Справа №487/7675/25
Провадження №2/487/3608/25
(ЗАОЧНЕ)
05.12.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:головуючого - судді Кузьменко В.В., за участю: - секретаря судового засідання - Спицької Н.Р., розглянувши у судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності "Миколаївський бронетанковий завод", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків заподіяних внаслідок ДТП,
13.10.2025 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності "Миколаївський бронетанковий завод", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків заподіяних внаслідок ДТП.
Позовна заява обґрунтована тим, що 12.07.2025 об 11 год 00 хв в місті Миколаєві водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «DAF LF55220», державний номерний знак д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Ковальська (Кузнецька), 5, був неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки «Lexus RX350», державний номерний знак НОМЕР_2 , водій якого ОСОБА_1 , знаходилась поза межами автомобіля. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає. Вказаними діями водій порушив п. 13.1, п. 2.3.б ПДР України.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва по справі №487/5695/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.
Страхова компанія ПАТ "СК "УСГ" здійснено виплату на суму 250000 грн.
У добровільному порядку, відповідач відмовився здійснити відшкодування завданої шкоди, що і послужило підставою для його звернення до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду у загальному позовному провадженні.
16.10.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою судді від 04.11.2025 року в задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.
04.11.2025 року від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без її участі.
11.11.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою судді від 12.11.2025 року в задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.11.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
21.11.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою судді від 12.11.2025 року в задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.
Представник позивача до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача до суду не з'явився, про дату та час судового засідання було повідомлено належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Третя особа в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання було повідомлено належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам частини 4 статті 223 та статей 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України, відповідачі не скористались своїм правом та не направили до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178, статтею 181 ЦПК України.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 12.07.2025 об 11 год 00 хв в місті Миколаєві водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «DAF LF55220», державний номерний знак д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Ковальська (Кузнецька), 5, був неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки «Lexus RX350», державний номерний знак НОМЕР_2 , водій якого ОСОБА_1 , знаходилась поза межами автомобіля. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає. Вказаними діями водій порушив п. 13.1, п. 2.3.б ПДР України.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва по справі №487/5695/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.
Страхова компанія ПАТ "СК "УСГ" здійснено виплату на суму 250000 грн.
Згідно відповіді ТОВ "Миколаївський бронетанковий завод" №2165 ОСОБА_2 керував транспортним засобом, що належить ТОВ "МБТЗ" 12.07.2025 року на підставі шляхового листа від 12.07.2025 року №4190.
Відповідно до Висновку №116-25 транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу «Lexus RX350», державний номерний знак НОМЕР_2 проведено судовим експертом Крутих Є.О.: вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexus RX350», державний номерний знак НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП 12.07.2025 року складає 1112274,79 грн. Вартість даного дослідження 7000 грн.
Згідно рахунку на оплату №0000005906/00000003281 від 09.09.2025 року наданого ФОП ОСОБА_3 сума ремонту автомобіля «Lexus RX350», державний номерний знак НОМЕР_2 складає 939786,22 грн.
Задля проведення ремонту автомобіля «Lexus RX350», державний номерний знак НОМЕР_2 та доставки автомобіля до необхідної станції технічного обслуговування ОСОБА_1 було замовлено послуги евакуатора, що склали 9000 грн.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників ТЗ регулюються спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого це шкода, пов'язана: - з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; - з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; - з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; - з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; - з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За правилом передбаченим частиною 1статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до частини 2статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди (в даному випадку власником транспортного засобу), свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума матеріального збитку завданого в результаті ДТП в розмірі 705787грн.
Щодо заявленої вимоги про відшкодування понесених судових, суд зазначає наступне.
Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно статті 137ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 04 червня 2021року по справі №380/887/20).
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 38000 грн та 7057,87 грн сплаченого судового збору за поданням даного позову.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду:
- копію ордера на надання правничої допомоги від 08.10.2025 року;
- попередній розрахунок суми витрат на професійну допомогу.
Виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26000 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 7057,87 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 49, 76, 80, 81, 89, 142, 206, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності "Миколаївський бронетанковий завод", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків заподіяних внаслідок ДТП - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності "Миколаївський бронетанковий завод" на користь ОСОБА_1 відшкодування збитків, заподіяних внаслідок ДТП у розмірі 705787 грн., 26000 грн. витрат на правову допомогу та 7057,87 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя В.В.Кузьменко