Справа № 932/1874/24
Провадження № 2-зз/932/14/24
15 липня 2024 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., за участі секретаря судового засідання Мотуз Я.А., розглянувши в залі суду в м. Дніпро заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ільїна Олександра Миколайовича про скасування заходів забезпечення позову,
До суду звернувся представник ОСОБА_1 - адвоката Ільїна О.М. із заявою про скасування заходів забезпечення позову.
В обґрунтування заяви зазначено, що у провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала на розгляді цивільна справа № 2-2340/01 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2001 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт, зокрема, на 1/2 частину - житлового будинку АДРЕСА_1 (нині м. Дніпро), право власності на який зареєстровано за дружиною відповідача ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 24.10.1981 року за реєстром №2-7882 (дублікат договору додаю). Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.07.2001 року позовну заяву ОСОБА_2 по ОСОБА_3 про стягнення боргу - задоволено. Зазначене рішення суду відповідачем ОСОБА_3 виконано добровільно, шляхом повернення боргу, у зв'язку із чим рішення до виконання не пред'являлося. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Заявниця ОСОБА_1 є донькою та єдиною спадкоємицею після смерті відповідача у справі ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_4 , яка є власницею арештованого майна, на підтвердження зазначеного надано довідки про прийняття спадщини. Отже на даний час, арешт накладений ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ще у 2001 році - не скасовано. Однак, зазначені заходи забезпечення позову суперечать інтересам заявниці, оскільки перешкоджають їй в отриманні свідоцтва про право на спадщину, а отже і в подальшому вільному володінні та розпорядженні належним їй майном.
З урахуванням вищезазначеного просить суд заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2001 року по цивільній справі № 2-2340/01, у вигляді накладення арешту на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 (нині м. Дніпро) скасувати.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Рись Н.Ю. через канцелярію суду надійшла заява в якій вона просив розглянути заяву про скасування заходів забезпечення позову за її відсутності та задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином, однак про причини неявки суд не повідомили та не надали клопотань про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування за допомогою звукозаписувального запису не здійснювалось.
Дослідивши подану заяву, перевіривши матеріали справи та з'ясувавши наявність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного.
Забезпечення позову за своєю суттю є тимчасовим обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Питання, пов'язані із забезпеченням позову, зміною виду чи їх скасуванням вирішуються у порядку, передбаченому ЦПК України, і не можуть бути предметом розгляду в іншому провадженні.
Водночас за приписами частини першої статті 158 ЦПК України із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно) може звернутися виключно учасник справи.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 727/3071/23.
ОСОБА_1 не є учасником справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, на забезпечення якого вжито заходи забезпечення позову.
З огляду на викладене, з урахуванням положень частини першої статті 158 ЦПК України, ОСОБА_1 позбавлена можливості звертатися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.
Оскільки ОСОБА_1 не має права на подання до суду заяви про скасування заходів забезпечення позову, то така заява не може предметом судового розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись ст. 158 ЦПК України, суддя, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ільїна Олександра Миколайовича про скасування заходів забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