Справа № 579/2533/25
3/579/1093/25
09 грудня 2025 року Суддя Кролевецького районного суду Сумської області Моргун О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Вернигори В.М., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВПГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
- за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
01 листопада 2025 року близько 12 години 00 хвилин водій ОСОБА_1 на автодорозі Т-1907 неподалік с.Грузьке, керуючи автомобілем ВАЗ21214, державний номерний знак НОМЕР_3 , здійснюючи обгін транспортного засобу, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не переконався в безпечності маневру обгону, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не прийняв заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або об'їзду перешкоди, не подав сигналу про намір повороту, що призвело до зіткнення з автомобілем Volkswagen Sharan, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Указаними діями ОСОБА_1 порушив п.14.2.б., п.2.3.б., п.10.1., п.12.3. ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Під час розгляду в суді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 заперечував обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, вину не визнав та пояснив, що не міг уникнути зіткнення, ДТП виникла в результаті порушень правил дорожнього руху водієм автомобіля Volkswagen, які є у причинному зв'язку із наслідками.
Захисник просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Потерпілий підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Факт вчинення ОСОБА_1 указаного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 06.11.2025 року серії ЕПР1 №505034 (а.с.2);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 5);
- схемою до протоколу огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 01 листопада 2025 року неподалік с.Грузьке (а.с.6);
- фототаблицями із зображенням транспортних засобів (а.с. 7).
Показання потерпілого, дані в ході судового розгляду, в сукупності підтверджуються, узгоджуються та взаємодоповнюються між собою та з вище проаналізованими доказами, які досліджені судом.
У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених потерпілим .
Даних про його заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, показання потерпілого об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Згідно ст.ст. 251, 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів, це офіційний документ відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення можливо приймати до уваги як належний та допустимий доказ - зміст якого відтворює фактичну обставину, оскільки в судовому засіданні встановлено, що протокол складений уповноваженою особою у встановленому законом порядку, і ознаки діяння, вчиненого ОСОБА_1 01 листопада 2025 року близько 12 години 00 хвилин на автодорозі Т-1907 неподалік с.Грузьке, містять склад правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Доводи сторони захисту є необґрунтованими, викладені без надання доказів, зазначене суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою ухилення від відповідальності.
Інші доводи ОСОБА_1 та його представника, не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та зроблених на підставі них висновків.
Доказів, які б могли спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення, суду не надано і такі у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив п.14.2.б., п.2.3.б., п.10.1., п.12.3. правил дорожнього руху, що знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Вирішуючи питання про вид та міру адміністративного стягнення, суд враховує ступінь вини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає доцільним призначити йому стягнення у виді штрафу, оскільки саме даний вид стягнення на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень.
Враховуючи положення ст.1 КУпАП, за змістом якої завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є, серед іншого, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, відповідальності перед суспільством, суд не вбачає підстав для звільнення порушника ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності в порядку ст.22 КУпАП.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст.ст. 40-1, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ “Про судовий збір», керуючись ст.ст.283-285, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання цієї постанови в частині стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя О. В. Моргун