04 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/18382/23
Провадження № 22-ц/820/2296/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
секретар: Плінська І.П.,
за участю представника апелянта - адвоката Рохова О.В., ОСОБА_1
та її представника-адвоката Кармаліти Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2025 року (суддя Колієв С.А.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,
У липні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна.
Позовну заяву мотивовано тим, що йому та відповідачці на праві спільної часткової власності належить домоволодіння АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння складається із житлового будинку загальною площею 276,6 кв.м, житловою площею 136,6 кв.м, а також господарських споруд: літньої кухні літ. «Б», підвал літ. «б», гаража літ. «В», хліва літ. «Ж», підвалу літ. «ж» та вбиральні літ «З».
Вказаний житловий будинок та належні до нього господарські будівлі розташовані на земельній ділянці площею 0,0932 га з кадастровим номером 6810100000:23:004:0423, яка передана йому та відповідачці у спільну сумісну власність на підставі рішення п'ятдесят другої сесії Хмельницької міської ради №25 від 26.08.2015.
Належна йому частка у вказаному домоволодінні складається із: 60/100 часток житлового будинку, загальною площею 166,6 кв.м., житлова площа 82,9 кв.м., а також господарських будівель: літньої кухні літ. «Б» площею 61,1 кв.м., підвалу літ. «б» площею 21,8 кв.м., вбиральні літ. «з» площею 1,8 кв.м., гаража літ. «В» площею 21,2 кв.м, хліва літ. «Ж» площею 25,0 кв.м. та підвалу літ. «ж» площею 12,8 кв.м.
Інша частина житлового будинку у розмірі 40/100 часток належить відповідачці ОСОБА_1 . Вказану частку у праві власності на житловий будинок вона набула на підставі договору дарування, який укладений 22.12.1995 між позивачем та ОСОБА_1 та посвідчений нотаріально.
Після укладення договору дарування усі господарські споруди та будівлі приналежні до вказаного домоволодіння залишилися саме у його власності та відповідачці не дарувалися.
Необхідність такого поділу зокрема обумовлена тим, що між ним та відповідачкою виникають постійні конфлікти з приводу користування таким спільним майном. Зокрема відповідачка самовільно огородила частину господарських будівель парканом та перешкоджає йому у доступі до вказаних споруд.
З урахуванням зазначеного просив суд поділити між ним та ОСОБА_1 домоволодіння АДРЕСА_1 , виділивши йому із спільної часткової власності у окремий об'єкт нерухомого майна у власність 60/100 частин вказаного домоволодіння, а саме: 1-1 коридор площею 5,7 кв.м., 1-2 коридор площею 1,9 кв.м.; 1-3 туалет площею 1,0 кв.м.; 1-4 коридор площею 9,6 кв.м.; 1-5 кухню площею 6,7 кв.м.; 1-6 житлову кімнату площею 19,3 кв.м.; 1-7 житлову кімнату площею 15,6 кв.м.; 1-8 ванну кімнату площею 6 кв.м.; 1-9 коридор площею 6,8 кв.м.; 1-10 коридор площею 1,8 кв.м.; 1-11 туалет площею 1,3 кв.м.; 1-12 коридор площею 11,1 кв.м.; 1-13 житлову кімнату площею 5,8 кв.м.; 1-14 житлову кімнату 21,00 кв.м.; 1-15 житлову кімнату площею 21,20 кв.м.; 1-16 господарське приміщення площею 4,40 кв.м.; 1-17 сходову площею 2,5 кв.м.; 1-18 гараж площею 10,6 кв.м.; 1-19 топочну площею 14,3 кв.м., а також господарські будівлі: літню кухню літ. «Б» площею 61,1 кв.м.; підвал літ «б» площею 21,8 кв.м.; вбиральню літ. «З» площею 1,8 кв.м.; гараж літ. «В» площею 21,2 кв.м.; хлів літ. «Ж» площею 25,0 кв.м.; підвал літ. «ж» площею 12,8 кв.м., припинивши право спільної часткової власності його та ОСОБА_1 на зазначені житлові і нежитлові приміщення.
