Справа № 481/1120/25
Провадж.№ 2/481/537/2025
"08" грудня 2025 р. року Новобузький районний суд Миколаївської області
в складі головуючого судді Вжещ С.І.,
при секретарі Юхименко Т.М.,
за участю: представника відповідача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання позивача ОСОБА_4 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення про затвердження технічної документації із землеустрою,
В провадженні Новобузького районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення про затвердження технічної документації із землеустрою.
08.12.2025 року від позивача ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання, в якому останній просив витребувати у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у клопотанні про витребування доказів просив підготовче засідання, призначене на 08.12.2025 року та клопотання розглядати без його участі.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання позивача ОСОБА_4 про витребування доказів, посилаючись на те, що такий вид документації, про який заявлено позивачем ОСОБА_4 у клопотанні про витребування доказів, не виготовлявся, тому немає підстав для витребування.
Представник відповідача Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області Кучерява О.С. не заперечувала проти задоволення клопотання позивача.
Вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_2 та її представника Павлова Ю.В., а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Пунктом 4 ч.2 ст.43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (п.4 ч. 2 ст.84 ЦПК України).
Тобто, задоволення клопотання про витребування судом доказів є можливим за умови, якщо особа, яка його заявляє, доведе складнощі їх отримання, тобто об'єктивну неможливість одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний або фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержання та подання доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, якщо незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося. Заявляючи клопотання про витребування доказів, особа повинна посилатися на причини, за яких вона сама не може одержати цей доказ.
Тож, для витребування доказів судом, позивачу необхідно надати суду докази того, що такі докази існують, ним вживалися заходи для отримання доказів, проте безуспішно, в зв'язку з чим ним подається клопотання про витребування доказів, яке повинно відповідати вимогам ч. 2 ст.84 ЦПК України.
Натомість, позивачем, в порушення ч. 1 ст.84 ЦПК України, не надано підтвердження існування доказів та перебування їх у відповідного суб'єкта, неможливості самостійно надати запитувані в клопотанні докази, не надано доказів відмови особи, в якої витребовуються докази у наданні зазначених в клопотанні конкретно визначених доказів.
Крім того, як видно з пояснень відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Павлова Ю.В., такий вид документації, а саме проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , не виготовлявся.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.83 ЦПК України).
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст.83 ЦПК України).
Частиною 5 статті 83 ЦПК України визначено, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Згідно ч.8 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною 1 ст.127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч.ч.3-6 ст.127 ЦПК України).
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що клопотання про витребування доказів є необґрунтованим, у зв'язку із чим не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 76, 83, 84, 198, 258-261 ЦПК України, суд,
Клопотання позивача ОСОБА_4 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення про затвердження технічної документації із землеустрою, залишити без задоволення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення, заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на остаточне судове рішення.
Ухвала в повному обсязі складена 10.12.2025 року.
Суддя С.І. Вжещ