Справа № 601/2481/25Головуючий у 1-й інстанції Шульгач Н.М.
Провадження № 33/817/643/25 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
10 грудня 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
за участю ОСОБА_1 , адвоката Булави О.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Булави О.П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 17.11.2025 року,
Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 17.11.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.
Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 10.08.2025 року о 21 год. 46 хв. в м.Кременець по вул.Дубенська, 90, керував автомобілем марки «Москвич», д.н.з. НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, нечітке мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та проїхати до найближчого медичного закладу КНП «Кременецька опорна лікарня» відмовився, від керування ТЗ був відсторонений, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Булава О.П. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Кременецького районного суду від 17.11.2025 року у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилається на те, що постанова суду є необґрунтованою та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що працівниками поліції було порушено зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та не вказана причина зупинення транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки.
Вважає, що вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння.
Посилається на те, що з відеозапису вбачається, що після зупинення транспортного засобу працівник поліції не повідомив водія про те, що в останнього ним виявлено будь-які ознаки алкогольного сп'яніння.
Наголошує на тому, що працівник поліції візуально не оглядав зіниці ОСОБА_1 на предмет реагування таких на світло, а щодо нечіткого мовлення, то за своєю фізіологією апелянт має вади мовлення, заїкається, тому нечітка мова була пов'язана саме з проблемами мовлення, а не з вживанням алкогольних напоїв.
Зазначає, що ОСОБА_1 проходить військову службу і обіймає посаду водія-пожежного пожежної команди Кінологічного навчального центру і наявність водійського посвідчення є критично необхідною для виконання військового обов'язку апелянтом, також єдиним доходом ОСОБА_1 є дохід від виконання обов'язків водія-пожежного.
Вважає, що слід застосувати до правопорушника більш м'яке покарання, як це передбачено діючим Кримінальним кодексом України при призначенні більш м'якого покарання, використовуючи аналогію права.
Зазначає, що застосування стягнення у виді позбавлення спеціального права є явно несправедливим.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Булаву О.П., які підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення
серії ЕПР1 № 418899 від 10 серпня 2025 року, відповідно до якого поліцейським зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 10 серпня 2025 року о 22 год. 46 хв. в м.Кременець по вул.Дубенська, 90, автомобілем марки «Москвич», д.н.з. НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, нечітке мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та проїхати до найближчого медичного закладу КНП «Кременецька опорна лікарня» відмовився, від керування ТЗ був відсторонений, чим порушив п.2.5 ПДР.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.
З відеозапису нагрудної бодікамери №856871 вбачається, що під час несення служби 10 серпня 2025 року о 21 год. 46 хв. в м.Кременець вул. Дубенська, 90, було зупинено транспортний засіб марки «Москвич», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ..
З даних відеозапису вбачається, що на місці події, одразу після зупинки транспортного засобу поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що він керував т/з у комендантську годину, у нього не працювала лампа лівого габариту та він не надав для перевірки посвідчення водія відповідної категорії “В» та реєстраційний документ на т/з, чим порушив п.2.4.а ПДР - керування т/з особою, яка не пред'явила посвідчення водія, реєстраційного документа на т/з, а також поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних т/з, в зв'язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до відеозапису, в ході спілкування та перевірки документів у водія ОСОБА_1 було виявлені ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, різкий запах алкоголю із порожнини рота, не чітке мовлення. Працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора алкотест 6810 (повірка дійсна до 21.01.2026 року) та проїхати до найближчого медичного закладу КНП «Кременецька опорна лікарня», однак водій, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, надав відповідь, що він такий огляд проходити не буде. Від керування ТЗ був відсторонений.
У матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , відповідно до якого за результатом огляду у водія працівниками поліції виявлені ознаки сп'яніння, а саме: нестійка хода, різкий запах алкоголю із порожнини рота, не чітке мовлення та наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 серпня 2025 року.
Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп'яніння, його дії та ознаки сп'яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.
Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, відповідно до якої огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Необґрунтованими є посилання апелянта на те, що працівниками поліції було порушено зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та не вказана причина зупинення транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки, оскільки з відеозапису вбачається, що на місці події, одразу після зупинки транспортного засобу поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що він керував т/з у комендантську годину, у нього не працювала лампа лівого габариту та він не надав для перевірки посвідчення водія відповідної категорії “В» та реєстраційний документ на т/з, чим порушив п.2.4.а. ПДР - керування т/з особою, яка не пред'явила посвідчення водія, реєстраційного документа на т/з, а також поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних т/з, в зв'язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.
Слід зазначити, що незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки такий обов'язок прямо передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та не пов'язаний з причиною зупинки транспортного засобу.
За невиконання такого обов'язку, тобто відмову водія від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння, настає юридична відповідальність, передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не містить такого елементу, як “причина зупинки транспортного засобу». Об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення не містить у собі елементи іншого правопорушення, а тому кваліфікація діянь особи здійснюється самостійно від інших видів адміністративної відповідальності.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта, що вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння, оскільки відповідно до відеозапису під час спілкування з водієм поліцейський вказав на ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, різкий запах алкоголю із порожнини рота, не чітке мовлення, які йому були оголошені, у зв'язку із чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Алкотест 6810 або проїхати до найближчого медичного закладу. Останньому було роз' яснено відповідальність за відмову.
Безпідставним є посилається на те, що з відеозапису вбачається, що після зупинення транспортного засобу працівник поліції не повідомив водія про те, що в останнього виявлено будь-які ознаки алкогольного сп'яніння. Працівник поліції візуально не оглядав зіниці ОСОБА_1 на предмет реагування таких на світло, а щодо нечіткого мовлення, то за своєю фізіологією апелянт має вади мовлення, заїкається, тому нечітка мова була пов'язана саме з проблемами мовлення, а не з вживанням алкогольних напоїв, оскільки такі обставини ніяким чином не впливають на пропозицію щодо проходження огляну на стан алкогольного сп'яніння.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта, що ОСОБА_1 проходить військову службу і обіймає посаду водія-пожежного пожежної команди Кінологічного навчального центру і наявність водійського посвідчення є критично необхідною для виконання військового обов'язку апелянтом, також єдиним доходом ОСОБА_1 є дохід від виконання обов'язків водія-пожежного, оскільки такі обставини не спростовують в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Необґрунтованим є посилання, що слід застосувати до правопорушника більш м'яке покарання, як це передбачено діючим Кримінальним кодексом України при призначенні більш м'якого покарання, використовуючи аналогію права, оскільки вид стягнення суд призначив відповідно до вимог КУпАП.
Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Права та обов'язки ОСОБА_1 поліцейський роз'яснив, що стверджує відеозапис з камер поліцейських.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Булави О.П. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя