Провадження № 1-кп/734/489/25 Справа № 734/5047/25
іменем України
10 грудня 2025 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025270350000351 від 27.08.2025 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Любечанинів Козелецького району Чернігівської області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, із не повною середньою освітою, розлученого, зареєстрованого та
фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого за ч. 4 ст. 186 КК України,-
27 серпня 2025 року в ранкову пору доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 прийшов за місцем мешкання потерпілого - ОСОБА_6 , до житлового будинку АДРЕСА_1 , та попросив в останнього спиртні напої або грошові кошти на їх придбання на що ОСОБА_7 йому відмовив, після чого ОСОБА_5 залишив місце мешкання потерпілого.
В подальшому, того ж дня, приблизно о 14 год. 30 хв.
ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, через незамкнену хвіртку та двері будинку проник на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , зайшов до приміщення житлового будинку, в якому мешкає ОСОБА_7 , після чого пройшов до житлової кімнати будинку - приміщення кухні, де помітив ОСОБА_6 , який спав на ліжку відвернутим обличчям до стіни.
З цією метою ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, в умовах правового режиму воєнного стану, що введений Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 та продовжений по теперішній час по всій території України, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, а потерпілий - ОСОБА_7 відвернутий до стіни спить та його не бачить, підійшов до столу, який розташований біля дивану на якому відпочивав ОСОБА_7 , де із висувного ящику столу витягнув фарфорову шухлядку білого кольору, з якої таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав грошові кошти на загальну суму 690 грн (шістсот дев?яносто гривень 00 коп.).
Під час вчинення злочину, а саме таємного викрадення грошових коштів
ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , перебуваючи в одній кімнаті з останнім, почувши, як ОСОБА_5 перекладає речі в ящику столу, повернувся на звуки та помітив злочинні дії останнього та наказав припинити їх і повернути грошові кошти. Однак, ОСОБА_5 , побачивши, що його протиправні дії були помічені потерпілим та перестали бути таємними, реалізуючи раптово виниклий умисел на відкрите подальше викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, під час дії на території України воєнного стану, діючи умисно, відкрито, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, його наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, тримаючи в руках викрадені ним грошові кошти, вибіг з приміщення житлового будинку, після чого почав тікати з місця скоєння кримінального правопорушення. Вимоги ОСОБА_6 зупинитись та віддати належні грошові кошти ОСОБА_5 проігнорував, зник з місця скоєння злочину та в подальшому мав змогу розпорядитися викраденим на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 690 гривень 00 копійок.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, які вказані в обвинувальному акті, та показав, що 27.08.2025 пришов до знайомого ОСОБА_8 , якому запропонував скинутися грішми щоб похмелитися. Останній відмовився, тому він пішов. Повернувся через деякій час, та зайшовши до будинку побачив, що ОСОБА_9 спить. Знаючи, де останній зберігає гроші, взяв з шухляди 690 гривень. В цей час ОСОБА_9 прокинувся та побачивши його, почав на нього кричати. Не реагуючи на крики Зайця, він пішов до магазину, щоб придбати спиртне. Оскільки горілки у магазині не було, пішов додому, де був затриманий працівниками поліції. Всі гроші. Які взяв у Зайця видав поліцейським. У вчиненому щиро кається, готовий нести покарання та запевняє про недопущення вчинення правопорушень.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, в зв'язку з тим, що фактичні обставини ніким не оспорюються, учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом визнано недоцільним дослідження доказів в кримінальному провадженні та роз'яснено учасникам процесу, що вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_5 скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану, тому його дії вірно кваліфікуються за ч. 4 ст. 186 КК України.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 , передбаченою ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, конкретних обставин справи, даних про особу обвинуваченого, який не працює, не одружений, не має соціальних зв'язків, за місцем проживання характеризується посередньо, вчинив тяжкий корисливий злочин, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, завдана шкода повністю відшкодована шляхом повернення грошових коштів потерпілому, у зв'язку з чим, вважає за необхідне призначити йому мінімальне покарання, яке передбачене санкцією ч.4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі, яке, виходячи з сукупності зазначених судом обставин, буде достатнім для виправлення ОСОБА_5 , та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. При цьому, суд не знаходить підстав для застосування ст.69 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Підстав для зміни до набрання вироком законної сили обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 обраховувати з моменту його фактичного затримання - з 27.08.2025.
На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 27.08.2025 з розрахунку день за день.
Запобіжний захід, обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази:
-змив з поверхні ручки вхідних дверей будинку та таблицю зі слідами папілярних узорів, як додаток до протоколу огляду, знищити;
-грошові кошти у сумі 690 гривень, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 , залишити останньому за належністю.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя