які вказані в ухвалі про проведення обшуку, що не дає підстав вважати, що дозвіл на їх вилучення наданий прямо в ухвалі слідчого судді про проведення обшуку. Арешт на вилучене майно не накладений.
Частиною 5 статті 171 КПК України встановлено строки подання клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна, яке повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. Проте арешт на вказані грошові кошти не накладався.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був вилучений стороною кримінального провадження, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За наявних фактичних обставин та на підставі матеріалів судового провадження, судом встановлено, що грошові кошти, мобільні телефони та блокнот, вилучені під час проведення обшуку за адресою: квартира АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_4 .. При цьому органом досудового розслідування не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для подальшого обмеження конституційного права власника на володіння, користування та розпорядження зазначеним майном. Водночас, у передбачений законодавством строк відповідне клопотання про накладення арешту на майно до суду не подавалося. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість задоволення поданої скарги, оскільки подальше утримання вилученого майна без належного правового обґрунтування є необґрунтованим та таким, що порушує майнові права власника, в зв'язку з чим скарга підлягає частковому задоволенню.
Що стосується вимог про визнання незаконною постанови про закриття кримінального провадження, то слідчий суддя виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Отже, до повноважень слідчого судді не відносить винесення ухвал про визнання незаконною бездіяльність слідчого. Тому в цій частині скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 303, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених у кримінальному провадженні № 42024042010000223 від 15.10.2024 слідчого СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровської області та прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра повернути володільцю ОСОБА_4 тимчасово вилучене 09.07.2025 під час обшуку квартири АДРЕСА_1 майно, а саме: грошові кошти 6000 доларів США та 95000 гривень, та тимчасово вилучене 09.07.2025 під час обшуку у приміщенні відокремленого структурного підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Дніпровського державного медичного університету за адресою: АДРЕСА_2 , майно,а саме: мобільний телефон VIVO сірого кольору в чохлі прозорого кольорі IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картками НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; мобільний телефон Samsung темно-сірого кольору у чохлі сірого кольору IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 з номером сім-карти НОМЕР_7 ; блокнот з чорновими записами; грошові кошти у паперових конвертах загальною кількістю 200 доларів США та 24000 грн у шести конвертах.
У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1