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про поділ спільного майна. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що їй на праві власності належить 40/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 . Інші 60/100 часток вказаного домоволодіння належать на праві власності відповідачу ОСОБА_2 . Вказане домоволодіння складається із житлового будинку загальною площею 276,6 кв.м, а також приналежних до нього господарських будівель і споруд: літньої кухні літ. «Б», підвалу літ. «б», гаражу літ. «В», хліва літ. «Ж», підвалу літ. «ж» та вбиральні літ. «З».
В користуванні ОСОБА_2 перебуває частина житлового будинку загальною площею 166,6 кв.м. та господарські будівлі: літня кухні літ. «Б» площею 61,1 кв.м., підвал літ. «б» площею 21,8 кв.м. та вбиральня літ. «З» площею 1,8 кв.м. У її фактичному користуванні знаходиться частина житлового будинку площею 110,00 кв.м. та господарські будівлі: гараж літ. «В» площею 21,2, кв.м., хлів літ. «Ж», площею 25,0 кв.м., підвал літ. «ж» площею 12,8 кв.м.
Ще з 2000 років позивачка та відповідач проживають у вищевказаному будинку із таким же розподілом часток, і в такому самому складі приміщень, територія подвір'я чітко визначена і розподілена між власниками. Частки у житловому будинку, якими вона та ОСОБА_2 користуються фактично відокремлені, мають окремі особові рахунки, незалежну систему опалення. Також відокремлені і їх подвір'я на яких розташовані відповідні господарські будівлі, якими вони користуються.
З урахуванням зазначеного просила суд виділити в натурі ОСОБА_2 60/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається із частини будинку загальною площею 166,6 кв.м. та господарські будівлі: літня кухня «Б» площею 61,1 кв.м.; підвалу літ «б» площею 21,8 кв.м. та вбиральні літ «З» площею 1,8 кв.м., що в загальному становить площу допоміжних будівель 84,7 кв.м.; а їй - 40/100 частки будинковолодіння АДРЕСА_1 , яка складається з частини будинку площею 110,0 кв.м. та господарських споруд: гаража літ «В» площею 21,2 кв.м.; хліва літ. «Ж» площею 25,0 кв.м., підвалу літ. «ж» пл. 12,8 кв.м., що в загальному становить площу допоміжних будівель 59,0 кв.м.
Земельну ділянку з кадастровим номером №6810100000:23:004:0423, загальною площею 0,0932 га, поділити відповідно до часток та розташування будівель на ній.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.
Здійснено поділ в натурі домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та виділено:
ОСОБА_2 із житлового будинку літ «А-2»: коридор 1-1, площею 5,7 кв.м; коридор 1-2, площею 1,9 кв.м; туалет 1-3, площею 1,0 кв.м; коридор 1-4, площею 9,6 кв.м; кухню 1-5, площею 6,7 кв.м; житлову кімнату 1-6, площею 19,3 кв.м; житлову кімнату 1-7, площею 15,6 кв.м; ванну кімнату 1-8, площею 6,0 кв.м.; коридор 1-9, площею 6,8 кв.м; коридор 1-10, площею 1,8 кв.м; туалет 1-11, площею 1,3 кв.м; коридор 1-12, площею 11,1 кв.м; житлову кімнату 1-13, площею 5,8 кв.м; житлову кімнату 1-14, площею 21,0 кв.м; житлову кімнату 1-15, площею 21,2 кв.м; господарське приміщення 1-16 площею 4,4 кв.м; сходову 1-17, площею 2,5 кв.м; гараж 1-18, площею 10,6 кв.м; котельню (топочну) 1-19, площею 14,3 кв.м, а всього по будинку загальною площею 166,6 кв.м та житловою площею 82,9 кв.м; а також цегляну літню кухню літ «Б», кам'яний підвал літ. «б» та цегляну вбиральню літ «З»;
ОСОБА_1 із житлового будинку літ «А-2»: коридор 2-1, площею 7,1 кв.м; кухню 2-2, площею 9,1 кв.м; комору (кладова) 2-3, площею 3,3 кв.м; житлову кімнату 2-4, площею 15,6 кв.м; коридор 2-5, площею 3,9 кв.м; коридор 2-6, площею 8,0 кв.м; житлову кімнату 2-7, площею 18,2 кв.м; коридор 2-8, площею 2,9 кв.м; житлову кімнату 2-9, площею 19,9 кв.м; коридор 2-10, площею 22,0 кв.м; а всього по будинку загальною площею 110,0 кв.м та житловою площею 53,7 кв.м, а також цегляний гараж літ «В», цегляний хлів літ. «Ж», кам'яний підвал літ. «ж».
Здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:23:004:0423 площею 0,0932 га для будівництва та обслуговування житлового будинку згідно першого варіанту поділу цієї земельної ділянки визначеному у судовій експертизі №1129/024 від 01.10.2024 року виділивши в натурі:
ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 0,0554 га із загальної площі земельної ділянки 0,0932 га з кадастровим номером 6810100000:23:004:0423 у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 2-14-15-16-17-10-9-8-7-6-18-19-20-21-22-5-4-3-2 (блакитний колір, план схема та каталог координат поворотних точок земельної ділянки Додаток №6а до висновку експерта №1129/024 від 01.10.2024 року);
ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 0,0370 га із загальної площі земельної ділянки 0,0932 га з кадастровим номером 6810100000:23:004:0423 у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-1 (зелений колір, план схема та каталог координат поворотних точок земельної ділянки Додаток №6а до висновку експерта №1129/024 від 01.10.2024 року), залишено у спільній власності співвласникам частину земельної ділянки площею 0,0008 га (в межах поворотних точок 5-22-21-20-19-18-6-5) із загальної площі земельної ділянки 0,0932 кв.м з кадастровим номером 6810100000:23:004:0423 (жовтий колір) (план схема та каталог координат поворотних точок земельної ділянки Додаток №6а до висновку експерта №1129/024 від 01.10.2024 року);
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за збільшення частки у домоволодінні, що виділяється в натурі у розмірі 48 069,00 гривень.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони у справі є співвласниками домоволодіння (житлового будинку та приналежних до нього господарських будівель і споруд), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 у частках 60/100 - ОСОБА_2 та 40/100 - ОСОБА_1 а також земельної ділянки, яка виділена для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку. Враховуючи фактично встановлений порядок користування спірним майном, суд вважав за можливим поділити між сторонами спільне майно в натурі згідно з запропонованим за висновком експертизи першим варіантом поділу житлового будинку та господарських споруд, який розташований по АДРЕСА_1 , також згідно запропонованого першого варіанту поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:23:004:0423 площею 0,0932 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. Такий варіант поділу спільного майна, на переконання суду буде відповідати найкращим інтересам сторін спору, є найбільш наближеним до ідеальних часток кожного із співвласників будинку відповідає встановленому фактичному порядку користування спірними об'єктами нерухомого майна та забезпечить можливість експлуатації частин будинку та приналежних до нього господарських будівель після його поділу як окремих об'єктів нерухомості.
Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності на спірне майно, суд зазначив, що відповідно до приписів ст.367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється в силу прямого припису закону і окремої позовної вимоги не потребує.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача ОСОБА_2 , про те, що він дарував ОСОБА_1 лише 2/5 частини будинку, без надвірних будівель прямо суперечить нормам матеріального права. Укладаючи договір дарування, яким позивач ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 2/5 частки житлового будинку, остання набула у власність не лише відповідну частину житлового будинку, а і приналежні до нього господарські споруди та будівлі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позов повністю, виділивши йому із спільної часткової власності у окремий об'єкт нерухомого майна 60/100 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , загальною площею 166,6 кв.м, житловою площею 82,9 кв.м, до якого входять : 1-1 коридор, площею 5.7 кв.м.; 1-2 коридор площею 1.9 кв.м.; 1-3 туалет площею 1,0 кв.м.; 1-4 коридор площею 9.6 кв.м.; 1-5 кухня площею 6.7 кв.м.; 1-6 житлова кімната площею 19,3 кв.м.; 1-7 житлова кімната площею 15,6 кв.м.; 1-8 ванна кімната площею 6 кв.м.; 1-9 коридор площею 6.8 кв.м.; 1-10 коридор площею 1,8 кв.м.; 1-11 туалет площею 1.3 кв.м.; 1-12 коридор площею 11.1 кв.м.; 1-13 житлова площею 5,8 кв.м.; 1-14 житлова площею 21.00 кв.м.; 1-15 житлова площею 21.20 кв.м, 1-16 господарське приміщення площею 4,40 кв.м.; 1-17 сходова площею 2,5 кв.м.; 1-18 гараж площею 10,6 кв.м.; 1-19 топочна площею 143 кв.м., А також господарські будівлі : літня кухня - літ.«Б» площею 61,1 кв.м.; підвал ліг. «б» площею 21,8 кв.м.; гараж літ «В» площею 21,2 кв.м.; хлів літ.«Ж» площею 25,0 кв.м.; підвал літ. «ж» площею 12,8 кв.м. із спільного нерухомого майна
Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити частково, виділивши їй в натурі із спільного майна 40/100 часток житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .
Розподіл земельної ділянки провести після проведення Додаткової судової будівельно - технічної експертизи та виділити ОСОБА_2 частину спільної земельної ділянки, на якій розташовані нежитлові господарські будівлі : літня кухня - літ.«Б» площею 61,1 кв.м.; підвал літ. «б» площею 21,8 кв.м.; гараж літ «В» площею 21,2 кв.м.; хлів літ.«Ж» площею 25,0 кв.м.; підвал літ. «ж» площею 12,8 кв.м.
Апеляційна скарга мотивована тим, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і суперечать чинним на день укладення договору дарування 22.12.1995р. нормам ЦК УРСР ( 1963р.) та положенням ст.331, ст.381 ЦК України 2/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , або 40/100 його часток, перебуває у власності ОСОБА_1 , на підставі Договору дарування, укладеного та нотаріально посвідченого 22.12.1995р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відповідно до вказаного договору дарування власник зазначеного домоволодіння ОСОБА_2 подарував своїй сестрі ОСОБА_1 2/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 у вигляді окремих приміщень даного будинку, які зазначені у тексті вказаного договору. Після укладення даного договору дарування - усі інші приміщення зазначеного житлового будинку, а також господарські будівлі і споруди, наявні у даному домоволодінні, залишились у власності позивача ОСОБА_2 , оскільки відповідачу не відчужувалися. Наведена обставина доводиться наявними у матеріалах справи доказами, а саме : Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.05.2023р., довідкою Хмельницького БТІ від 28.08.2023р. № 126/01-18, а також змістом договору дарування від 22.12.1995р.
Також вважає безпідставним застосування судом першої інстанції у справі першого варіанту поділу житлового будинку та господарських споруд, який містить завідомі відхилення від рівності часток в сторону збільшення вартості частки домоволодіння, що виділяється в натурі ОСОБА_1 , на 48069,0 гривень, позивач просив суд застосувати 3-й варіант (із наявних у висновку експерта) розподілу земельної ділянки, який є більш наближеним законного розподілу господарських будівель між сторонами і пропонує передати в натурі ОСОБА_2 2 господарські нежитлові приміщення «Б» та «Ж». В той же час, судом першої інстанції така пропозиція первісного позивача була відхилена і йому безпідставно було виділено в натурі лише одне господарське приміщення «Б», та ще й на 48069,0 грн. меншої від ідеальної частки вартості.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не погоджується із доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та такими що не підлягають до задоволення, просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до договору дарування від 22.12.1995 року в п. 1 зазначено що саме розташовано на земельній ділянці. Також, цей факт зафіксований і у технічному паспорті складеному в тому ж 1995 році. Також в п.1 договору вказано, що «Цей/ця 2/5 частини житлового будинку належить дарителю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок виданого Хмельницькимжилуправлінням 03.10.1995 року на підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів №444 від 22.06.1995 р. та зареєстроване в Хмельницькому БТІ під №6573. Відповідно до цього свідоцтва ОСОБА_2 мав у своїй особистій власності зареєстрований житловий будинок, а не будинковолодіння (з надвірними будівлями) тому і відчужити у спосіб дарування він міг лише будинок, або його частину. У договорі дарування не могли зазначатись інші надвірні будівлі, оскільки про них не було і описано у свідоцтві на право власності на жилий будинок дарителя. В договорі дарування та при проведенні технічної інвентаризації лише описується наявність будівель та споруд, які розташовані на час вчинення правочину, вважає, що суд вірно застосував до спірних правовідносин ст. 381 ЦК України, яка містить норму, що описує поняття ОСОБА_3 , як об'єкт права власності. Суд вірно дійшов висновку, здійснивши поділ будинковолодіння за першим варіантом поділу, запропонованим експертом. Оскільки вказаний варіант є найбільш наближений до фактичного користування будинковолодінням між сторонами і у відсотковому відношенню існує найменший відступ від ідеальних часток, які належать сторонам.
В судовому засіданні представник апелянта адвокат Рохов О.В. підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити.
ОСОБА_1 та її представник адвокат Кармаліта Т.В. в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили їх відхилити.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок виданого виконавчим комітетом Хмельницької міської ради народних депутатів 03.10.1995 року на підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів №444 від 22.06.1995 р. цілий жилий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 .
22 грудня 1995 року ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 22.12.1995 року, посвідченого державним нотаріусом Шульгою Т.А. подарував ОСОБА_1 2/5 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
17 квітня 1996 року ОСОБА_1 зареєструвала в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації право приватної власності на 2/5 частки зазначеного житлового будинку.
Згідно витягу з рішення п'ятдесят другої сесії від 26.08.2015 №25 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам, внесення змін та втрати чинності» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,0932 га з кадастровим номером 6810100000:23:004:0423, яка передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель та розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 331535994 від 08.05.2023 року, 03 жовтня 2018 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №43332731 державним реєстратором Андрієвською М.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено запис № 28221082 про право власності ОСОБА_2 розмір його частки в домоволодінні по АДРЕСА_1 становить 60/100 частки.
На виконання ухвали суду від 13.02.2024 року про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, судовим експертом Власюком В.В. наданий висновок експерта №1129/024. Згідно наданих експертом висновком поділ житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями (літньою кухнею, гаражем, двома підвалами, хлівом, вбиральнею), який розташований по АДРЕСА_1 є технічно можливий та запропоновані варіанти поділу такого домоволодіння:
за першим варіантом:
- ОСОБА_2 виділити наступні приміщення житлового будинку літ «А-2»: 1-1 - коридор площею 5,7 кв.м; 1-2- коридор площею 1,9 кв.м; 1-3 - туалет площею 1,0 кв.м; 1-4 - коридор площею 9,6 кв.м; 1-5 - кухня площею 6,7 кв.м; 1-6 - житлова кімната площею 19,3 кв.м; 1-10 - коридор площею 1,8 кв.м; 1-11 - туалет площею 1,3 кв.м; 1-12- коридор площею 11,1 кв.м; 1-13 - житлова кімната площею 5,8 кв.м; 1-14 - житлова кімната площею 21,0 кв.м, 1-15 - житлова кімната 21,2 кв.м; 1-16 - господарське приміщення площею 4,4 кв.м; 1-17 - сходова площею 2,5 кв.м; 1-18 - гараж площею 10,6 кв.м; 1-19 - котельня (топочна) площею 14,3 кв.м, загальною площею 166,6 кв.м та житловою площею 82,9 кв.м. З господарських будівель: цегляна літня кухня літ «Б», кам'яний підвал літ. «б» та цегляна вбиральня літ. «З».
- ОСОБА_1 виділити наступні приміщення житлового будинку літ. «А-2»: 2-1 - коридор площею 7,1 кв.м; 2-2 - кухня площею 9,1 кв.м; 2-3 - комора (кладова) площею 3,3 кв.м; 2-4 - житлова кімната площею 15,6 кв.м; 2-5 - коридор площею 3,9 кв.м; 2-6 - коридор площею 8,0 кв.м; 2-7 - житлова кімната площею 18.2 кв.м; 2-8 - коридор площею 2,9 кв.м; 2-9 - житлова кімната площею 19,9 кв.м; 2-10 - коридор - площею 22,0 кв.м, загальною площею 110,00 кв.м та житловою площею 53,7 кв.м. З господарських будівель: цегляний гараж літ. «В», цегляний хлів літ. «Ж» та кам'яний підвал літ. «ж».
за другим варіантом:
- ОСОБА_2 виділити наступні приміщення житлового будинку літ «А-2»: 1-1 - коридор площею 5,7 кв.м; 1-2- коридор площею 1,9 кв.м; 1-3 - туалет площею 1,0 кв.м; 1-4 - коридор площею 9,6 кв.м; 1-5 - кухня площею 6,7 кв.м; 1-6 - житлова кімната площею 19,3 кв.м; 1-10 - коридор площею 1,8 кв.м; 1-11 - туалет площею 1,3 кв.м; 1-12- коридор площею 11,1 кв.м; 1-13 - житлова кімната площею 5,8 кв.м; 1-14 - житлова кімната площею 21,0 кв.м, 1-15 - житлова кімната 21,2 кв.м; 1-16 - господарське приміщення площею 4,4 кв.м; 1-17 - сходова площею 2,5 кв.м; 1-18 - гараж площею 10,6 кв.м; 1-19 - котельня (топочна) площею 14,3 кв.м, загальною площею 166,6 кв.м та житловою площею 82,9 кв.м. З господарських будівель: цегляна літня кухня літ «Б», кам'яний підвал літ. «б», цегляний хлів літ. «Ж», кам'яний підвал літ. «ж» та цегляна вбиральня літ. «З».
- ОСОБА_1 виділити наступні приміщення житлового будинку літ. «А-2»: 2-1 - коридор площею 7,1 кв.м; 2-2 - кухня площею 9,1 кв.м; 2-3 - комора (кладова) площею 3,3 кв.м; 2-4 - житлова кімната площею 15,6 кв.м; 2-5 - коридор площею 3,9 кв.м; 2-6 - коридор площею 8,0 кв.м; 2-7 - житлова кімната площею 18.2 кв.м; 2-8 - коридор площею 2,9 кв.м; 2-9 - житлова кімната площею 19,9 кв.м; 2-10 - коридор - площею 22,0 кв.м, загальною площею 110,00 кв.м та житловою площею 53,7 кв.м. З господарських будівель: цегляний гараж літ. «В».
Також запропоновані наступні варіанти поділу в натурі земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:23:004:0423 площею 0,0932 га для будівництва та обслуговування житлового будинку:
за першим варіантом:
- виділити ОСОБА_2 частину земельної ділянки, що має площу 0,0554 га (554 кв.м) у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками: 2-14-15-16-17-10-9-8-7-6-18-19-20-21-22-5-4-3-2;
- виділити ОСОБА_1 частину земельної ділянки, що має площу 0,0370 га (370 кв.м) ц формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-1;
Залишити у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 частину земельної ділянки, що має площу 0,0008 га (8 кв.м) у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 5-22-21-20-19-18-6-5.
за другим варіантом:
- виділити ОСОБА_2 частину земельної ділянки, що має площу 0,0554 га (554 кв.м) у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками: 2-15-16-17-18-11-10-9-8-7-19-20-21-22-23-6-5-4-3-2;
- виділити ОСОБА_1 частину земельної ділянки, що має площу 0,0370 га (370 кв.м) ц формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-1;
Залишити у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 частину земельної ділянки, що має площу 0,0008 га (8 кв.м) у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 6-23-22-21-20-19-7-6;
за третім варіантом:
- виділити ОСОБА_2 частину земельної ділянки, що має площу 0,0554 га (554 кв.м) у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками: 2-19-20-21-15-14-13-12-11-10-9-8-7-22-23-24-25-26-6-5-4-3-2;
- виділити ОСОБА_1 частину земельної ділянки, що має площу 0,0370 га (370 кв.м) ц формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16-17-18-1;
Залишити у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 частину земельної ділянки, що має площу 0,0008 га (8 кв.м) у формі неправильного багатокутника і обмежена поворотними точками 6-26-25-24-23-22-7-6.
Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи в дробовому вираженні.
Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України кожен зі співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи зі змісту статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
Згідно із частиною першою статті 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Відповідно до пункту «в» частини другої статті 89 ЗК України в спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку.
Частиною першою статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Відповідно до статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.
Згідно зі статтею 381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ці норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового врегулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Задовольняючи частково первісний позов та зустрічний позов, суд першої інстанції суд, виходив з того, що сторони не досягли взаємної згоди щодо поділу майна. Суд першої інстанції, дослідивши та надавши оцінку експертному висновку та іншим доказам у їх сукупності, проаналізувавши кожен із запропонованих варіантів поділу будинковолодіння та земельної ділянки, дійшов висновку про те, що за наслідками розгляду цієї справи можливо здійснити поділ майна, виділивши ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до їх часток житлового будинку та господарських будівель та земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:23:004:0423, відповідно до запропонованого варіанту № 1 (додаток 6а) висновку експертизи.
При цьому судом враховано, що цей варіант поділу є найбільш прийнятним з точки зору доцільності та найбільш оптимальним для обох сторін.
З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги щодо безпідставного застосування судом першої інстанції у справі першого варіанту поділу житлового будинку та господарських споруд, який містить завідомі відхилення від рівності часток в сторону збільшення вартості частки домоволодіння, що виділяється в натурі ОСОБА_1 , на 48069,0 гривень підлягають відхиленню.
Твердження ОСОБА_2 на неправильність поділу господарських та надвірних будівель, оскільки за договором дарування від 22.12.1995 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 тільки 2\5 частини житлового будинку, суд першої інстанції правильно спростував з посиланням на те, що таке право належить позивачці в силу закону, що було встановлено у справі №686/18480/21 постановою Хмельницького апеляційного суду від 27.12.2022 року.
Посилання апелянта на рішення державного реєстратора №43332731 від 03.10.2018 року, то воно теж не спростовує висновків суду, а тому підлягає відхиленню, оскільки вказаним рішення реєстратором за заявою ОСОБА_2 відкрито додатковий розділ, в саме додаткові відомості.
Даний розділ не містить інформації, що описані надвірні приміщення належать ОСОБА_2 на праві власності. Додаткові відомості містять інформацію, про те, що знаходиться на земельній ділянці і вони були внесені у вказаний реєстр лише за наявності заяви ОСОБА_2 та надання ним технічної документації на будинковолодіння.
У витягу з Державного реєстру речових права, який формувався за зверненням власника ОСОБА_1 в описі об'єкта те ж зазначається житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами.
У зв'язку з цим доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права є безпідставними та зводяться до помилкового тлумачення заявником правових норм.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 грудня 2025 року.
Судді: Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк