Справа № 199/11685/25
(2/199/5540/25)
Іменем України
09.12.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 25550,81 грн., витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн. та 2422,40 грн. судового збору.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 09.09.2020 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0215/980/1525834/20.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України. Внаслідок чого, 24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу № 24/03/23, згідно якого первісний кредитор - АТ «ОТП БАНК» відступив на користь нового кредитора - ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» права вимоги за Кредитним договором № 0215/980/1525834/20 від 09.09.2020 року, продукт (BANK CARD), укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ») є обґрунтованою та документально підтвердженою, та становить 25550,81 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту 15000 грн.; заборгованість по відсотках 10550,81 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 01 вересня 2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.
Судом по справі встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що 09.09.2020 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0215/980/1525834/20.
Даний договір є змішаним, який містить елементи різних договорів. Згідно з розділом 1 договору позичальнику надано кредит. Розділ 2 договору містить Заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 0215/980/1525834/20 від 27.08.2020 року, у якій заявник просить відкрити поточний картковий рахунок № НОМЕР_1 та отримати електронний платіжний засіб.
Відповідно до Заяви-Анкети визначено умови обслуговування Кредитної лінії. Зокрема, за користування Кредитом Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифами Банку та інформаційним листком, який є невід'ємною частиною та додатком до Договору. На дату укладення Заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць, розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01 % річних.
Заява-анкета є невід'ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) та Правил користування карткою, Інформаційного листка, Тарифів Банку/Тарифного пакету приватного банківського обслуговування, які розміщені на Офіційному сайті Банку (у розділі «Приватним клієнтам»/«Дебетні та кредитні картки»). Шляхом підписання Заяви-анкети Клієнт підтверджує, що: 1) Банк надав Клієнту в письмовій формі та в повному об'ємі інформацію передбачену Законодавством, що захищає права споживачів; 2) з Договором, Правилами, Інформаційним листком, Тарифами Банку, Тарифним пакетом приватного банківського обслуговування, що розміщені на Офіційному-сайті Банку, ознайомлений і згодний, а також зобов'язується їх належно та неухильно виконувати; 3) отримав свій примірник Заяви-анкети, Інформаційний листок та іншу документацію, на розсуд Банку, яка необхідна Клієнту для користування банківськими послугами; 4) надає Банку згоду: на здійснення договірного списання та розкриття банківської таємниці у порядку, визначеного Договором та Правилами; на відступлення права вимоги за Договором третій особі; на доступ Банку до відомостей, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та які стосуються Клієнта; 5) відмовляється від доставки суми пенсій та грошової допомоги додому та погоджується отримувати суми пенсій та грошової допомоги безпосередньо за допомогою Картки, відповідно до умов Договору та Правил.
Заяву-анкету відповідач підписав власноручним підписом.
09.09.2020 року ОСОБА_1 підписаний Паспорту споживчого кредиту відповідно із якого вбачається, що позичальнику надано кредит безготівково, шляхом встановлення кредитної лінії на поточний (картковий рахунок) споживача, у строк визначений кредитним договором, а саме: 36 місяців (з правом пролонгації) по продукту: MS Gold, Кредитна картка «Мані на кармані легка».
Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_2 UAH за період із 10.09.2020 по 14.03.2023 ОСОБА_1 користувався кредитними коштами.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Кредитор свої зобов'язання відповідно до договору про надання споживчого кредиту виконав у повному обсязі. В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, у зв'язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.
Згідно із розрахунком заборгованості за договором № 0215/980/1525834/20 від 09.09.2020 по картковому рахунку № НОМЕР_2 UAH, виконаним АТ «ОТП Банк» заборгованість відповідача станом на 14.03.2023 складає 25550,81 грн.
24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено Договір факторингу № 24/03/23. Згідно з підпунктами 1.1.-1.3. договору, Клієнт (Первісний Кредитор) передає, а Фактор (Новий Кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованості. Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату відповідно до умов Договору. За цим Договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов'язань за Кредитними Договорами.
Відповідно до витягу з додатку № 1 до Договору факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023, ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 0215/980/1525834/20 від 09.09.2020 у загальному розмірі 25550,81 грн.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Отже до позивача ТОВ «Брайт Інвестмент» на підставі Договору факторингу, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» 24.03.2023 № 24/03/23 перейшло право грошової вимоги до відповідача, за кредитним договором № 0215/980/1525834/20 від 09.09.2020 на суму 25550,81 грн, що складається із заборгованість по тілу кредиту 15000 грн.; заборгованість по відсотках 10550,81 грн.
Таким чином, оскільки відповідач не виконав умов кредитного договору, добровільно та в визначені строки не сплатив визначені договором платежі, а позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором факторингу, позовні вимоги слід задовольнити стягнувши з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в розмірі 25550,81 грн.
При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Позивачем, у наданій до суду заяві, до початку розгляду справи заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належить надання професійної правничої допомоги.
Згідно з ч.2ст.137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, витрати на правничу допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.
Відповідно дост.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч.3ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8ст.141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Разом з цим, керуючись критеріями, визначеними у пунктах 1 та 2 частини 3статті 141 ЦПК України, суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 у справі № 905/1795/18).
Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, та з урахуванням ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги №43115064 від 01.07.2025; додаткову угоду № 0215/980/1525934/20 від 01.07.2025 року до договору про надання правничої допомоги №43115064 від 01.07.2025; детальний опис робіт, платіжну інструкцію № 1208.
Разом з тим, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що сума заявлених витрат на правову допомогу є непропорційною щодо ціни позову, а тому підлягає зменшенню до 2000 гривень.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 526, 625, 629, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 76-82, 89, 95, 133, 141, 258 - 259, 263 - 265, 273, 274, 280 - 282, 352, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, ЄДРПОУ 43115064) заборгованість за кредитним договором №0215/980/1525834/20 від 09.09.2020 року в розмірі 25550,81 грн, що складається із заборгованість по тілу кредиту 15000 грн.; заборгованість по відсотках 10550,81 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2000,00 грн., а всього 29973 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три) гривні 21 копійок.
В іншій частині вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко