Справа № 481/1102/25
Провадж.№ 2/481/532/2025
іменем У К Р А Ї Н И
18.11.2025 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді Уманської О.В.,
за участі секретаря Кузьміної Н.П.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Гоцелюк В.П.,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області, який представляє інтереси неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: комунальна установа «Центр надання соціальних послуг «Вільнозапорізької сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Установив:
23.07.2025 року позивач звернувся з позовом до відповідачки про позбавлення її батьківських прав по відношенню до неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягнення аліментів на їх утримання.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на обліку служби у справах дітей Вільнозапорізької сільської ради з 01.09.2021 року перебувають неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 як діти, які потрапили у складні життєві обставини через ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків.
Мати дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 .
Батько дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відбуває покарання у вигляді позбавлення волі (вирок Новобузького районного суду від 25.12.2023 року, справа № 481/1652/23, провадження № 1-кп/481/97/2023). Причиною постановки на облік дітей стало те, що батьки систематично ухилялися від виконання батьківських обов'язків щодо належного утримання, виховання та забезпечення достатніх умов проживання дітей у сім'ї.
Основними проблемами даної родини було зловживання батьками алкогольними напоями, постійні сварки в присутності дітей, безвідповідальне ставлення до виконання батьківських обов'язків.
З серпня 2023 року вихованням дітей займалася мати ОСОБА_2 , оскільки батько ОСОБА_6 перебував під слідством, а згодом був визнаним винним у вчиненні кримінального правопорушення з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.
Мати ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, лікування дітей, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не створює умов для утримання дітей. Мати ніде не працювала і не намагалася працевлаштуватися.
Діти зареєстровані у с. Полтавка разом з матір'ю. Коли через заборгованість по сплаті за електроенергію домоволодіння від'єднували від електропостачання, мати з дітьми переходила в інше житло. Протягом останніх двох років вони декілька тазів змінювали місце проживання.
За місцем фактичного проживання ОСОБА_2 з дітьми у с. Полтавка систематично здійснювалися виїзди з метою обстежень умов проживання родини. Мати погоджувалася з необхідністю змінити ситуацію на краще, але нічого не робила для поліпшення умов проживання дітей, а натомість продовжувала періодично вживати алкогольні напої і не створювала належних умов для дітей.
Діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 здобувають освіту у Червонобаштанському ліцеї. Навчальні заняття відвідували несистематично, мають багато пропусків без поважних причин. Заклад неодноразово звертався до служби у справах дітей з питань неналежного контролю з боку матері за відвідуванням дітьми ліцею. Враховуючи те, що діти з вини матері несистематично відвідували навчальний заклад, мають низький рівень засвоєння навчального матеріалу.
Відповідно до характеристик, наданих Червонобаштанським ліцеєм, мати не приділяла достатньої уваги вихованню дітей, не цікавилася їх успіхами та проблемами у навчанні. Вдома у дітей відсутнє місце для навчання, недостатйьо канцелярського приладдя. На запитання про те, яким чином діти готують домашні завдання, мати відповісти не змогла.
ОСОБА_6 дитячий садок не відвідує.
Відповідно до медичного висновку від 03 грудня 2021 року № 29 малолітня ОСОБА_4 має інвалідність з дитинства і потребує постійної підтримуючої терапії та систематичного нагляду вузькопрофільного спеціаліста. Але мати безвідповідально ставиться до рекомендацій медичних працівників: не вчасно забезпечує проходження планового підтримуючого лікування, не контролює прийом дитиною медичних препаратів за призначенням лікаря.
Під час візиту в родину ОСОБА_2 02.02.2025 р. було виявлено, що діти знаходилися в занедбаному стані, у помешканні була повна антисанітарія, неприємний запах, холодно, запас дров зовсім відсутній, запас продуктів мінімальний, приготованої їжі не було. Діти і мати були у брудному одязі та взутті, одягнені не за сезоном. Необхідних меблів обмаль, особливо спальних місць (диван та два матраци на підлозі). Постільна білизна відсутня.
Того ж дня діти були доставлені до КНП "Новобузька багатопрофільна лікарня", а після обстеження поміщені до КЗ "Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації" Миколаївської обласної ради, де і перебувають до цього часу. Причиною влаштування дітей у центр слугували складні життєві обставини родини, так як мати ОСОБА_2 не створила належні умови для проживання дітей, на зауваження не реагує, періодично зловживає спиртними напоями.
За весь час перебування дітей у закладі мати не відвідала їх жодного разу, не надавала матеріальної та натуральної допомоги. Протягом періоду, коли діти перебувають у центрі соціально-психологічної реабілітації, фахівець з соціальної роботи та служба у справах дітей систематично контролювали, як мати створює належні умови для повернення дітей у родину, але ситуація не змінилася на краще.
Матір неодноразово попереджували про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов'язків, запрошували на засідання комісії з захисту прав дитини, де вказували на необхідність забезпечення найнеобхідніших потреб дітей, приведення житла в нормальний санітарний стан. Стан виконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 розглядався на засіданнях комісії з прав дитини 29.01.2025 р., про недоцільність повернення дітей з закладу матері - 25.03.2025 р., 27.05.2025 р. та 27.06.2025 р. Мати була присутньою на засіданнях комісії, обіцяла найближчим часом створити належні умови для проживання дітей, але ситуація не змінилася на краще.
ОСОБА_2 двічі було надано термін для облаштування житла та ремонту будинку, працевлаштування або звернення до центру зайнятості.
З моменту влаштування дітей до центру мати перейшла в інше помешкання, де розпочала проводити ремонтні роботи, але за 5 місяців спромоглася лише частково зробити ремонт у двох кімнатах. А в інших кімнатах - безлад, найнеобхідніших меблів та речей немає. Відсутні постіль, речі для дітей, запас продуктів харчування.
З 2021 року і до теперішнього часу спеціалісти сільської ради здійснювали постійний систематичний контроль за станом виконання батьківських обов'язків, за створенням відповідних умов проживання дітей, здійснювалися постійні візити в родину, за результатами яких складалися акти обстежень.
Через порушення прав дітей на нормальні умови проживання та виховання дітей в родині, ухилення матері від виконання батьківських обов'язків постановами Новобузького районного суду від 25.01.2023 р. (справа № -81/83/23), від 29.04.2024 р. (справа № 481/592/24), від 27.11.2024 р. (справа № -31/1414/24), від 12.02.2025 р. (справа № 481/27/25) громадянка ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 184 КУпАП.
Питання повернення дітей у сімейне оточення, виявлення зацікавленості долею дітей матір'ю не піднімалося протягом 5 місяців. Двічі мати на засіданні комісії з прав дитини просила продовжити термін перебування дітей у центрі соціально-психологічної реабілітації, мотивуючи тим, що не встигла підготувати житло до повернення дітей.
Матір запрошували на засідання комісії з прав дитини 27.06.2025 р. та і 8.07.2025 р., де розглядалося питання про доцільність позбавлення її батьківських прав, але ОСОБА_2 не з'явилася на нього і не повідомила причин відсутності. Очевидно, що громадянку ОСОБА_2 влаштовує ситуація, коли їй не потрібно утримувати та виховувати своїх дітей.
Так як мати не створила належних умов для проживання та виховання дітей у сім'ї, не працевлаштувалася та не змінила способу життя, жодного разу не відвідала дітей, рішенням виконавчого комітету Вільнозапорізької сільської гади від 22.07.2025 р. № 153 затверджений висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 відносно її дітей неповнолітніх дітей.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2025 року матеріали справи передані до провадження судді Уманській О.В.
Ухвалою судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 31.07.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі і справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 06.10.2025 року закрите підготовче провадження, а справа призначена до розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеному у позові. Крім того доповнила, що на день розгляду справи відношення матері до своїх обов'язків не змінила.
Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову. Своїми поясненнями відповідачки не спростовуючи обставини викладені у позовній заяві, пояснила, що вона визнала свої помилки, і намагається їх виправити. Крім того підтвердила, що дітей вона у центрі соціально-психологічної реабілітації не відвідувала, лише підтримує з ними телефонний зв'язок. Про їх стан та успішність в навчанні їй відомо лише з їх слів, оскільки з вихователями вона контакт не підтримує. Одяг чи ліки дітям за увесь час вона не передавала, оскільки їх в центрі забезпечують без її допомоги. Крім того в судовому засіданні з'ясовано, що на даний час відповідачка перебуває на шостому місяці вагітності.
Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що позов слід задовольнити повністю, з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження, серії НОМЕР_1 , видане Виконкомом Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області 26.07.2010 року (а.с.13).
Батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження, серії НОМЕР_2 , видане Виконкомом Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області 27.02.2012 року (а.с.14).
Батьками неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження, серії НОМЕР_3 , видане Виконкомом Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області 01.09.2014 року (а.с.15).
Батьками неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження, серії НОМЕР_4 , видане Новобузьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області 20.12.2019 року (а.с.16).
Наказом Служби у справах дітей Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області № 12 від 01.09.2021 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 взято на облік як дітей, які опинились у складних життєвих обставинах ( а.с.17-18).
Із Актів обстеження умов проживання від 12.03.2024 р., 05.08.2024 р., 09.10.2024 р., 2.12.2024 р., 20.01.2025 р., 27.01.2025 р., 21.03.2025 р., 14.04.2025 р., 23.05.2025 р., 21.07.2025 із фото таблицями до них, встановлено проживання родини в антисанітарних умовах, в приміщеннях брудно речі брудні розкидані. Із зазначених актів вбачається, що матері постійно вказувалося на відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків, надавалися рекомендації фахівця з соціальної роботи та необхідна допомога у вигляді продуктових наборів, одягу, взуття, засобів гігієни ( а.с.19-33).
З листа Новобузького відділу Баштанської філії Миколаївського обласного центру зайнятості від 08.07.2025 № 69-01-322-12, вбачається, що протягом 2023-2025 років до Новобузького відділу Баштанської філії Миколаївського ОЦЗ за послугами ОСОБА_2 не верталася (а.с.36).
Відповідачка ОСОБА_2 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що підтверджується постановами Новобузького районного суду Миколаївської області від 25.01.2023 по справі № 481/83/23, від 29.04.2014 по справі № 481/592/24, від 27.11.2024 по справі № 481/1414/24 , від 12.02.2025 по справі № 481/27/25.
Згідно з ч.1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Відповідно до положень ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 9 Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.
Відповідно до ст.18 Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав та обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний та духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. При цьому, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Саме батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України і на кожного з них покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інший осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов'язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.
Згідно вимог ст.ст.150, 155 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.
Пунктами 1, 2 ч.1 ст.164 СК України передбачено, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 165 СК України правом на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Як видно із витягів з протоколів засідань комісії з питань захисту прав дитини при Вільнозапорізькій сільській раді від 29.01.2025, 25.03.2025, 27.05.2025, 27.06.2025, 18.07.2025 відповідачка неодноразово попереджалась про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов'язків, запрошувалась на засідання комісії з захисту прав дитини, де вказувалось на необхідність забезпечення найнеобхідніших потреб дітей, приведення житла в нормальний санітарний стан ( а.с.37-41).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є учнями Червонобаштанського ліцею Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області. Контроль з боку матері за навчанням та вихованням дитини відсутній( а.с.45, 45, 46,47).
Згідно листа КЗ «Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» № 03-188 від 08.07.2025 за увесь період перебування дітей у закладі матір ОСОБА_2 дітей не відвідувала, матеріальної та натуральної допомоги не надавала ( а.с.48).
Таким чином, після повно, всебічно та об'єктивно встановлених обставин справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, та враховуючи, що відповідачка не цікавиться життям та розвитком дітей, не виконує обов'язки по утриманню дітей, їх матеріальному забезпеченню, не вчиняють будь-яких дій, спрямованих на забезпечення фізичного і духовного розвитку дітей, їх навчання, підготовки до самостійного життя, не виявляють інтересу до його внутрішнього світу, суд вважає необхідним позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітніх дітей.
Суду також не надано будь-яких доказів на підтвердження здійснення перешкод відповідачці у реалізації батьківських прав та обов'язків щодо дітей.
При цьому, суд приймає до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав, оскільки, на думку суду, він складений з урахуванням усіх конкретних обставин справи та не суперечить інтересам дитини.
Суд роз'яснює, що згідно ч.1 ст.166 СК України, особа, яка позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачці по справі, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Крім того, стаття 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Верховною Радою України 27.09.1991 року, та положення Декларації прав дитини регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.
Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,
Ухвалив:
Позов органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області, який представляє інтереси неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: комунальна установа «Центр надання соціальних послуг «Вільнозапорізької сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженку м.Новий Буг, Миколаївської області, батьківських прав відносно її малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на користь того закладу, де в подальшому будуть перебувати діти, або особи, яка буде опікуватись дітьми, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , передати органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради для подальшого влаштування.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 2 422 гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а вразі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Орган опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області ; вул.Москаленка 35 с.Вільне Запоріжжя Баштанського району Миколаївської області; ЄДРПОУ 04375571.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (Москаленка 35 с.Вільне Запоріжжя Баштанський район Миколаївська область; ЄДРПОУ 45418455.
Повний текст рішення виготовлений 18.11.2025 року.
Суддя